Звернення України до Гаазького трибуналу: робота над помилками

Свою оцінку заяві та постанові Верховної Ради щодо звернення України до МКС дав «Правозахисний порядок денний» — неформальна коаліція українських правозахисних організацій, які працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини.

Нелогічний дедлайн

«Ми наполягали на продовженні визнання разової юрисдикції МКС аж до моменту безпосередньої ратифікації Римського статуту, тож могли б тільки вітати цей крок парламенту. Звичайно, що треба чекати ухвалений текст, але є декілька зауваг до постанови в тому вигляді, як її озвучили перед голосуванням», — заявила в коментарі «Ракурсу» представник «Правозахисного порядку денного» Олександра Матвійчук.

Правозахисники звертають увагу на головну ваду ухваленої заяви: ВР обмежила юрисдикцію МКС перідом з «20 лютого 2014 року і по теперішній час», тобто на момент набуття сили постановою. «Виникає питання до парламентарів: звідки в них гарантія, що після цього періоду злочини проти людяності та воєнні злочини вже не будуть вчинятися на території України?», — зауважують правозахисники, бо не вбачають логіки в такому дедлайні визнання тимчасової юрисдикції.

Половинчастий крок

На думку правозахисників, зміст заяви з постановою і передісторія її ухвалення дають можливість зрозуміти, чому Верховна Рада досі не ухвалила Римський статут. Адже ухвалення цієї заяви-звернення саме в такій формі, як її ухвалили вчора у Верховній Раді, виявляє нерозуміння з боку депутатів правової природи Міжнародного кримінального суду.

«Акцент у тексті постанови на вищих посадових особах Росії для МКС не грає ролі. Держава має право визначити тільки час, на який поширюється юрисдикція МКС, а суд уже самостійно проводить розслідування та визначає винних», — пояснюють правники.

З огляду на такий текст постанови Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може або уточнити, що саме мав на увазі український уряд, або відкрити провадження в повному обсязі (як це було зроблено по «справі Євромайдану»).

«Тому доволі кумедною виглядає позиція фракції „Блок Петра Порошенка“, яка, судячи з публічних висловлювань її керівника, не підтримує ратифікацію Римського статуту через можливість подання „надуманих звинувачень з боку Росії“, а потім голосує за постанову, яка за їхньою ж логікою також мала б давати цю можливість», — вважають правозахисники. Саме тому правозахисні організації України називають ухвалення постанови № 1887 половинчастим кроком і наполягають на ратифікації Римського статуту.

«Бажання перехитрити МКС, щоб уникнути „надуманих звинувачень зі сторони Росії“, провалилося. Якщо йдеться не про „надумані звинувачення“, а про реальні злочини з боку українських сил, прокуратурі таки доведеться їх розслідувати. Як цього й вимагає наше національне законодавство. Інакше їх розслідуватиме МКС, який розпочинає справу тоді, коли держава не бажає або не здатна провести розслідування чи порушити кримінальне провадження належним чином», — ідеться в коментарі «Правозахисного порядку денного».

На думку українських правозахисників, закінчити повноцінну ратифікацію Римського статуту та ухвалити законопроект № 1788, який вносить зміни в Конституцію, українській владі заважають надумані причини та нерозуміння природи МКС.

Учасниками платформи «Правозахисний порядок денний» є Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр «Соціальна дія», проект «Без кордонів», Євромайдан SOS.

P.S. Верховна Рада ухвалила звернення до МКС, в якому йдеться про поширення його юрисдикції на «злочини проти людяності та військові злочини, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян». Нагадаємо, що військовими злочинами є злочини проти порядку військової служби (ухилення від мобілізації, дезертирство тощо). Особливо тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права називаються воєнними злочинами. У комітеті ВР з питань правової політики та правосуддя запевнили, що знають про помилку і збираються виправити її в остаточному тексті заяви і постанови.