«Поліпшення» охорони здоров’я: ще один аудит і звернення до правоохоронних органів

Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я на останньому засіданні ухвалив рішення звернутися до правоохоронних органів через неефективне використання коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), виділених Україні на проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Підставою для такого рішення послужили невтішні результати аудиту проекту Рахунковою палатою. За словами Андрія Мамишева, заступника директора департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ Рахункової палати, ця програма вже перетнула свій часовий екватор, однак хід її реалізації є незадовільним: показник вибору напряму та використання коштів позики перебуває на рівні близько 4%. Основний вердикт проведеного аудиту — залучені для реалізації проекту кошти використовуються неефективно і в значно менших обсягах, ніж передбачено.

Нагадаємо, що відповідальним виконавцем цього проекту виступає Міністерство охорони здоров'я України, програма «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» впроваджується у восьми областях — Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Волинській та Рівненській. Реалізація розрахована на п'ять років (з 15 червня 2015 року по 30 вересня 2020 року), проект фінансується за кошт позики МБРР в сумі 214,73 млн дол. і частково за кошти місцевих бюджетів областей — учасників проекту.

Яку мету переслідує проект? Основне завдання — поліпшення надання послуг у сфері охорони здоров'я на місцевому рівні. Особливий акцент зроблено на первинну і вторинну профілактику серцево-судинних, онкологічних захворювань, а також на посилення спроможності міністерства виконувати керівну роль у розробці політики в галузі охорони здоров'я.

Не секрет, що в Україні основною причиною захворюваності та смертності є неінфекційні захворювання, серед яких серцево-судинні хвороби й рак вражають людей в доволі молодому віці. За статистикою, наприклад, у 2012 році майже 85% всіх смертей були пов'язані з серцево-судинними захворюваннями, раком і зовнішніми причинами, включно з нещасними випадками та отруєннями. Показник очікуваної тривалості життя в нашій країні при народженні становить 71,3 року (66,2 для чоловіків і 76,2 для жінок), що приблизно на 11 років менше, ніж в ЄС, і на шість років менше за середній рівень, визначений за даними ВООЗ для європейського регіону.

Разом з тим профілактичні послуги первинної медико-санітарної допомоги, необхідні для адекватного реагування на неінфекційні захворювання, в Україні розвинені недостатньо. Дефіцит лікарів первинної ланки, відсутність системи перенаправлення, «маршрутів пацієнтів» і протоколів надання допомоги після виписки сприяють тому, що мають місце випадки витратної початкової й повторної госпіталізації.

Що мають отримати лікарі первинної практики від проекту? Цитую інформацію з сайту МОЗ: «Насамперед, Проект має на меті покращення матеріально-технічного забезпечення процесу надання медичної допомоги населенню: оснащення сертифікованим обладнанням робочих місць (набори для вимірювання тиску, ЕКГ-апарат з функцією передавання даних, добовий монітор артеріального тиску, фонендоскопи, ростоміри, ваги, глюкометри, сумки-холодильники, офтальмоскопи, центрифуги, дефібрилятори тощо); витратні матеріали; медичні меблі. Крім того, заплановано впровадження сучасних інформаційних технологій, поширення освітніх програм для медичного персоналу: комп'ютерне та програмне забезпечення для роботи сімейних лікарів; налагоджування інтернет-зв'язку; тренінги для сімейних лікарів та медичних сестер; розробка клінічних рекомендацій для менеджменту та протоколів лікування; впровадження Електронної карти пацієнта».

«Прекрасне далеко» — в далекому майбутньому?

Чи вдасться досягти поставлених у проекті цілей — велике запитання. Не можна не відзначити, що це вже другий аудит Рахунковою палатою реалізації програми. Першу перевірку було проведено наприкінці 2016 року, а отримані результати не вселили оптимізму. Аудитори констатували: попри те, що до проекту готувалися понад два роки, МОЗ не забезпечило його належної підготовки в передбачених обсягах, що призвело до суттєвих затримок у виконанні проекту.

Згідно із затвердженим порядком, координатором проекту є заступник міністра охорони здоров'я — саме на нього покладено функцію забезпечення організації та контролю за його реалізацією. Однак на цій посаді довго не затримувалися. Протягом 16 місяців змінилося четверо заступників міністра: «з 22.04.2015 по 14.06.2016 — заступник міністра охорони здоров’я Перегінець І. Б.; з 15.06.2016 по 14.07.2016 — заступник міністра — керівник апарату Василишин Р. Й.; з 15.07.2016 по 04.09.2016 — заступник міністра Ілик Р. Р.; з 05.09.2016 по теперішній час — заступник міністра Ковтонюк П. А.».

Цитую звіт аудиту далі (за 2016 рік): «Слід зазначити, що кредитором неодноразово наголошувалося на недостатній участі МОЗ і підрозділів з охорони здоров'я на місцях в управлінні Проектом та здійсненні його заходів (за результатами місій МБРР у вересні 2015 року і березні 2016 року). Запозичені на його виконання кошти використовуються неефективно та у значно менших обсягах, ніж передбачалося. За рік і чотири місяці (третина часу, визначеного на реалізацію) Проект все ще залишається на початково-організаційному етапі. За цей час підписано договори щодо фінансування позикою на загальну суму 9,2 млн дол. США (4% від суми позики), які фактично спрямовані лише на підготовку основних заходів Проекту».

Аудитори зазначають, що більшу частину коштів (66%) було витрачено на консультативні послуги з управління проектом і його супровід, решту — на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у кількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок, інформаційних кампаній.

Українці давно звикли чути про важку економічну ситуацію в нашій країні. В умовах «затягування поясів» особливо кричущими виглядають подальші результати аудиту: «Водночас обсяг використаних МОЗ і облдержадміністраціями коштів позики майже дорівнює сумі бюджетних коштів, виплачених Україною кредитору за обслуговування позики за цей період часу (1,2 млн дол. США), а через незабезпечення своєчасної вибірки позики кошти, сплачені у вигляді комісійних за резервування 26 тис. дол. США (майже 650 тис. грн), фактично є втратою бюджетних коштів».

Аудитори також зауважують, що система моніторингу стану проекту не забезпечує повноти оцінки його результативності, а це створює передумови для неналежного оцінювання його фактичного стану.

На превеликий жаль, хоча проект і має гучну назву «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей», поки важко перерахувати, що саме українські пацієнти отримали від його реалізації. «У 2016 році на виконання програми було зарезервовано 33 млн грн, а витратили тільки 20%, згідно зі звітом Рахункової палати. Субвенції областям тоді становили 180 млн грн, і тільки 20% вдалося освоїти. Однак при цьому в Дніпропетровській області не закупили передбачене обладнання 39 амбулаторій; в Запорізькій — меблі та обладнання для центрів первинної медико-санітарної допомоги; в Закарпатській — інвентар для відділення кардіології; у Львівській — обладнання для мікроскопічної променевої діагностики; в Рівненській — 18 машин швидкої допомоги», — зазначає Ігор Шурма, член Комітету з питань охорони здоров'я.

«Визнаючи проблеми, з якими ми отримали цей проект, а деякі з них залишаються, я не буду говорити, що все йде в ньому прекрасно, але динаміка радикально змінилася, його швидкість значно збільшилася, і хоча сьогодні ми ще відстаємо від запланованих показників, але протягом 2018 року, зберігаючи такий темп, ми зможемо вийти на планові показники щодо цього проекту», — пообіцяв заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.