Як протискають медреформу

Народним депутатам відступати більше нікуди — Верховна Рада вже ухвалила законопроекти про судову, освітню та пенсійну реформи. Є реальний шанс, що цього тижня нардепи розглянуть законопроекти, які запускають медреформу.

Нагадаю, що 8 червня в будівлі під куполом ухвалили (хоча і з величезним скрипом) в першому читанні і за основу законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». До другого читання проект істотно трансформувався (народні депутати внесли майже 886 поправок) і був поданий під назвою «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

«Цифра 886 не повинна лякати, адже це кількість змін у тексті, а не кількість принципово нових ідей. Останніх буде не так багато, але щодо них має відбутися чесна розмова», — зауважив заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

17 жовтня на погоджувальній раді ВР, попри вимоги протестувальників під будівлею парламенту, було вирішено не відступати від порядку денного і «медичні» законопроекти не відкладати. Голова ВР Андрій Парубій до зриву погоджувальної ради групою депутатів, які закликали «вийти до людей», встиг анонсувати зустріч в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун з депутатами, «у яких є питання щодо медреформи».

Напевно, жодна реформа не викликала так багато розбіжностей і серйозних побоювань, як медична. Тому голосування обіцяє бути непростим. Запитань про зміни в системі охорони здоров'я, на які варто очікувати українцям, якщо парламент наважиться дати їм старт, багато не лише у депутатів. На жаль, отримати відповіді на більшість із них поки не вдається. Те, що транслює МОЗ, часто розсіюється, немов міраж, при більш близькому розгляді. Так сталося, наприклад, з програмою «Доступні ліки», госпітальними округами, та сама доля спіткала держзакупівлі лікарських препаратів за допомогою міжнародних посередників...

Експертна спільнота часто називає нинішню спробу реформувати українську медицину набором з декларацій і хаотично насмиканих ідей. На жаль, поки немає бачення, куди ми йдемо і яка кінцева мета. Напевно, тільки недалекоглядний реформатор забуває, що саме лікарям (яких в Україні скоро занесуть до Червоної книги) доведеться впроваджувати ці нововведення в життя, і звинувачує їх у тотальній корупції. Комедійний серіал «Доктор Дурнєв», який нещодавно сплив на просторах інтернету, навряд чи змусить противників пропонованої медреформи перейти на бік союзників.

Безумовно, українці хочуть корінних змін у чинній системі охорони здоров'я. Про це свідчить, наприклад, останнє соцопитування, проведене центром SOCIS*. 89% опитаних вважають, що кардинальні зміни потрібні. Однак на запитання, чи підтримують респонденти медичну реформу, яку збираються впроваджувати в Україні, лише 31% впевнено відповіли «так».

Проте у МОЗ результати опитування розуміють по-своєму. Цитую пост у Facebook Уляни Супрун: «Українці готові до медичної реформи — це підтверджують все більше соціологічних досліджень. Цього разу опитування щодо медичної реформи проводила компанія SOCIS. За результатами дослідження — кардинальні зміни в системі охорони здоров'я підтримують 89% жителів міст і 90% мешканців сільської місцевості! Ці цифри свідчать, що зміни медичної системи українці підтримують майже одностайно. <...> Стара система охорони здоров’я — це наче пастка, в яку ми потрапили, бо надто довго відкладали реформи. Рішучі зміни сьогодні — це питання життя та смерті для мільйонів громадян».

Хотілося б зауважити, що зруйнувати «весь мир до основанья» — ще не означає побудувати щось хороше. Важко повірити, що маніпуляції та піар-акції низької проби стануть першими паростками вдалої медреформи.

*Терміни проведення дослідження: 5–11 жовтня 2017 року. Метод збору первинної соціологічної інформації — стандартизоване інтерв’ю face-to-face за місцем постійного проживання респондентів. Опитування проводилося за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України в цілому, за такими ознаками, як: стать, вік (від 18 років) та тип поселення (місто/село). Загалом було опитано 2000 респондентів, середня тривалість одного інтерв’ю становила 17 хвилин.