«І швець, і жнець ...», або Нові повноваження поліцейських

Вже майже два роки триває невпинне реформування правоохоронних органів та їхніх повноважень, на результат якого багато хто покладав великі надії. Чиновники, які очолюють силові структури, незмінно проголошують метою всіх реформ максимальне наближення до євростандартів. Але разом з тим не всі пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативних актів є справді корисними або хоча би прийнятними в нашій країні.

Останнім часом особливий ажіотаж серед населення виник із приводу концепції, озвученої главою МВС Арсеном Аваковим і підтриманої екс-керівником Нацполіції Хатією Деканоідзе щодо значного розширення повноважень поліцейських. В основу їхніх пропозицій лягла трагедія, що сталася наприкінці вересня в місті Дніпрі: двох патрульних було вбито під час затримання злочинця. Тому більшість обговорюваних ідей, наприклад, про використання спеціальних засобів поліцейськими у разі злісної непокори злочинця, сміливо можна назвати превентивними заходами щодо безпеки правоохоронців.

Основним каменем спотикання стало пропагування Аваковим нової концепції «правомірності дій поліцейського», яка вже давно застосовується у всіх цивілізованих країнах. У відповідності до цієї концепції, всі вимоги поліцейського є законними і підлягають неухильному виконанню (окрім очевидно злочинних). При цьому громадянин, який не згоден із такою вимогою, однаково мусить її виконати і тільки потім оскаржити в суді. Загалом варто визнати, що ідея похвальна і, судячи з досвіду інших країн, доволі ефективна. Та є одна проблема, яка криється в нашому менталітеті і світогляді. Річ у тім, що в Україні — та, думаю, і в багатьох інших пострадянських країнах — на перший план виходить дзеркально протилежна «презумпція неправомірності», згідно з якою кожен можновладець користується будь-якою можливістю зловжити наданими повноваженнями.

Водночас, якщо вивчити ініційовані керівниками правоохоронних органів зміни до законодавства, можна помітити запозичення не лише загальної концепції, а й деяких окремих норм у зарубіжних держав. Наприклад, кожен, хто коли-небудь дивився хоча б один фільм про американську поліцію, знає, що в США не можна залишати машину, якщо вас зупинив патрульний, без його дозволу, інакше це буде сприйнято як спроба до втечі. Відповідно до запропонованих українськими політиками змін, ви мусите залишатися в машині на вимогу поліцейського, а також передати йому в руки свої документи (зараз документи необхідно просто пред'явити). З огляду на те, що рівень довіри й поваги українців до правоохоронців стрімко наближається до нуля, а для деяких громадян образити поліцейського при виконанні здається цікавою забавою, подібна норма зайвою не буде.

Правоохоронцям пропонують і повноваження, які представлять поліцейських у новому амплуа. Зокрема, переконують додати конвоювання та охорону підозрюваних, обвинувачених та засуджених, виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів, а також участь в антитерористичних операціях. Водночас постає питання: чи будуть навчені поліцейські професійно здійснювати зазначені дії? Чи не буде загрожувати безпеці простих громадян наділення поліції обов'язками саперів і конвоїрів? З огляду на зловживання правоохоронцями тими повноваженнями, які вони вже мають, якісне виконання ними нових завдань варто поставити під сумнів.

Крім того, проектом пропонується внести зміни щодо повноважень поліцейського під час перевірки перебування водія в нетверезому стані. Так, пропонується надати правоохоронцям можливість зупиняти автомобіль з метою перевірки стану водія. Щоправда, тут виникає питання: яким чином поліцейські мають відчути, що саме цю машину варто зупинити з огляду на нетверезість водія? Чи це просто підстава, що виправдовує зупинку будь-якого автомобіля? З огляду на вилучення норми про необхідність присутності двох свідків під час перевірки стану водія, а також включення до КУпАП свідчення особи, яка склала протокол, як одного з видів доказів, в суді при залученні до адмінвідповідальності за водіння у п'яному вигляді тепер буде змагатися «слово водія» проти «слова правоохоронця».

Не можна залишити без уваги і те, що зараз на розгляді ВРУ перебуває проект закону №5022, який, по суті, вносить зміни до тих же правових норм, але є більш лояльним і розумним. Цей проект був зареєстрований у Верховній Раді ще на початку серпня 2016 року, але так і залишився лежати нерухомим. Чи ухвалять його в подальшому або внесуть проект, широко обговорюваний і критикований на просторах інтернету, залишається невідомим. Точно так само, як і питання про те, чи готові нові поліцейські до нових повноважень, зважаючи на те, що з нинішніми вони справляються не так вже й гідно.