Новини
Ракурс

Жебраки від науки

«Нам потрібно більше нових технологій. Українська наука може допомогти економіці, зростанню ВВП держави... Збільшити у десять разів продукти інтелектуальної власності і розробку нових технологій — нам по силах! Тим паче, що авторитет вітчизняної науки визнаний у світі. Це і космос, і авіабудування, і інформаційні технології, і матеріалознавство, і ще багато інших напрямків», — сказав прем’єр-міністр України Микола Азаров на засіданні Кабміну 26 вересня. А як же насправді уряд ставиться до науки?


.

Голова профспілки працівників НАН України Анатолій Широков розповів про проблеми, що зводять нанівець наукову сферу.

«Уряд відрапортував, що зарплата науковців у 2011–2012 роках підвищилася на 20 %. Та давайте подивимося, чи справді це так. Зарплата працівника науки складається з посадового окладу (скажімо, 1000 грн) і надбавки, яка за розміром така ж, як оклад. І от піднімають зарплату на 20 %. Виявляється, що тільки першу її частину, а друга залишається незмінною. Тож людина отримує 1200 + 1000 = 2200 грн. То це підвищення на 20 % чи тільки на 10 %? Та це ще у кращому разі. Бо в деяких випадках першу частину зарплати таки підняли, а другу — пропорційно зменшили. То де ж те підвищення, де та зарплата?» — каже профспілковий керівник.

Уряд доповідає, що у 2012 році зарплата працівників бюджетної сфери зросла на 11 %, а Академія наук змогла наростити собі фонд заробітної плати тільки на 2,5–2,7 %, тобто у чотири рази менше, ніж інші бюджетні організації.

«У розпал кризи, у 2009 році, середня заробітна плата науковця становила 136,7 % від середньої зарплати в економіці і 123,1 % відносно заробітної плати у промисловості. А що сьогодні? Науковець отримує 106,6 % середньої зарплати в економіці і 92,3 % середньої зарплати у промисловості. А ми знаємо, що відповідно до чинного законодавства середня заробітна плата науковців повинна бути не нижчою, ніж подвійна середня зарплата у промисловості», — продовжує Анатолій Іванович.

Дефіцит фонду заробітної плати на 2012 рік в Академії наук становив понад 200 млн грн. Тобто люди не отримували навіть своїх мізерних грошей.

Науковці — люди здебільшого помірковані, спокійні, але й у них урвався терпець. 24 травня цього року вони провели масову акцію протесту, чим налякали уряд, який погодився на переговори. Від імені Кабміну з делегацією науковців зустрічався Сергій Тігіпко, який, провівши переговори, пообіцяв виконати всі вимоги пікетувальників.

Далі були погоджувальні зустрічі профспілки з міністерствами — фінансів і соціальної політики, які, в свою чергу, пообіцяли розібратися і допомогти. Домовленості було зафіксовано у відповідних документах.

Влітку Академія наук подала до Мінекономіки обґрунтування бюджету НАН на наступний рік. Мінекономіки передало його у Мінфін. І от приходить від Міністерства фінансів відповідь про кошти, які можуть бути виділені академії наступного року. Якщо академія отримає тільки їх, дефіцит фонду зарплати становитиме вже 487,68 млн грн! Щоб якось «вкластися» у запланований бюджет, Академії наук потрібно або скоротити 8 тис. науковців, або ж два с половиною місяці працювати безплатно, або ж просто закритися на цей період. Анатолій Широков говорить, що наукова сфера отримує уп’ятеро менше коштів, ніж гарантовано законодавством.

Більша частина видатків НАН України (87 %) — це заробітна плата працівників і комунальні платежі. А де ж гроші на розвиток науки, придбання обладнання, проведення досліджень? Де гроші на елементарний ремонт приміщень? Про це навіть не йдеться. Президент Академії наук України Б. Патон написав про це листа прем’єр-міністру М. Азарову, та чи відреагує на це звернення палкий прихильник науки і доктор геологічних наук Микола Янович?

Про домовленості із профспілкою уряд якось «забув». Чи, даючи обіцянки, не порадився з Міністерством фінансів, у якого, як виявилося, немає грошей на збільшення бюджету наукової галузі?

«Наша економіка — допотопна, це позавчорашній день, наша країна — сировинний придаток розвинених економік світу. А в нас же є таланти, є потенціал, ми можемо дійсно стати провідною науковою державою. Ми ж улітку подавали Миколі Яновичу низку інноваційних проектів, які могли б допомогти нашій економіці підвестися з колін. Та щоб це розробити, втілити, потрібні кошти. А в Мінфіну грошей на нас немає», — обурюється Анатолій Широков.

Може чи ні стати Україна науковою державою — це ще питання. Бо наразі «мізки» тікають з України. А. Широков: «У 1990 році у сфері науки працювало 295 тис. осіб. На 2010 рік у науці залишилося 90 тис. працівників. А зараз — іще менше, не можу сказати, бо немає точних статистичних даних. У НАНУ працювало 90 тис., а сьогодні — 41,5 тис. працівників. Навіть Тігіпко сказав Мінфіну, що ніяких можливостей для оптимізації (це він мав на увазі скорочення) вже немає. Я не знаю, скільки науковців — і молодих, і маститих — виїхало за кордон, але вважаю: якщо вони там займаються наукою — це добре. Наука нічого не втратила, принаймні світова. Це Україна втратила, українська наука. Але ж багато талановитих людей взагалі покинули науку, пішли в інші сфери, їхні ідеї втрачено для світової науки. Якщо так піде і далі, ми втратимо цілі напрямки науки, цілі наукові школи».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter