Закон про валюту — спрощення ведення бізнесу

Анатолій ОПАНАСЕНКО, юрист ЮФ «Юрлайн»

Вже зовсім скоро, 7 лютого 2019 року, в Україні набуде чинності закон №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Від цього моменту втратить чинність низка нормативно-правових актів, зокрема, декрет Кабінету міністрів від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким понад 25 років регулювалися відносини у сфері здійснення валютних операцій та їх контролю.

Ухвалення Верховною Радою закону такого значення дійсно є кроком вперед від застарілої системи контролю держави за валютними операціями.

Передбачене документом удосконалення валютної системи України спрямоване насамперед на спрощення ведення бізнесу та покращення інвестиційного клімату в нашій країні. Згідно зі ст. 2 закону про валюту, основними принципами валютного регулювання встановлюються такі:

• свобода здійснення валютних операцій;

• ризик-орієнтація, прозорість, достатність і ефективність;

• самостійність і ринковість валютного регулювання.

З метою приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до нового закону про валюту Національний банк 2 січня 2019 року затвердив і опублікував низку постанов №№1–8 (ознайомитися з текстом постанов можна на офіційному сайті НБУ за посиланням: https://bank. gov.ua/control/uk/document/list). Таким чином, станом на сьогодні для введення в дію та реалізацію положень закону про валюту готова необхідна підзаконна нормативно-правова база.

Розгляньмо, які саме нововведення торкнуться бізнесу після набуття чинності законом про валюту.

По-перше, буде скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями в сумі до 150 тис. грн. На заміну індивідуальним ліцензіям НБУ на банківські операції запроваджуються так звані е-ліміти — 2 млн євро на рік для юросіб і 50 тис. євро на рік для фізосіб.

Також скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності, ліміти на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань і реєстрація зовнішніх позик.

По-друге, вводяться дозволи:

• вільне відкриття рахунків юросіб за кордоном (крім операцій з переказу грошей з України на такі рахунки);

• розрахунки в іноземній валюті за валютними державними облігаціями;

• ввезення/вивезення готівкової іноземної валюти та банківських металів юрособами (якщо це передбачено їхніми статутними документами);

• накопичення валюти на рахунках юросіб для погашення зовнішніх позик;

• безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу;

• інвестиції в Україну у валютах II групи класифікатора валют (див. постанову НБУ від 4 лютого 1998 року №34);

• валютні свопи банків з резидентами і нерезидентами тощо.

По-третє, збільшується вдвічі граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами — до 365 днів, а ліміт на перекази за кордон без відкриття рахунку для фізосіб — до 150 тис. грн на рік (тобто в 10 разів).

Також збільшиться ліміт на купівлю-продаж банківських металів фізичними та юридичними особами зі 100 г на тиждень до еквівалента 150 тис. грн на день (для юросіб, які ведуть діяльність, пов'язану з використанням банківських металів, — без лімітів).

Таким чином, на перший погляд створюється непогане враження про перспективу новацій, що вводяться законом про валюту. Вважаємо, що таке послаблення валютного контролю держави сприятиме надходженню інвестицій і розвитку бізнесу.

Однак успішне здійснення наміченого курсу на лібералізацію і швидкість його реалізації залежить не лише від нормативної бази, а й від рівня правової обізнаності бізнесу щодо нових можливостей і розвитку ринку загалом.