Новини
Ракурс

Забудова Києва: нові закони та поділ влади

Одна із найболючіших тем для кожного киянина і всіх, хто любить нашу древню столицю, — безглузда та нещадна забудова міста. Чудовиська зі скла і бетону, що стирчать посеред будівель історичного центру, як золоті зуби в пащі кримінальника, «суїцидальні» новобудови з «недочосів», які так тісно туляться між собою, що мешканці із сусідніх будинків можуть спокійно дати прикурити одне одному, — все це дуже сильно ранить тих, хто щиро переживає за Київ. Докоряти за все це лише нинішній владі безглуздо: місто спотворюють упродовж десятків років. Тому ми зараз не станемо рвати на собі волосся і стогнати: «Допоки?!». А проаналізуємо в серії матеріалів, присвячених забудові Києва, два основні запитання: чому будівельне свавілля можливе і як йому запобігти?





Відсутність чітких правил дає змогу ловити рибку в каламутній воді всім — і хижим забудовникам, і нечистим на руку чиновникам, і професійним «активістам», які спекулюють на хайпі навколо забудов. У результаті на обличчі міста продовжують з’являтися потворні нарости.

Отже, почнемо із законодавчої бази.

Тандем із двох законів

Верховна Рада буквально на днях обіцяє ухвалити у другому читанні законопроєкт №2143-3 «Про місто Київ — столицю України». Принаймні ще 20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував документ до другого читання. Проте цей законопроєкт може бути проголосований лише в парі, одразу після прийняття у другому читанні законопроєкту №4298 «Про місцеві державні адміністрації» (прийнятий у першому читанні у березні 2021 року), бо обидва вони містять єдині принципи поділу влади на місцях.

Нещодавно віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс» пояснював, що згідно із законопроєктом №4298 «місцеві держадміністрації будуть наділені правом контролювати діяльність органів місцевого самоврядування, тобто стануть префектурами з повноваженнями місцевих представництв центральних органів виконавчої влади».

Не дати узурпувати владу одному чиновнику

Перш ніж перейти до того, як нові норми позначаться на правилах забудови, потрібно зовсім коротко сказати про перерозподіл влади у місті, що його спричинить ухвалення законопроєкту №2143-3 «Про місто Київ — столицю України». У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що його мета — створення ефективного механізму стримувань і противаг, що унеможливить узурпацію влади однією посадовою особою. Для цього пропонується таке: «…розділити повноваження та розмежувати посади Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації. Так, Київський міський голова буде очолювати Київський магістрат — виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради, а голова Київської міської державної адміністрації буде здійснювати нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади».

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування (і, як пишуть, фактичний куратор законопроєкту про столицю, член фракції «Слуга народу») Віталій Безгін у нещодавньому інтерв’ю агентству «Укрінформ» чітко дає зрозуміти, що ініціатори законопроєкту розуміють під «узурпацією влади однією посадовою особою»: «Кличко позбудеться посади голови КМДА, але при цьому в нього залишаться усі повноваження мера Києва. Законопроєкт надає Київській міській раді право створити власний самостійний виконавчий орган, який гарантуватиме реалізацію рішень Київради. Водночас мер Києва повноцінно керуватиме містом за посадою, і це не потребуватиме його затвердження президентом».

КМДА, у свою чергу, буде новим органом, що позбавлений господарських функцій і займається забезпеченням законності. У принципі такий механізм передбачений для всього місцевого самоврядування, і він прописаний у законопроєкті №4298. От тому один закон неможливий без іншого.

Битва гігантів

Не заглиблюватимемося, м’яко кажучи, у складні стосунки мера Києва Віталія Кличка та ОПУ. Скажемо лише, що на початку листопада з’явилася новина про те, що київський міський голова направив текст законопроєкту №2143-3 на розгляд Венеціанської комісії та Ради Європи. От як він говорив про це на офіційному порталі Києва: «Ухвалення нового закону про місто Київ повинне відбуватися з дотриманням усіх цінностей парламентаризму та врахуванням правової автономії інституту місцевого самоврядування. Бо Київ як столиця має спеціальний статус. І ще раз наголошу: цей закон не повинен порушувати Конституцію України! Тому має бути доопрацьований… та повинен отримати експертну оцінку як міжнародних партнерів, так і громадськості».

25 листопада до мера приєдналася Рада почесних громадян Києва. Голова ради Микола Поліщук заявив: «Представники Ради стурбовані небезпекою, яка закладена у законопроєкт про столицю №2143-3. Ухвалення цього законопроєкту може призвести до хаосу в керівництві міста, а це означає, що не буде послідовної роботи Києва та керівництва».

1 грудня мер Києва казав про те, що отримав від Венеціанської комісії відповідь на 20 аркушів: «Багато зауважень від наших міжнародних європейських партнерів. Ми маємо дослуєатися і прискіпливо доопрацювати цей законопроект, з яким Київ та Україна будуть жити далі. Цей законопроект, який дуже швидко хочуть проштовхнути, зруйнує систему управління містом».

Тим часом Віталій Безгін на своїй сторінці у ФБ «заперечує фейки» довкола законодавства на підставі оцінки законопроєкту у Раді Європи.

«Затверджується районними радами»

Однак нас цікавить не битва гігантів, а те, як новий закон (зрозуміло, якщо його буде ухвалено) позначиться на забудові столиці. І тут виникають запитання.

Тобто в тексті законопроєкту все гаразд і гарно. Одну статтю присвячено охороні та збереженню культурної спадщини міста: «З метою збереження об’єктів культурної спадщини Київська міська рада в установленому Законом порядку визначає зони історичних ареалів міста, встановлює їх межі та режими використання. Будь-яке нове будівництво або реконструкція зі зміною техніко-економічних показників більше ніж на 30% в історичному ареалі міста Києва здійснюється за проєктами, визнаними найкращими за результатами архітектурних конкурсів, проведених в установленому законодавством порядку».

Та у розділі щодо стратегічного планування розвитку Києва є один цікавий момент: «Стратегічні документи з розвитку міста Києва затверджуються Київською міською радою, окрім детального плану територій, що затверджується районними у місті Києві радами» (курсив наш. — Ред.).

Законопроєктом передбачено, що райони увійдуть до складу столиці як окремі одиниці адміністративно-територіального поділу України. Кількість і межі районів затверджуватимуться Кабінетом міністрів за поданням Київради.

Райради та їхні виконкоми повинні не лише контролювати виконання Генплану Києва, але й, як бачимо, затверджувати «детальні плани територій» — містобудівну документацію, яка уточнює генеральний план населеного пункту та визначає розвиток певної частини території. А чи не вийде так, що на місцях можна буде внести деякі, вигідні для певних забудовників, корективи до Генплану?

…До речі, про Генплан. А ви знаєте, що його у Києві... немає? Точніше, нещодавно з’явилася новина, що він уже готовий і от-от буде прийнятий, але це «от-от» тягнеться не один рік.

Однак пристрасті щодо Генплану — це окрема величезна тема, про яку ми поговоримо найближчим часом.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter



.