Анонімний дзвінок як підстава для слідчих дій, або «Добровільний» обшук у добровольця АТО

У світлі численних спроб внести зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо розширення повноважень поліцейських не можна обійти увагою зловживання тими правами, які вони вже мають. Останнім часом від незаконних методів роботи силовиків незаслужено страждають ті, хто ще недавно захищав Україну в зоні АТО. Одним з останніх прикладів такої роботи став несанкціонований обшук квартири дівчини-волонтера, бійця АТО Вікторії Марченко (позивний Фортуна). Про нинішню поліцейську практику і майбутні повноваження «Ракурсу» розповіла адвокат Марія Островська, глава Комітету координації правової допомоги учасникам АТО при Національній асоціації адвокатів України.

— Маріє Анатоліївно, соціальні мережі облетіла новина про кримінальне переслідування волонтера, бійця Української добровольчої армії Вікторії Фортуни. Ви як адвокат виступили як її захисник. Як виглядали події з обшуком насправді?

— Так, дійсно, в жовтні 2016 року до квартири дівчини-волонтера, бійця АТО Вікторії Марченко в місті Дружківці Донецької області увірвалася поліція і влаштувала справжній погром. Це сталося внаслідок проведення несанкціонованого обшуку, причини і підстави якого тоді так і не спромоглися пояснити. Попри відсутність потрібних їм результатів обшуку, кримінальний пресинг не припинився, а з боку начальника місцевої поліції посипалися «запрошення на допит». Новина про це дуже швидко поширилася в просторах інтернету завдяки соцмережам.

Наша команда адвокатів, яка з початку проведення військових дій на Сході України допомагає учасникам АТО, взялася за захист волонтера. Завдяки правовій роботі кримінальне переслідування припинилося, а в листопаді 2016 року було отримано офіційні письмові пояснення від керівництва місцевої поліції, Головного управління Нацполіції і регіональної прокуратури, які виявилися досить цікавими.

— Якою була позиція керівництва поліції?

— Своєю відповіддю керівництво місцевої поліції побічно визнало факт проведення незаконного обшуку, думаючи, що таким чином вони пояснюють наявність правових підстав для своїх дій. Силовики стверджують, що приводом для вторгнення до квартири став анонімний дзвінок про незаконне зберігання зброї у квартирі Вікторії, а прибулих правоохоронців вона впустила у приміщення добровільно. В результаті потерпіла Марченко нібито ще й закріпила законність обшуку розпискою про відсутність претензій до поліції.

Головне управління Нацполіції в Донецькій області у своїй відповіді також заперечує порушення співробітниками Дружківської поліції норм процесуального законодавства. Їхнім головним аргументом є те, що при отриманні анонімної заяви правоохоронці відреагували на неї належним чином, застосувавши норми Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв про кримінальні правопорушення та Закону України «Про звернення громадян». Але таке пояснення не витримує критики. Оскільки згідно з цією інструкцією, в порядку, встановленому законом про звернення, розглядаються тільки заяви, що не містять ознак складу злочину. До заяви ж про «незаконне зберігання зброї» це не застосовується, адже вона підпадає під ст. 263 Кримінального кодексу України. Якщо ж слідувати розпорядженням Закону України «Про звернення громадян», то анонімне звернення взагалі розгляду і реагуванню не підлягає. Водночас факт проведення обшуку в квартирі волонтера Вікторії в ГУ НПУ прямо не заперечують, але питання про його законності обходять.

— Чи були дії співробітників поліції насправді законними, враховуючи всі відомі вам деталі?

— Звичайно ж ні. Правоохоронці забули про імперативні вимоги до слідчих дій, а саме: без визначення слідчого судді проникнення в житло може здійснюватися тільки добровільно або в невідкладних випадках (в разі загрози життю або майну і безпосереднього переслідування злочинця). Після чого правоохоронці зобов'язані негайно звернутися до судді по легалізацію обшуку постфактум (ч. 3 ст. 233 КПК). Наявність же добровільної згоди в ситуації з Вікторією неправдива, адже рішення дівчини не воювати з десятком озброєних поліцейських ніяк не можна кваліфікувати як запрошення до помешкання і відсутність заперечень проти їхніх дій.

Крім того, ст. 236 КПК зобов'язує в будь-якому випадку скласти процесуальний документ — протокол, а його копію залишити присутній господині квартири, чого в цьому випадку зроблено не було. Після проведеного обшуку поліція не залишила жодного документа, який в принципі підтверджував би факт присутності правоохоронців у приміщенні.

Також ч. 7 ст. 223 КПК встановлює необхідність під час будь-якого проникнення в приміщення залучати як незалежних спостерігачів щонайменше двох понятих. У випадку з Вікторією до квартири не було запрошено жодної неупередженої особи зі сторони. А непроханих збройних гостей, не всі з яких готові були представлятися і пред'являти посвідчення, до числа понятих зарахувати ніяк не можна.

— Але вона дала розписку про відсутність претензій до поліції.

— Посилання поліції на підписання Вікторією тексту про те, що вона не має жодних претензій, зрозуміло, не є підставою для звільнення правоохоронців від відповідальності. Це лише підтверджує їхнє чітке розуміння того факту, що такі дії були з самого спочатку неправомірними. Тому поліцейські і нав'язали постраждалій Вікторії цей текст. Адже перед десятком невідомих озброєних чоловіків у власній квартирі, де молода дівчина перебувала одна з маленьким сином, погодишся підписати будь-який документ, аби звільнитися від тиску і не наражати на небезпеку дитину.

— Які коментарі дала прокуратура з приводу того, що сталося?

— Прокуратура відхрестилася від факту проведення обшуку, вказавши, що до волонтера співробітники поліції з'явилися додому лише «для отримання пояснень». Але, при всьому бажанні, нововведенням місцевої прокуратури у вигляді «пояснень на дому» за допомогою збройної слідчо-оперативної групи не можна прикрити незаконний обшук.

Варто відзначити, що навіть якщо повірити у версію прокуратури, то з того моменту, як силовики переступили поріг квартири, ними було виконано принаймні іншу слідчу дію — огляд приміщення. При цьому КПК встановлює до проведення огляду схожі правила, що і до проведення обшуку (обов'язкове складання протоколу, наявність двох понятих тощо), порушення яких силовиками очевидно.

На жаль, судова практика показує, що подібні спроби прикрити слідчі дії будь-яким іншим варіантом подій для правоохоронців трапляються не вперше. Зокрема, слідчі посилаються на те, що вони не обшук або огляд проводили, а вдома повістку вручали (визначення Херсонського міського суду від 15 червня 2016 року у справі №766/4991/16-к). Тому всі запевнення правоохоронців у дотриманні ними норм КПК і в цьому випадку не відповідають дійсності.

У будь-якому випадку отримані виправдання правоохоронців і визнання відсутності будь-яких претензій до волонтера — це проміжна перемога. Залишилася робота щодо притягнення винних до відповідальності, що є непростим завданням, адже найвище керівництво силовиків схильне прикривати дію своїх підлеглих, а судовий порядок тут безсилий (такі дії не підлягають оскарженню). Хіба що зобов'язувати правоохоронців через слідчого суддю відкривати кримінальні провадження проти винних колег, в об'єктивне розслідування яких віриться насилу.

Нами вже направлені скарги в ГПУ і МВС із метою інформування на рівні найвищих правоохоронних структур про роботу підлеглих у регіоні та притягнення винних до відповідальності.

— Як ви ставитеся до планованого розширення повноважень правоохоронців, зокрема, широко обговорюваної концепції «правомірності дій» поліцейського?

— З огляду на зловживання правоохоронців тими повноваженнями, які вони вже мають, у позитивний результат подібних реформ віриться насилу. Більш того, з метою уникнення порушень з боку поліції, необхідно ухвалити Дисциплінарний статут, проект якого вже тривалий час перебуває на розгляді Верховної Ради України. Оскільки на цьому етапі порушення і зловживання повноваженнями очевидні, а ось відповідальність за них занадто ефемерна, щоб досягати превентивних цілей. Насамперед для того, аби концепція «правомірності дій» працювала на практиці, поліцейський мусить знати, що на нього чекає за кожний вчинений ним неправомірний вплив. З огляду на наш менталітет, без цього, на жаль, ніяк не обійтися.