Банківська таємниця вже зовсім не таємниця

Президент Петро Порошенко нещодавно підписав закон №914-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства)», яким, зокрема, внесено зміни до закону «Про банки і банківську діяльність в Україні». Цим документом дозволяється розкривати банківську таємницю за запитом Міністерства фінансів для перевірки інформації, що надають громадяни при оформленні соціальних виплат.

У першу чергу зміни стосуються субсидій на житлово-комунальні послуги. По-друге, це необхідно для винесення рішень щодо надання різного роду пільг, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, банки зобов’язані надати інформацію щодо відкритих рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними.

Чи не стане це приводом для того, що відтепер державні чиновники, приміром, «заглядаючи» до депозитів громадян, зможуть одноосібно вирішувати, кому надавати пільги, а кому ні? Приміром, чи відмовлять у наданні субсидій на послуги ЖКГ родині, де чоловік має депозит у 3000 доларів, який він беріг для навчання своєї дитини? Чи не буде так, що розголошена інформація гулятиме світом і про неї знатимуть не лише ті, хто має на це законні права, а й ті, хто не має? Взагалі, чи не підірве це і без того дуже малу довіру нашого населення до банківського сектору і чи не стане ще більш масовим відтік грошей громадян з банків?

Мінімізації ризиків

За словами старшого юриста департаменту судової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»Олександра Ткачука, вказані зміни до законодавства не повинні негативно вплинути на статус банківських установ, оскільки на сьогоднішній день така інформація надається банками органам фінансового моніторингу, виконавчої служби. «Таким чином, фактично новий закон просто розширив перелік організацій, які можуть отримувати доступ до банківської таємниці для конкретних цілей», — вважає він.

Так, погодитися з експертом можна, проте ще ніколи держава не контролювала депозити пересічних громадян, і перевірятиме вона саме тих, хто претендує на субсидії — тобто небагатих людей.

Не вбачає особливих проблем та будь-яких порушень прав вкладників чи інших категорій клієнтів банків і директор з юридичних питань банку «Кредит Дніпро» Максим Гринченко. Він звертає увагу на те, що до ухвалення нового закону перелік випадків, за яких банки мали право відкривати інформацію про клієнтів, був досить широким, але це не позначається на поведінці та настроях вкладників. «Зокрема, фінустанови мають право надавати інформацію, що містить банківську таємницю, у випадках, передбачених чинним законодавством (ст. 62 закону «Про банки і банківську діяльність»), а саме: за письмовим запитом безпосередньо самого клієнта; за письмовим запитом третьої особи і на підставі письмової згоди клієнта; за рішенням суду; за письмовим запитом органів прокуратури, СБУ, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України; Державній фіскальній службі України; Державній службі фінансового моніторингу; органам Державної виконавчої служби; Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; Національному агентству з питань запобігання корупції; Національному банку України та іншим банкам», — пояснив він.

Як бачимо, дійсно перелік органів, які мали право доступу до такої інформації, є чималим. Тож практично наразі йдеться лише про його розширення.

Зі своїми колегами погоджується і старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» Інна Рудник: «З одного боку, втілена в законі ініціатива зрозуміла і має на меті мінімізувати можливі шахрайські дії осіб, що звертаються із заявами про отримання соціальних виплат, пільг чи субсидій, приховуючи свої реальні статки». Проте фахівець попереджає і про можливі зловживання.

Теоретично правом зловживати можна

На думку пані Рудник, у внесених змінах не передбачено жодних вимог до письмового запиту Міністерства фінансів України, таких, як обґрунтованість або необхідність підтвердження факту звернення особи, інформація про яку запитується, із відповідною заявою про отримання соціальної чи іншої виплати за рахунок державного бюджету.

Можна сказати, що фактично банки зобов’язали розкривати банківську таємницю щодо певної категорії осіб за умови отримання простого письмового запиту. І. Рудник також зазначає, що Міністерство фінансів теоретично має можливість зловживати наданим йому правом щодо запитування інформації. «Не виключено, що найближчим часом буде ухвалено підзаконний нормативно-правовий акт, який і визначатиме більш детально вимоги до тексту запиту, порядку його складання, направлення, а також встановлюватиме відповідальність за перевищення працівниками Міністерства своїх повноважень при реалізації вказаного права», — додає юрист.

Проте експерт упевнена, що негативні наслідки можуть виникнути лише для тих, хто не має права на отримання виплат, однак намагається приховати це за ширмою банківської таємниці.

Різний досвід

Що стосується міжнародного досвіду, то тут також не можливо знайти єдину модель. У кожній країні свої норми регулювання. Наприклад, у державах з найбільш міцними фінансовими системами у світі, таких як Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн та інші, дуже жорстке законодавство у частині зберігання банківської таємниці. Це дозволяє обмежувати кількість запитів до конкретного банку. При цьому навіть за рішенням суду банк може самостійно приймати рішення, відкривати інформацію чи ні. Тобто державним органам не так просто отримати дані про депозити громадян чи кредитну історію.

Натомість у Сполучених Штатах закон про таємницю вкладів, навпаки, полегшує контролюючим органам доступ до банківської інформації. Так, за цим законом фінустанови мають право надавати дані на запити правоохоронних та податкових органів. А інформація про транзакції, які здалися спеціалістам банку підозрілими, має передаватися у центральний електронний архів Financial Crimes Enforcement Network, до якого мають доступ ФБР, ЦРУ, Агентство по боротьбі з наркотиками, митне та податкове відомства.

Проте останній приклад стосується розголошення інформації щодо рахунків типових бандформувань, міжнародної мафії тощо. І справді, там місцевий мінфін разом з комерційними банками масштабно борються з такими великими і нечесними грошима.

На думку голови правління асоціації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, у нас із банківською таємницею справи завжди були дуже кепські: «Держава просто вже не знає, де брати гроші. Обсяги стягнень податків кожного дня стають меншими. Великі компанії, наближені до влади, платять копійки. З малого та середнього бізнесів вже «віджали» все, що можна. Ось тепер вирішили взятися за пересічних людей, щоби далеко не всім, хто має право на субсидію чи пільгу, їх надати».

Точно сказати, як саме вплине дія нового закону на зменшення кількості наданих субсидій та пільг, наразі не береться ніхто. Як і стверджувати, що ніякого масового відтоку депозитів з банківської системи саме через цю причину не буде. Поживемо місяць-другий — побачимо.