Історія про те, як Семен Семенченко став «несудимим»

Семен Семенченко любить спростовувати публікації про себе, які поширюють підступні журналісти. Зокрема, у блозі він оприлюднив довідку про те, що громадянин Гришин (а Семенченко стверджує, що раніше він носив саме це прізвище) до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався, попри те, що про нього пишуть наклепники з інтернет-видання «Ракурс».

Більш того, на підставі цієї довідки легендарний комбат звернувся з позовом до суду, вимагаючи, щоби «Ракурс» опублікував спростування. Зокрема, Семен Семенченко хоче, щоби наше видання ввело в оману читацьку громадськість і на підставі цієї довідки написало про те, що він начебто ніколи не сьорбав тюремну баланду.

Тож вчергове інформуємо читачів, що справжнє прізвище шахрая не Гришин, як сказано у довідці, а Грішін. А довідка видана на зовсім іншу людину.

У цьому нескладно переконатись, якщо зазирнути на сайт Верховної Ради, де народні депутати публікують свої декларації про доходи. Так от, народний депутат Семен Семенченко має трьох синів. Їх звати: Грішін Г.К., Грішін М.К. і Грішін А.К.

Що ж стосується їхнього батька, Грішіна Костянтина Ігоровича, який зараз користується паспортом на ім’я Семенченка Семена Ігоровича, то прізвище з Грішін на Гришин він незаконно змінив у 2013 році, коли, будучи зареєстрованим у Севастополі, фактично проживав у м. Макіївці Донецької області, де ховався від кредиторів. Щоби заплутати сліди, він «загубив» паспорт, поїхав у Севастополь і отримав новий, де йому «випадково» підправили дві літери в написанні прізвища українською мовою.

А тим, хто цікавиться біографією орденоносного депутата, повідомляємо, що перший паспорт Костянтину Грішіну був виданий у 1990 році (ще радянського взірця). Потім він отримав український паспорт, де його прізвище значилось як Грішін — саме з цим документом, виданим Севастопольським РВВС АР Крим, Костя був уперше арештований, потрапив на лаву підсудних і був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 серпня 1996 року.

Але в грудні 2000 року Грішін цей паспорт загубив. Тож третій раз Грішіну паспорт серії АР №262538 був виданий 11 січня 2001 року Ленінським РВВС м. Севастополя, четвертий раз — 7 лютого 2007 року Ленінським РВВС м. Севастополя (серія АР №405660).

7 березня 2008 року Грішіну був уп’яте виданий паспорт Ленінським РВВС м. Севастополя (серія АР №427525), шостий раз Ленінський РВВС м. Севастополя видав Грішіну паспорт серії АР №474798 15 листопада 2013 року. І вже 12 серпня 2014 року шахрай за допомогою міністра Арсена Авакова та його радника Антона Геращенка отримав паспорт на ім’я Семена Семенченка серії СТ №432098, виданий Вишгородським РВ Управління ДМС України в Київській області.

Так ось, змінюючи вчергове паспорт у 2013 році, шахрай Грішін домовився про зміну двох літер у його прізвищі й випадково замість Грішіна став Гришиним. Це було зробити тим простіше, що посвідчення особи шахрай отримував у Севастополі, де не надавали великого значення правильності написання прізвища в українському варіанті. Але ідентифікаційний номер, виданий Костянтину Грішіну, звісно ж, залишився незмінним — 2718504398. Саме як Грішін нинішній «легендарний комбат» проходить по картотеках правоохоронних органів, де значиться в переліку засуджених осіб, і саме як Грішін він був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності. Діти Семена Семенченка, звісно ж, також отримали свідоцтво про народження відповідно до того паспорту, який шахрай мав до 2013 року.

До речі, молодший брат Семена Семенченка — Олександр Ігорович Гришин, 25 вересня 1985 року народження, на відміну від народного обранця носить прізвище Гришин, з двома буквами «и». Це вдалось встановити завдяки сімейним традиціям Грішіних-Гришиних: Олександр, як і його старший брат Костянтин (тобто нинішній народний депутат Семен Семенченко) також був засуджений і також вироком все того ж Ленінського районного суду м. Севастополя, але вже за іншими статтями Кримінального кодексу.

Цитую вирок фамільного суду родини Грішіних-Гришиних від 13 жовтня 2009 року у справі №1-364:

«Гришин А.И. 01 февраля 2007 года, приблизительно в 01 час 00 минут, пребывая в состоянии алкогольного опьянения, вступил в преступный сговор с Малковым П.Е., также находившимся в состоянии алкогольного опьянения, на завладение имуществом потерпевшего Вылупко В.А.

С целью завладения чужим имуществом, Малков П.Е. напал на Вылупко В.А., применив по отношению к нему насилие, опасное для жизни и здоровья лица, подвергшегося нападению, выразившееся в нанесении удара деревянной табуреткой в голову, нанесении совместно с Гришиным А.И. многочисленных беспорядочных ударов руками и ногами в голову и туловище, в результате чего потерпевший потерял сознание и ему были причинены телесные повреждения в виде: сотрясения головного мозга, подтвержденного объективными клиническими признаками, кровоподтеки в область головки правой брови, по нижнему краю орбиты правого глаза (по одному), в щечно-скуловой области слева, гематомы подглазничной области слева, закрытого импрессионного перелома тела второго поясничного позвонка, подтвержденного рентгенологически, которые по признаку длительности расстройства здоровья относятся к категории средней степени тяжести, и завладели принадлежащими Вылупко В.А. имуществом, а именно: штанами, стоимостью 150 гривен, шарфом, стоимостью 50 гривен, курткой, стоимостью 300 гривен, паспортом на имя Вылупко В.А. и пенсионным удостоверением на имя Вылупко В. А., материальной ценности не представляющими, связкой ключей, материальной ценности не представляющими, вставной челюстью, стоимостью 100 гривен, туфлями, стоимостью 250 гривен, а всего имуществом потерпевшего на сумму 850 гривен.

После чего, 01 февраля 2007 года, примерно в 01 час 30 минут Малков П.Е. и Гришин А.И. были задержаны работниками милиции, при попытке скрыться с места совершения преступления».

У подальшому, 26 квітня 2012 року, колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ частково задовольнила касаційну скаргу прокурора, зокрема ухваливши:

«Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 29 липня 2010 року щодо Малкова Павла Євгеновича та Гришина Олександра Ігоровича в частині стягнення з них 858 грн на користь Першої міської лікарні ім. Пирогова, змінити. Стягнути з Малкова Павла Євгеновича та Гришина Олександра Ігоровича на користь Першої міської лікарні ім. Пирогова витрати на лікування потерпілого Вилупка В.А. по 429 грн з кожного».

Завдяки цьому судовому рішенню, власне, і вдалось встановити, що прізвище брата Семена Семенченка українською пишеться як Гришин, на відміну від справжнього прізвища «комбата», який є Грішіним.

Тому звертаємо увагу журналістів на те, що довідки про всілякі чесноти, видані на прізвище Гришин, до Семена Семенченка не мають жодного відношення. Його діти носять прізвище Грішін, і саме під ним нинішній народний депутат притягувався до кримінальної відповідальності.

На сьогодні матеріали кримінальної справи відносно Грішіна Костянтина Ігоровича, а також матеріали справи №2а-3685/10/2770, розглянутої Окружним адміністративним судом м. Севастополя, про стягнення з підприємця Грішіна податкової заборгованості, вилучені Федеральною службою безпеки Російської Федерації та перебувають у Москві. Втім, значна частина документів з цих справ залишилась в українських базах даних. А головне, відома дактилоскопічна формула Грішіна завдяки тому, що в СІЗО м. Севастополя у січні 1996 року були зняті відбитки пальців його рук: 2987983/2877575.

Тому редакція інтернет-видання «Ракурс» та автор цих правдивих рядків закликають народного депутата України Семена Семенченка добровільно прийти 25 березня 2016 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області, продемонструвати свої долоні й дати згоду на проведення дактилоскопічної експертизи.