Новини
Ракурс

За терезами Правосуддя виднілася фігура продавця

13 гру 2017, 18:35
Не показуйте мені кодекс — покажіть мені суддю.
Рой Кон

Революція гідності в Україні переживає четвертий рік своїх випробувань. Однією з основних її вимог було й залишається реформування судової влади, мета якого — справедливий суд. Це закріплено і в базових положеннях Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Влада переконує суспільство і закордонних партнерів в небувалих раніше «успіхах» у проведенні реформ. Поточна осінь також ознаменувалася гучними подіями в судовій реформі. За даними центру Разумкова, в березні 2015 року рівень довіри громадян до судів досяг критичного. Лише 1,1% опитаних повністю довіряють судам.

Сьогодні гостро стоїть запит нашого суспільства на формування такого, що відповідає європейським нормам, законодавства у сфері процесуального та матеріального права, а також формування нового за якістю суддівського корпусу. Меморандум про це підписали понад 50 громадських організацій України.

Якщо норми законів змінять базові принципи правосуддя, то викорінення недобросовісності суддів (однієї з фундаментальних причин, з яких суспільство вимагає глобальних змін) — процес більш складний. Наївно розраховувати, що ухвалення нової декларації чи законів змусить недобросовісного суддю миттєво змінитися і стати добросовісним. Коріння слова «добросовісний» — «добро» і «совість», а суть поняття відноситься до категорії моральності. Досягти змін у морально-етичних принципах формування суддівського корпусу можна лише публічною формою громадського впливу і заміною суддів, які підмочили свою репутацію, на тих, для кого совість і добро становлять їхні базові принципи. Безумовно, такі судді, хоч їх і небагато, сьогодні в судовій владі є. Але реалії такі, що кожному, хто йде до суду, доводиться «грати в рулетку». І поки шанси на те, що справу буде розглянуто суддею згідно із законом і справедливо, приблизно дорівнюють шансам гравця в казино або ігрові автомати.

Останні місяці поточного року, попри різного роду скандали в судовій та правоохоронній сферах, принесли нові надії на досягнення цілей судової реформи. Ухвалено закон про судову реформу. З 15 грудня 2017 року приступає до роботи якісно новий Верховний суд. Президент України анонсував створення в Україні антикорупційного суду. Форуми за участю уряду покликані переконати іноземних інвесторів у створенні безпечного інвестиційного клімату в Україні.

Такі ж самі позитивні надії донедавна мали турецькі герої нашого розслідування — компанія «Гюльсан», у якої організоване злочинне угруповання високопоставлених шахраїв за пособництва окремих суддів намагалося викрасти кілька сотень мільйонів гривень.

Після проведення 10 жовтня 2017 року в Києві дорожньо-будівельного інвестиційного форуму «Україна-Туреччина» та візиту до Києва президента Туреччини, компанія «Гюльсан» змінила свою думку щодо виходу з інвестиційних програм в Україні. Набуття чинності ухвалою Київського господарського суду від 11 вересня 2017 року (суддя Н. Плотницька) дало привід турецькій стороні не сумніватися в законному і справедливому вирішенні господарського «спору» з українською компанією ТОВ «Бауком Україна». Однак логічне очікування на хепі-енд раптово змінилося новим витком розвитку подій. Як стверджував Анней Сенека Старший, деякі неписані закони є сильнішими за писані.

12 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду «Баукому» через несплату судового збору було повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Києва від 11 вересня 2017 року. 23 жовтня матеріали цієї справи повернулися до Господарського суду Києва, й ухвалою судді Наталії Плотницької її розгляд було призначено на 27 листопада 2017 року. Однак напередодні цієї дати, 24 листопада, «Бауком», зловживаючи своїми процесуальними правами, надіслав до Київського апеляційного господарського суду нову версію апеляційної скарги — і це за два з половиною місяці після проголошення оскаржуваної ухвали й за місяць після постановлення ухвали про повернення попередньої версії. Тобто з грубим порушенням строку оскарження і надання доказів поважності причин їх порушення.

Крім того, в доданому клопотанні представник «Баукома» просив суд вчинити процесуальну дію, а саме «відновити розгляд апеляційної скарги ТОВ «Бауком Україна» і прийняти її до провадження». Наведена в повному обсязі прохальна частина клопотання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу і суперечить ст. 53, 93 цього кодексу. Оскільки клопотання не містило передбаченого законодавством прохання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, рішення про його задоволення судом було б безпідставним. Проте колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі Юлії Михальської, Бориса Отрюха та Алли Тищенко своєю ухвалою від 1 грудня 2017 року це клопотання задовольнила, про що докладніше йтиметься нижче.

«Бауком» у своїй традиційній манері перетворив змагальність на фарс. Попри те, що подана ними 24 листопада 2017 року апеляційна скарга у справі №910/20246/15 повністю — і по суті, і по тексту — ідентична поданій ними ж апеляційній скарзі в іншій справі №910/980/17 на рішення Господарського суду м. Києва від 24 травня 2017 року (суддя Максим Лиськов), і по ній вже було винесено постанову Київського апеляційного господарського суду (визнано недійсним договір між «Лайт Інвестом» і «Баукомом»), вони продовжують і далі жонглювати своїм процесуальним правом.

І неважливо, що касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2017 року у справі №910/980/17 Вищий господарський суд України повернув «Баукому» без розгляду.

Рішення у справі №910/980/17, що набули законної сили, після розгляду усіма інстанціями лягли в основу раніше описаної ухвали Київського господарського суду (суддя Н. Плотницька) від 11 вересня 2017 року №910/20246/15.

Представники ТОВ «Бауком Україна» протягом усіх судових розглядів по обох справах систематично зловживали своїми процесуальними правами, штучно створювали неіснуючі докази з метою введення судів в оману, створюючи передумови для винесення судом неправосудних рішень. Шкода, що законом не передбачено адекватної відповідальності за такі дії.

Повторну апеляційну скаргу «Баукома» від 24 листопада 2017 року прийняли до розгляду судді Київського апеляційного господарського суду Ю. Михальська, Б. Отрюх і А. Тищенко. Попри те, що закон чітко встановлює норму, за якої відновлення строку позовної давності розглядається одноосібно одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, колегія під головуванням зазначених суддів виносить колегіальне рішення про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги «Баукома». Крім того, з незрозумілих причин в цьому рішенні не вказано підстави для поновлення строку позовної давності.

Колегія визнала достатнім вказати в єдиному рішенні, що клопотання позивача («Бауком») щодо відновлення пропущеного строку апеляційної скарги є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а апеляційна скарга призначена до розгляду.

А як же вимога норм Господарського процесуального кодексу? Вони чітко прописані в ч. 3, 4, 5 п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу, постанові Верховного суду України від 17 січня 2006 року у справі №39/62-12/140, рішенні Верховного суду України від 13 вересня 2006 року у справі №6-26370кс04 (№ у ЄДРСРУ 135558), постанові Вищого господарського суду України від 10 січня 2017 року у справі №44/664-б.

Так, процесуальний закон не дає повного тлумачення терміна «поважні причини», і їх визначення є прерогативою судді. Разом з тим, суддя зобов'язаний обґрунтувати свою позицію відповідними доводами й мотивами. Наприклад, пояснити, в чому судді побачили поважну причину, якщо «Бауком» взагалі не вказав жодних причин?

Важко повірити, що, виносячи свою ухвалу від 1 грудня 2017 року про відкриття судового провадження, зазначена трійця суддів «не помітила» такого. Подана «Баукомом» апеляційна скарга від 24 листопада 2017 року у справі №910/20246/15 повністю, по суті та змісту, ідентична апеляційній скарзі «Баукома» від 9 червня 2017 року у справі №910/980/17, яку вже було розглянуто їхніми колегами — суддями Київського апеляційного господарського суду Кароліною Тарасенко (голова), Оксаною Тищенко, Іриною Іонніковою…

Можна припустити, що очікувати на справедливе законне рішення доволі наївно. Для невтішного прогнозу достатньо ознайомитися з інформацію з відкритих джерел щодо суддів Михальської, Отрюха і Тищенко. Відправляючи правосуддя, судді з цієї трійці неодноразово ставали предметом пильного інтересу ЗМІ з огляду на публічні скандали. Щоправда, вийти на міжнародний рівень поки що не вдавалося, але це справа наживна. Тим більше що скарги, які надсилалися до Вищої ради правосуддя протягом останніх трьох років з вимогами притягти до дисциплінарної відповідальності, залишалися без результату, а це надихає на нові подвиги. Як повідомляють ЗМІ, судді подають недостовірні відомості в майнових деклараціях, а їхні реальні фінансові витрати не відповідають задекларованим доходам.

Судді Юлія Михальська, Борис Отрюх, Алла Тищенко

Під час кваліфікаційного оцінювання судді Тищенко Вища кваліфкомісія суддів України звернула увагу на велику кількість скасованих рішень судді. Громадська рада доброчесності зробила висновок щодо  невідповідності її кандидатури необхідним критеріям.


Щодо історії «Гюльсана», то хочеться вірити, що її фінал не змусить згадувати зауваження Геннадія Малкіна: «За терезами Правосуддя виднілася фігура продавця».

Р. S. Директором і власником ТОВ «Бауком Україна», яке претендує на стягнення з турецького «Гюльсана» 101 млн грн, є громадянин Дмитро Гриневич. Відомо, що статутний фонд ТОВ «Бауком Україна» становить близько 52 тис. грн, а тільки за останній судовий збір ним виплачено близько 90 тис. грн. Дивно, як фірма, яка практично не веде господарської діяльності, систематично сплачує багатотисячні судові збори. Напевно, правоохоронні органи України рано чи пізно не залишать без уваги сімейство Гриневичів, які успішно поєднують свій бізнес в Україні (ТОВ «Бауком Україна», ТОВ «Глобал Дайменшн») і анексованому РФ Криму (ТОВ «Юридична фірма «Піраміда», ТОВ «Плато» та ін., які справно платять податки країні-агресору). Вірогідно, у цій історії є також поле для діяльності НАБУ і СБУ, а суспільство незабаром дізнається імена покровителів ТОВ «Бауком Україна» в судовій владі, політиці й правоохоронних органах.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.