Новини
Ракурс

Землі сільськогосподарського призначення: хто володіє і як використовує

8 січ 2013, 15:11

Землю як приватну власність респонденти набували переважно в результаті розпаювання земель сільськогосподарських підприємств, але не тільки. Найчастіше нинішні власники одержували земельні паї як члени колективних сільськогосподарських підприємств, їх загальна кількість становить 61 %. Їх, звісно, було значно більше на початку процесу, але час вносить свої корективи — власники, котрі набули свої земельні паї в результаті успадкування, уже вийшли за своєю кількістю на друге місце, загалом їх уже 28 %.


.

Майже 15 % власників отримали свої земельні паї як працівники соціальної сфери. Кількість покупців земельних паїв — близько 1 %, хоча в абсолютних цифрах у масштабах України вона не така вже й незначна.

Уважний читач вочевидь звернув увагу на те, що сума відсотків шляхів набуття паїв перевищує 100. Це пояснюється тим, що відбувається певний рух паїв, зумовлений передусім демографічними причинами. Як наслідок, є власники, що отримали їх різними шляхами та мають не один пай, і насамперед унаслідок успадкування паїв. Усе ж найчастіше власники мають в особистій власності один земельний пай (80 % опитаних). На другому місці за частотою згадувань — два земельні паї (14 %). Що більша кількість паїв належить особисто респондентам, то менша їх кількість. Три паї мають 2 % власників, стільки ж володіють чотирма і більше паями.

Середній розмір земельного паю у межах країни становить 3,72 га, водночас існують чималі регіональні розбіжності. Найбільші середні розміри земельних паїв — на Сході країни (5,98 га), найменші — на Заході (1,87 га).

З власників паїв, що проживають у сільській місцевості, 97 % мають у своєму розпорядженні також і присадибну ділянку. Відсутність такої ділянки може вважатися винятком.

Оскільки три чверті власників паїв передали їх у оренду фермерським господарствам або сільськогосподарським підприємствам, можна оцінити їх землекористування. Площі землекористування фермерських господарств і підприємств характеризуються певною динамікою змін, оцінити яку можна за даними, наведеними у табл. 1 та табл. 2 відповідно.

Водночас, оцінюючи ці дані, слід мати на увазі, що не всі вони однаково надійні — на частину запитань не всі респонденти дають відповіді.

Найчастішими і найповнішими є дві категорії відповідей — про загальну площу землекористування фермерського господарства чи підприємства та площу сільгоспугідь. Надалі, коли починається уточнення цих даних за категоріями земель, кількість відповідей зменшується. Саме цим зумовлені такі розбіжності, наприклад, між загальною площею та площею орендованих земель, коли загальна площа менша за площу орендованих земель. Насправді відповідь на запитання про площу орендованих земель давали дещо рідше, а на запитання про загальну площу відповідали практично всі респонденти. Саме тому найнадійнішими є показники загальної площі та площі сільгоспугідь. Інші показники мають відносно меншу надійність, але, оскільки така ситуація притаманна всім трьом дослідженням (не деталізували площ приблизно однакова кількість фермерів і керівників підприємств), то вони цілком придатні для порівняння в динаміці. Слід мати на увазі, що показники дослідження 2012 року оперують даними за 2011 рік, 2011-го — за 2010-й і т. ін.

Табл. 1. Площа землекористування фермерських господарств, у середньому, га

Показник землекористування

Всього

У тому числі рілля

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Загальна площа

227,47

236,52

185,47

234,81

216,16

174,71

Площа сільгоспугідь

223,03

190,14

168,29

228,40

188,16

182,52

Площа власної землі

18,95

42,93

16,66

18,50

21,44

18,08

Площа орендованої землі

286,83

309,09

252,19

301,48

323,04

244,47

 

Площі землекористування фермерських господарств зазнають певних змін, і ці зміни полягають у зменшенні як загальної площі землекористування, так і площі орендованої землі. Не можна сказати, що це скорочення різке, та все ж відчутне. Не виключено, що тут ми спостерігаємо певні наслідки заяв про скасування мораторію. У дослідженні домогосподарств ми відзначили скорочення кількості респондентів, що здали свої паї в оренду, порівняно з минулими дослідженнями і висловили припущення, що власники паїв не подовжують тих договорів оренди, термін яких закінчився, очікуючи, як саме у подальшому розвиватиметься ситуація. Схоже, що ця гіпотеза знаходить підтвердження передусім у динаміці показника площ землекористування фермерських господарств. Те ж саме можна сказати про площі землекористування сільськогосподарських підприємств.

Табл. 2. Площа землекористування сільськогосподарських підприємств, у середньому, га

Показник землекористування

Всього

У тому числі рілля

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Загальна площа

1196,42

1319,14

1263,87

1321,72

1229,80

1220,54

Площа сільгоспугідь

1221,05

1127,98

1064,78

1356,93

1159,67

1029,62

Площа власної землі

243,27

123,45

334,75

249,28

138,96

89,91

Площа орендованої землі

1273,32

1354,71

1251,45

1299,32

1294,36

1312,03

 

Спостерігається незначне зменшення площ землекористування і у сільськогосподарських підприємствах. Найрізкіше ця тенденція виражена щодо ріллі, інші показники не демонструють такого зменшення. Єдиний показник, що має тенденцію до зростання, — площа власної землі підприємства (але не ріллі). Отже, основу сільськогосподарського виробництва й у фермерських господарствах, і в сільськогосподарських підприємствах продовжують становити орендовані землі. У кого ж орендують виробники ці землі? Відповідь на запитання — утабл. 3.

Табл. 3.Джерела оренди земель сільськогосподарського призначення, площа, га

Статус орендодавця

Фермери

Керівники

2010

2011

2012

2010

2011

2012

Члени (засновники, акціонери) підприємства,

187,81

156,64

29,24

585,26

817,04

226,36

з них є працівниками підприємства

74,58

72,32

200,29

293,96

565,06

643,77

Держава (сільська рада/районна/обласна адміністрація)

68,47

104,42

81,48

277,44

605,72

535,02

Інше сільськогосподарське підприємство

72,95

405,58

119,43

493,04

968,47

2475,11

Інші приватні особи,

324,75

332,31

241,61

1292,61

1118,20

1119,47

з них є працівниками підприємства

175,75

23,52

49,25

298,86

160,90

239,89


Джерел оренди не так багато, фактично весь їх перелік наведено у табл. 3. Чітко виявляється така тенденція: стає дедалі менше орендодавців з числа засновників (акціонерів) підприємств. Тут можливі всього дві причини: демографічна — засновники вибувають з їх числа з природних причин, та оптимізація структури власників підприємств у результаті перереєстрації. Таким чином, зменшується загальна кількість засновників з метою посилення ролі тих власників, які продовжують залишатися серед засновників. Адже не секрет, що під час реорганізації підприємств непоодинокими є випадки, коли членів колективних сільськогосподарських підприємств у повному складі включали до числа засновників, хоча ніяких функцій з управління вони не виконували. Тому така тенденція цілком зрозуміла та закономірна. До того ж, схоже, працівником підприємства можна бути лише в тому разі, якщо пай передано в оренду тому ж таки підприємству, і з часом роль саме цього джерела оренди зростає.

Головним же орендодавцем і для фермерських господарств, і для сільськогосподарських підприємств є приватні особи, передусім пенсіонери, котрі не є працівниками цих виробничих структур (у таблиці їх показники виділено жирним шрифтом). Отже, оренда у приватних осіб — загальна і найпоширеніша практика. Але і тут ми спостерігаємо зниження показників обсягів оренди впродовж часу досліджень.

За роки досліджень значно зросла роль держави як орендодавця, це демонструють і фермерські господарства, і підприємства. Не виключено, що насправді ця роль змінилася не так сильно — змінилися умови використання державних земель. Просто раніше у багатьох випадках можна було користуватися державними землями без підписання відповідних угод.

Динаміка розмірів орендної плати, що її сплачують фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства, наведена в табл. 4.

Табл. 4. Розмір орендної плати, грн за 1 га

Статус платника

Фермери

Керівники

2010

2011

2012

2010

2011

2012

Члени (засновники, акціонери) підприємства,

412,3

522,26

576,45

424,4

550,59

539,05

з них є працівниками підприємства

456,8

560,72

646,65

451,9

452,48

562,17

Держава (сільська рада/ районна/обласна адміністрація)

221,5

377,58

633,47

348,4

419,94

2022,87

Інше сільськогосподарське підприємство

442,4

586,67

494,29

543,3

803,82

547,67

Інші приватні особи,

420,7

548,72

707,27

442,6

572,98

761,30

з них є працівниками підприємства

353,7

627,14

467,00

341,6

528,08

468,05

 

Постійне підвищення орендної плати є доконаним фактом, про що говорять показники таблиці. Оскільки головними орендодавцями для фермерських господарств і підприємств є приватні особи, котрі не є їх працівниками, то вони й цікавлять нас передусім. І саме щодо них спостерігається досить потужна позитивна динаміка зростання орендної плати, причому вона збільшується і у фермерів, і у підприємств. Водночас незначний розрив у розмірах орендної плати спостерігається за весь час досліджень — фермери хоч і ненабагато, але все ж стабільно сплачують трохи менші суми орендних платежів, аніж сільськогосподарські підприємства. Загалом рівень орендних платежів, який вказали голови фермерських господарств і керівники сільськогосподарських підприємств, практично збігається з оцінками рівня орендної плати, що його зазначили власники земельних паїв, — 610 грн за гектар угідь.

Отже, оренда земель сільськогосподарського призначення є основою у відносинах власників земельних паїв і сільськогосподарських товаровиробників. Ці відносини демонструють стійку тенденцію до впорядкування та істотного зростання обсягів орендної плати.

 

(Далі буде)

 


-->-->[1]-->--> Стаття ґрунтується на узагальнених результатах соціологічних досліджень з оцінювання земельної реформи в Україні, виконаних Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у 2010, 2011 та 2012 роках на замовлення Проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».

 


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter