Ілюзія медреформи: кадровий дефіцит і фінансова дієта

Знайди відмінності

Минулого тижня МОЗ записало в чергові перемоги бюджетну резолюцію на 2018–2020 роки, яка, за словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, передбачає фінансування всіх етапів реформи охорони здоров'я і вперше дає можливість планувати розвиток медичної галузі на кілька років уперед.

«Протягом 2018–2020 років бюджет на гарантований пакет медичних послуг виросте з 55 млрд, які є на сьогоднішній день у медичній субвенції, до 81,2 млрд грн у 2020 році. Тобто на 25,7 млрд за три роки збільшиться обсяг фінансування саме медичних послуг. У перший рік реформи (2018-й) фінансування збільшиться на 10 млрд, у 2019-му — орієнтовно на 8,2 млрд грн, у 2020 році — на 7,3 млрд грн. Цифри можуть варіюватися залежно від темпу реформи. Згадані 10 млрд передусім підуть на реформу первинки», — ці цифри Ковтонюк озвучив на прес-конференції за підсумками засідання Кабміну, підтверджуючи свої слова слайдами.

Наостанок заступник міністра додав, що цей документ є найкращою відповіддю скептикам, які звинувачували уряд у скороченні фінансування медицини та зменшенні зарплат лікарям.

Перефразовуючи відомий вислів, скептики — це добре поінформовані оптимісти, до них можна також зарахувати просто уважних людей і тих, хто має непогану пам'ять. Буквально за тиждень до цього в техніко-економічному обґрунтуванні (від 6 червня 2017 року) до законопроекту №6327 від 10 квітня 2017 року «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» МОЗ було більш оптимістичним у своєму прогнозі щодо зростання державних витрат на охорону здоров'я (див. таблицю нижче): 2018 рік — 70,8 млрд грн, 2019 — 90,2 млрд, 2020 — 115,1 млрд грн. Однак 14 червня на сайті профільного міністерства з'явилися інші прогнозовані дані (які й були озвучені Ковтонюком): у 2018-му — 65,7 млрд грн; у 2019 — 73,9 млрд; 2020 — 81,2 млрд. Тобто за тиждень державні гарантії щодо фінансування охорони здоров'я на три роки зменшилися на 55,3 млрд грн. Сума чимала — стільки становить медична субвенція на поточний рік.

Обіцянки й реальність

На тій же прес-конференції Павло Ковтонюк пообіцяв лікарям первинки, що в разі ухвалення парламентом законопроектів щодо реформи охорони здоров'я медична практика (лікар + одна-дві медсестри) у 2018 році зможе отримувати річний дохід у розмірі 740 тис. грн. Мовляв, у тексті резолюції зафіксовані істотно збільшені розміри тарифів, які покриватимуться лікареві первинної допомоги (терапевт, педіатр, сімейний лікар) за обслуговування одного пацієнта на рік. Якщо раніше це було 240 грн, то зараз уряд готовий збільшити цю суму у 2018 році до 370 грн, у 2019 — до 450 грн на обслуговування однієї людини.

Таким чином, на лікаря первинки, який підписав контракт з 2000 пацієнтів, за версією МОЗ, у 2018 році очікує річний дохід у розмірі 740 тис. грн (61 тис. грн на місяць), а у 2019-му щомісячні надходження збільшаться до 75 тис. грн — тих, що «йдуть за пацієнтом». Як швидко вони знайдуть шлях до лікаря, чи не загубиться частина в дорозі, як виживати медичній практиці до надходження коштів — питання.

На ці гроші лікар має утримувати офіс, оплачувати комунальні послуги, найняти медсестру, прибиральницю, придбати обладнання, залишити собі зарплату, не забувши сплатити податки... Як бути з гарантіями, передбаченими трудовим законодавством? Наразі запропонований урядом законопроект не дає відповіді на запитання, як оплачуватиметься відпустка лікаря або період його тимчасової непрацездатності.

Ще один нюанс. Якщо в Києві набрати дві тисячі пацієнтів доволі просто, то в сільській місцевості це може стати практично нереальним завданням. А якщо населені пункти не багатолюдні, далеко один від одного? Проблеми сільської медицини винесені за рамки медреформи, на сьогодні компенсаційні механізми для сільських медиків не передбачені.

Інша проблема: лікарям вигідно «застовпити» собі ділянки, де здебільшого мешкають молоді пацієнти, які рідше звертаються по медичну допомогу, наприклад, гуртожиток університету. Можна спробувати домовитися, образно кажучи, з ректором Національної академії сухопутних військ або Харківського національного університету Повітряних сил й отримати 2000 здорових курсантів. Адже, згідно з реформою, до прописки немає прив'язки. А що буде з пенсіонерами, хронічно хворими? Обіцяють, що законопроект №6327, ухвалений в першому читанні, буде істотно допрацьований у цьому плані.

Сьогодні в Україні колосальний дефіцит лікарів первинної ланки. Серед них дуже багато людей пенсійного і глибоко пенсійного віку. Величезний дефіцит медсестер. Минулого року було проведено дослідження, згідно з яким з 30 тис. медсестер, які щорічно випускаються в нашій країні, 73% йдуть з професії протягом кількох наступних років через низькі заробітки.

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата зросла до 3200 грн, однак на підвищення заробітної плати медиків немає достатнього фінансування. І якщо не вирішувати проблему оперативно, констатують експерти, варто очікувати на серйозне скорочення медичного персоналу — більш як на третину. Поки ж медперсонал переводять на 0,5 або 0,25 ставки.

Про оперативність вирішення цієї проблеми, на жаль, говорити не доводиться. Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я, на своїй сторінці у Facebook відзначає, що замість необхідних 3 млрд грн на зарплату медикам днями було вирішено виділити в десять разів менше — 380 млн грн.

Виходить, що основну рушійну силу медреформи — лікарів — посадили на найсуворішу фінансову дієту. Чи можливі зміни на краще в медицині за таких умов — питання риторичне.