Новини
Ракурс
Фото: Pixabay

Полювання на відьом: у МОЗ знайшли винних у зриві вакцинації

Спільний лист двох міністерств — охорони здоров'я й освіти, про загрозливу епідемічну ситуацію в країні, розісланий на початку навчального року головам обласних адміністрацій і розтиражований у ЗМІ, не на жарт налякав батьків. Документ нагадував про ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» і наполегливо радив «вжити заходів щодо рекомендованого ВООЗ обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти».

Loading...

Замість дитсадка — до міськради

На місцях цей лист зчинив хаос. «Ми не можемо сидіти з дітьми вдома, бо треба заробляти гроші!» — кричали батьки, які прийшли до Черкаської міськради. На зустрічі з владою обговорювалося питання зарахування дітей, які не мають щеплень, до установ дошкільної освіти. Річ у тім, що в Законі України «Про захист населення від інфекційних захворювань», а саме у п.15 чітко прописано наступне: «Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень відвідування дитячих закладів не дозволяється». У разі, якщо дитина вийшла з графіка щеплень у зв'язку з медичними протипоказаннями, вона може бути прийнята до відповідного дитячого закладу та відвідувати його за рішенням консиліуму лікарів (за умови благополучної епідситуації).

Тобто під час зарахування до дитячого садка потрібно мати або всі щеплення за графіком, або довідку ЛКК (висновок лікарської консультативної комісії). За словами батьків, у дитсадках вимагають довідки, які наразі отримати неможливо. Хто з нас, чого критися, не зітхнув із полегшенням, коли МОЗ повідомило про ліквідацію низки «морально застарілих» форм документації?! На практиці неузгоджене рішення призвело не лише до плутанини, а й налаштувало одних батьків проти інших. Доки не вдасться досягти консенсусу на Черкащині, батьки обіцяють водити дітей до міськради замість дитячого садка.

По суті два міністерства, які написали спільний лист, не змогли узгодити свої дії. Проблема також закладена у вищезгаданому Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб» — з одного боку є обов'язковість щеплень, з іншого — необхідна згода батьків.

Російські боти проти української вакцинації

Шукаючи крайніх у зриві вакцинації, МОЗ звернулося до прем’єр-міністра з проханням ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності керівних осіб Держлікслужби. На диво оперативно 19 вересня уряд відсторонив керівника Держлікслужби Наталію Гудзь та її першого заступника Владислава Цілину.

Цитую МОЗ: «За керівництва цих осіб Держлікслужба неодноразово виносила заборони на реалізацію та застосування життєво важливих вакцин, які, зокрема, призначалися для безоплатних щеплень дітей в українських медзакладах. Натомість вони не мали достатніх підстав і фактів, які би свідчили про необхідність таких заборон... Після кожної заборони проводилося розслідування регіональними групами та щоразу експерти доводили, що загроз немає. Водночас частина дітей не могла вчасно зробити критично важливі щеплення. Лише в 2018 році тимчасово заборонялися вакцини проти туберкульозу, гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правця та кашлюку. Шкода від таких хибних розпоряджень Держлікслужби торкнулася всієї країни. Заборони вакцин широко висвітлювалися у ЗМІ, що сприяло дискредитації питання вакцинації.

У час, коли російські боти роздмухують скандали щодо вакцин і ставлять під сумнів науку, ми маємо бути особливо уважними. Подібні необґрунтовані заборони підривають національну безпеку, адже посилюють ризики відмов українців від щеплень», — здається, колись щось подібне писали на радянських плакатах: «Товаришу, будь пильним, ворог не спить!».

Імунітет на папері

Світова практика свідчить, що колективний імунітет слід підтримувати на рівні 95%. Якщо рівень охоплення вакцинованих нижчий, все суспільство стає вразливим для інфекцій. В Україні ситуація катастрофічна. За даними ВООЗ, ми увійшли до топ-8 країн, де відсоток вакцинації дітей склав менше половини всіх немовлят. Наші брати у нещасті — Сирія та найбідніші країни Африки — Центральноафриканська Республіка, Південний Судан, Чад, Нігерія, Сомалі, Екваторіальна Гвінея.

Напевно, ніхто не зробив більше для підриву довіри до вакцинації у нашому суспільстві, ніж Міністерство охорони здоров'я. І наполегливо продовжує наступати на ті ж граблі. Ох вже ці вперті українці, які не бажають робити щеплення своїм дітям індійськими вакцинами! І річ тут не у виробнику, а в недовірі наших співгромадян до державних інституцій.

За 27 років у нашій країні жодного разу не було виявлено причинно-наслідкового зв'язку між щепленням і смертю дитини. Жодна особа не понесла за це відповідальності. У нас не помічають трагедій і, на відміну від цивілізованого світу (де в кожному випадку намагаються розібратися), не бачать зв'язку між смертю дітей і вакцинацією. Найчастіше ще до оголошення результатів досліджень і експертиз. Тому чергова фраза чиновників МОЗ і представників міжнародних організацій (тих самих, які закуповують ліки за гроші бюджету, в тому числі вакцини для нас із вами) «після не означає внаслідок» викликає, м'яко кажучи, обурення.

Напевно, МОЗ варто було би винести уроки з історії десятирічної давності. У 2008 році Україною прокотилася велика антивакцинальна хвиля: у Краматорську в день вакцинації помер старшокласник. Це був старт масової вакцинації, що проводиться за ініціативою ЮНІСЕФ, який надав величезну партію вакцини як гуманітарну допомогу. Тоді комісія Академії наук визнала, що є причинно-наслідковий зв'язок між вакцинацією та смертю підлітка. Це також підтвердила слідча комісія Верховної Ради. Масову вакцинацію зупинили. Як наслідок, мільйони доз індійської вакцини було утилізовано. Однак стрілочниками зрештою стали... медичні працівники, а зовсім не виробники вакцин або ті, хто її закупив. Чи справедливо після подібних історій звинувачувати українських лікарів у тому, що вони займаються (як вважає МОЗ) антивакцинальною пропагандою? Можливо, вони хочуть зробити щеплення своїм пацієнтам якісними вакцинами?

Пригадується також загадкова історія 2015-2016 років із замороженою-розмороженою вакциною від поліомієліту. Рівень вакцинації від поліомієліту в Україні низький, а в деяких областях і зовсім катастрофічний. Живою вакциною ОПВ збиралися щепити всіх дітей від 0 до 10 років. Міжнародні партнери вимагали, аби усі три тури масової вакцинації проводилися живою вакциною. Все б нічого, але... задовго до цього цивілізований світ відмовився від введення живої вакцини як стартової для імунізації. Річ у тім, що жива вакцина може спричиняти наслідки, які мало чим відрізняються від поліомієліту — діти могли залишитися інвалідами на все життя (наприклад, як у США, де в 2000 році було зареєстровано 500 випадків вакциноасоційованого поліомієліту). Спасибі вченим Інституту інфекційних хвороб ім. Громашевського, які виступили категорично проти такого рішення. Мало хто знає, яких зусиль українським фахівцям коштувало відстояти, щоб перший тур вакцинації в Україні проводився інактивованою (вбитою) вакциною ІПВ.

Всі ці випадки додали масла у вогонь і призвели до гострої настороженості українського суспільства щодо вакцинації. Як і відсутність відповідей на безліч запитань. Чому ніхто не поніс покарання за те, що вакцини півтора року не завозилися до України? Чому держава перестала закуповувати європейські вакцини?..

Фото: Pixabay

Непродумані піар-компанії, що балансують на напівправді, призводять до зворотного ефекту. Багато хто з цікавістю дивився серію сюжетів про щеплення на одному з телевізійних каналів. Якщо коротко: українська співачка разом із кореспондентом відвідала завод Serum Institute в Індії (виробник закупленої державою вакцини АКДП), де була дуже здивована стерильністю виробництва. Упродовж усіх випусків глядача переконували, що в українських реаліях треба робити щеплення дітям саме індійської АКДП. Розв'язка (як у хорошому детективі) несподівана: співачка робить щеплення синам у львівській приватній клініці бельгійськими вакцинами. Сама вакцинується індійською вакциною АДП-м... Як стало відомо пізніше з достовірних джерел, іншого індійського виробника — Biological E.

Подібні сюжети ще більше насторожують і дають зворотний ефект. До того ж бельгійські та французькі вакцини в Україні в постійному дефіциті, на них батьки просто полюють (цікаве хобі для противників щеплень, чи не так?) і далеко не всі в змозі фінансово їх дозволити.

Заборона на відвідування нещепленими дитячих установ законодавчо прописана давно. Чому МОЗ вирішило саме зараз про це нагадати? Якщо подивитися на сайті МОЗ інформацію про залишки вакцин (станом на 1.09.2018), у вакцини АКДП (Індія) — один із найкоротших термінів придатності, який збігає у червні 2019 року (всього близько 2 млн доз). Як підрахували експерти, щоб встигнути до цієї дати на місяць потрібно використовувати 200 тис. доз. Поки що ж, виходячи з восьми місяців 2018 року, в середньому йде близько 110 тис. доз. Отже, треба або активізувати імунізацію, або доведеться утилізувати невикористані вакцини.

Ми звикли, що Україну часто порівнюють із європейськими країнами. Якщо мова про вакцинацію, то в цивілізованому світі існує захист пацієнта на випадок виникнення непередбачених побічних явищ після щеплення. Медичний працівник також застрахований від нещасного випадку. Це дозволяє уникнути конфліктів і непорозумінь у суспільстві. Можливо, варто почати із захисту, тоді й забороняти не доведеться? Примусово навряд чи вдасться досягти достовірної цифри у 95%. Адже нам потрібна достовірна, чи не так? Інакше отримаємо колективний імунітет на папері, а от хвороби — справжні.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter