Новости
Ракурс
Распространение COVID-19 усилило глобальное потепление.

Пандемия коронавируса усилила глобальное потепление — ученые

31 мая 2023, 17:36

Локдаун через пандемію COVID-19 у Південній Азії значно зменшив концентрацію короткоживучих охолоджувальних частинок у повітрі, тоді як концентрація довгоживучих парникових газів майже не постраждала.


.

Таким чином, зменшення викидів забруднюючих речовин призводить не лише до чистішого повітря, але й посилює потепління клімату. Про це свідчать результати дослідження учених зі Стокгольмського університету (Швеція), повідомляє прес-служба вишу.

Добре відомо, що викиди оксидів сірки і азоту та інших забруднювачів повітря призводять до утворення в повітрі аерозолів (частинок), які можуть компенсувати або замаскувати повне потепління клімату, викликане парниковими газами, такими як вуглекислий газ і метан, — зазначається в статті.

Охолоджувальний ефект аерозолів полягає в тому, що вони відбивають сонячне випромінювання назад у космос. Чим менший вміст аерозолів, тим менше охолодження, а отже, менше «маскування» зігріваючого ефекту значно довговічніших «кліматичних» газів.

Раніше в учених було недостатньо знань про цей «маскувальний ефект». Для того, щоб визначити його розмір, потрібні були б масштабні експерименти, котрі охоплювали б величезні регіони, що зробити було неможливо. Проте пандемія COVID-19 стала таким «природним» експериментом.

Навесні 2020 року активність багатьох галузей промисловості та транспорту в усьому світі знизилася через пандемічні обмеження. Це створило унікальну можливість вивчити, що відбувається з кліматом, якщо швидко скоротити викиди газів та аерозолів, — зазначається у статті.

У своєму дослідженні учені використали дані про склад атмосфери та радіацію, зібрані станцією на острові Ханімаду, котрий входить до складу Мальдівських островів й розташований неподалік від узбережжя Індії.

Острів Ханімаду, фото: Google Maps

Ця станція має стратегічне розташування для захоплення повітряних мас з Азійського субконтиненту і перебуває в районі з невеликою кількістю регіональних джерел викидів. Коли під час пандемії в Південній Азії (переважно в Пакистані, Індії та Бангладеш) викиди раптово зменшилися, з’явилася можливість побачити, який вплив це мало на клімат. Виявилося, що:

  • концентрація забруднюючих короткоживучих частинок повітря значно зменшилася, в той час як концентрація довгоживучих парникових газів майже не змінилася в повітряній масі над Південною Азією;
  • вимірювання, проведені в той самий час над північною частиною Індійського океану, виявили семивідсоткове збільшення сонячної радіації, що досягає поверхні Землі, а отже, підвищення температури.

Хоча небо стало блакитнішим, а повітря чистішим, потепління клімату посилилося, коли ці охолоджувальні частинки повітря були видалені, — наголошують дослідники.

Таким чином, результати показують, що повна відмова від спалювання викопного палива на користь відновлюваних джерел енергії з нульовим рівнем викидів може призвести до швидкого «видалення» аерозолів, тоді як парникові гази залишаться.

Протягом кількох десятиліть скорочення викидів може призвести до чистого потепління клімату через «маскувальний» ефект повітряних частинок, перш ніж зниження температури від скорочення викидів парникових газів візьме гору. Але, попри початковий ефект потепління клімату, ми, очевидно, все ще потребуємо потужного скорочення викидів, — наголошують дослідники.

Источник: Ракурс


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter