Новости
Ракурс

Чому не можна звернутися до адмінсуду лише тому, що не сподобалося рішення влади?

Адміністративна юстиція – дієвий інструмент захисту прав, порушених публічною владою, але його слід вміти належно застосовувати. Існують законодавчо передбачені передумови, за яких адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту прав людини.

Це не означає, що можливі випадки, коли адміністративне судочинство не запрацює в разі порушення суб’єктивного права. Адміністративні суди  зобов’язані  захистити людину, поновити її права, та, на жаль, часто позивачі не обізнані з передумовами звернення до суду і не завжди розуміють, де насправді є порушення, а де воно відсутнє. Але сподіваються, чекають на судовий захист, який неможливий, оскільки не були враховані основоположні передумови звернення до адміністративного суду чи задоволення позовних вимог. Тоді суди змушені відмовляти у відкритті провадження.

Передумови звернення до адміністративного суду  містяться у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що саме треба врахувати? Насамперед, мають існувати публічно-правові відносини, тобто об’єктивно існуючі суспільні відносини, які врегульовані нормами права між позивачем і відповідачем.

Йдеться не про будь-які правовідносини, а лише про публічно-правові (адміністративно-правові) відносини. Без них звернутися до адміністративного суду неможливо. Саме у цьому виявляється ідея суб’єктивного судового контролю, тобто суд контролює те, що насправді мало місце.

Ще одна з обов’язкових передумов – наявність порушеного права.

За великим рахунком, адміністративний процес і починається із встановлення судом факту порушеного права.

Наприклад, чоловік оспорює рішення ради, вважаючи, що виділена недостатня площа земельної ділянки, тоді як місцева рада виділила цю ділянку його дружині. Адміністративний суд відмовить чоловікові у задоволенні позову, оскільки він помилився, вважаючи, що має певні права на цю ділянку.

До переліку передумов звернення до адміністративного суду слід віднести і суб’єктів владних повноважень. Якщо відносини є, а суб’єкт владних повноважень відсутній, то, ймовірніше, немає й адміністративно-правових відносин. Якщо в таких правовідносинах немає представника публічної влади, адміністративні суди не здійснюватимуть захисної функції.

Часто можна спостерігати, коли суб’єкт владних повноважень реалізує повноваження не публічно-владні, а приватні. Наприклад, у нас є закон про публічні закупівлі. Публічні закупівлі утворюються з двох послідовних правовідносин. Перші – конкурсні правовідносини, коли оголошується і визначається переможець. Це, безумовно, адміністративне право, і такі правовідносини – звичний і постійний об’єкт судового контролю адміністративних судів. Другий вид правовідносин у публічних закупівлях починається з того моменту, коли переможець визначений і з ним укладено договір про надання послуг чи закупівлю товарів. Це вже приватноправові відносини, які є об’єктом перевірки у судах за правилами Цивільного процесуального кодексу України або Господарського процесуального кодексу України.

Дуже багато дискусій виникає щодо природи Громадської ради доброчесності. Коли кажуть, що це суб’єкт владних повноважень, то звертаються до п. 9 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким до справ адміністративної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів. Громадську раду доброчесності відносять саме до «інших подібних органів». Але ж словосполученню «рада доброчесності» передує такий прикметник, як «громадська». Одразу видно, що ця рада належить до громадськості. Громадськість – це публічна влада чи ні? Чи це влада взагалі?

Але це вже тема зовсім іншої розмови, а ми ж сьогодні – про передумови звернення до адміністративних судів. Слід брати до уваги ці передумови – і неодмінно отримаєте гідний судовий захист.

Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter