У соціальній сфері ДНР і ЛНР більшість людей працює за спасибі

«З роботою, звісно, найбільше проблем. У соціальній сфері більшість людей працює за спасибі», — розповіла «Ракурсу» 23-річна мешканка Донецька Катерина.

«Незважаючи на обстріли, люди в Донецьку ходять на роботу, діти — в школу, працюють лікарні. Наскільки я знаю, люди з серйозними захворюваннями змушені приїжджати до Донецька навіть з міст, підконтрольних Україні (Вугледар, Костянтинівка тощо), де немає великих лікувальних центрів», — заявила вона.

За її словами, героїчну роботу роблять комунальники: хоча світло пропадає декілька разів на тиждень, як правило, за добу його лагодять. «В ті дні, коли я, наприклад, не йду на вулицю через обстріли, виходять і ремонтують», — каже Катерина.

У Луганську ситуація з зарплатами аналогічна: востаннє працівники бюджетної сфери отримали зарплатню за вересень.

«Мою зарплатну картку, на якій є зарплата за минулі місяці, заблоковано, я не змогла зняти з неї гроші навіть в інших містах України», — розповіла 57-річна Світлана, яка працює вчителем у Луганську. За її словами, дітей у місті досить багато, тому для них навіть зробили безкоштовний проїзд у маршрутках.

У Донецьку, за словами місцевих жителів, дітей у школах близько половини від колишньої кількості. «Моя подруга працює в ліцеї, ходить на роботу пішки, бо грошей на проїзд немає. Дітей у школах близько половини. У центрі міста може бути менше — більш забезпечені жителі Донецька, звісно, виїхали. Але ті, хто виїхали без великих заощаджень і не змогли знайти роботу та оплачувати оренду житла в іншому місті, повертаються. Розумієте, мати дім — це вже багато», — розповідає 23-річна Катерина.