Подорожчання електроенергії: хто наживається на споживачах

17 серпня 2017 року співробітники НАБУ проводили обшуки в будівлі Національної комісії з регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у справі, пов'язаній з реалізацією формули «Роттердам+».

«Роттердам+», або Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії було затверджено постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року. Документом встановлюється нова методологія розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії. Відповідно до цієї методології, вугільний складник у тарифі на електроенергію засновано на котируваннях вугільного хаба ARA (Роттердам) + логістика, що дозволяє електростанціям, які працюють на вугіллі, закладати в тариф ціну енергоносія, що дорівнює його вартості в голландському порту, плюс доставка на українську територію. Як ми пам'ятаємо, половина електроенергії в нашій країні виробляється на ТЕС шляхом спалювання вугілля.

Генеруючі компанії-оператори ТЕС отримали надприбутки, а споживачі електроенергії понесли безпідставні витрати. Формула «Роттердам+» призвела до економічно необґрунтованого збільшення ціни на електроенергію, яку купувало у генеруючих компаній держпідприємство «Енергоринок». Основний вигодонабувач від запровадження цього бенчмарка (вартісного орієнтира) — компанія ДТЕК, що належить мільярдерові Рінату Ахметову.

ДТЕК, згідно з новими умовами, встановила більш високі ціни на електроенергію, продану «Енергоринку», що в свою чергу призвело до зростання цін для кінцевих споживачів. Практично все вугілля, що використовується ДТЕК на електростанціях, було власне. Вартість видобутку і постачання його є значно нижчою у порівнянні з роттердамською формулою.

ДТЕК дісталися 80% від додаткових 15 млрд грн, отриманих енергокомпаніями від запровадження нового вартісного орієнтира. Це сильно допомогло йому поліпшити свій фінансовий стан. Якщо у 2015 році «ДТЕК Енерго» (об'єднує вугільний бізнес, генерацію, постачання і розподіл електроенергії ДТЕК) отримала 37,4 млрд грн збитку, то за підсумками роботи компанії у 2016 році збитки скоротилися більш як у п'ять разів — до 6,7 млрд грн. Виручка виросла більш як на 30% і становила 128,06 млрд грн. Компанія такими ж самими темпами нарощує динаміку в поточному році і, судячи з усього, скоро вийде на прибуток.

Решта 20% від багатомільярдної суми дісталася державній «Центренерго» і компанії «Донбасенерго», яку пов'язують із сином екс-президента України Віктора Януковича Олександром.

У тому, що бізнес працює високорентабельно, немає нічого поганого, але трохи дратує, що так відбувається лише у мільярдерів і лише за кошт держави. Ахметову впали з неба 20% доходу, закладеного в комунальні тарифи. Інша структура — фінансова група ICU — якраз перед запровадженням формули купила євробонди та боргові зобов'язання ДТЕК. З ім'ям президента України Петра Порошенка компанію ICU (Investment Capital Ukraine) пов'язують давно і небезпідставно. Вона — багаторічний і постійний консультант корпорації Roshen. Вихідці з цієї інвесткомпанії — Валерія Гонтарева (нещодавній керівник Нацбанку) і Дмитро Вовк (нинішній керівник НКРЕКП). Після набуття чинності «Роттердам+» папери ДТЕК значно подорожчали — від 40% до 90% від їхньої номінальної вартості. Значить, ті, хто купив їх до зростання, заробили подвійний прибуток, а це сотні мільйонів доларів.

У квітні поточного року стало відомо, що НАБУ почало досудове розслідування за фактами можливого зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП через запровадження формули «Роттердам+», за якою закуповується вугілля. Керівник НАБУ Артем Ситник після нещодавнього обшуку в НКРЕКП заявив, що ця формула не відповідає реаліям, які є в нашій державі. «Вона застосовується до вугілля, що постачається з-за кордону, але згідно з тими документами, які ми вилучили, тільки 3% вугілля офіційно постачається з-за кордону», — підкреслив він. При цьому формула «Роттердам+», за його словами, застосовується до 100% вугілля.

Тож не можна виключати, що після скандалу під назвою «Роттердам+» виникне скандал під назвою «Дюссельдорф+», що стосується вже не вугілля, а газу. Всі ми знаємо, що газу, який видобувається на території України, цілком вистачає для населення нашої країни. 27 квітня 2016 року Кабмін ухвалив постанову №315, якою зрівняв ціни на газ для промисловості та населення. Цим же рішенням було визначено формулу ціни газу, в основі якої лежать котирування в європейському хабі NCG (поблизу німецького міста Дюссельдорф) + доставка до україно-словацького кордону.

На завершення варто зауважити, що регулятор НКРЕКП діє відповідно до закону про власну діяльність і має право сам розробляти будь-які методики розрахунків, а от справа держави — контролювати справедливість подібних методик, а також реагувати на невідповідності здоровому глузду, економічній доцільності та запобігати прямому криміналу.