Схід України: життя на полі бою

Віддавши майже без опору Крим, Україна відбулася малою кров'ю як серед військовослужбовців, так і серед мирного населення, але залишила місцевих жителів наодинці з новою владою. Розпочавши боротьбу проти збройних «активістів» усіх мастей на Сході країни, Україна прирекла себе на куди більші жертви. Крім того, мимовільними заручниками бойових дій стало місцеве населення, яке опинилося в небезпеці незалежно від своїх політичних поглядів і позицій. Як відбилися останні події в Донецькій і Луганській області на житті людей?

Пережити АТО

Цього тижня під час чергової активної фази АТО в Красному Лимані Донецької області дістав осколкове поранення в голову хірург залізничної лікарні, поранено троє пацієнтів. 9 травня в Маріуполі від випадкової кулі в область серця загинув біля хвіртки свого будинку 39-річний Олексій Воробйов, який вивів на прогулянку собаку в двох кварталах від міськуправління міліції, де розгорнулися в той день бойові дії. Чоловік займався серфінгом, у нього залишилися дружина і двоє дітей. Військові дії на Донбасі давно перестали бути справою тільки супротивних сторін, які ведуть війну.

Позавчора, 3 червня, в Генпрокуратурі України озвучили офіційні дані про загиблих і поранених у Донецькій і Луганській областях. За даними генпрокурора, загинула 181 людина (у тому числі 59 військових), поранено 293 людини. При цьому в.о. міністра оборони Михайло Коваль заявив про менші втрати серед військовослужбовців за час АТО — 40 осіб (для порівняння: у Криму цієї весни загинуло двоє українських військових). Але не будемо забувати, що в АТО беруть участь не тільки військовослужбовці, але й Нацгвардія, і добровольчі підрозділи, які також несуть втрати. За словами М. Коваля, про кількість загиблих мирних жителів інформації немає, як немає «жодного факту і жодного підтвердження», що від вогню силовиків, які беруть участь у АТО, взагалі загинули мирні жителі.

Втрати серед бойовиків підрахувати набагато складніше, не кажучи вже про те, щоб перевірити. У штабі АТО вчора заявили, що лише за одну добу внаслідок наступу українських силовиків загинуло 300 бойовиків, поранено близько 500 осіб.

Для того щоб дізнатися, скільки людей загинуло під час військових дій і заворушень у Луганській і Донецькій областях, ми звернулися до обласних держадміністрацій, які продовжують службу попри те, що їхні місця роботи вже давно зайняті активістами ДНР і ЛНР. «Статистика загиблих у лікарнях за останній час охоплює не тільки мирних жителів, а й тих, хто воює на боці ополченців, і навіть українських силовиків. Хоча українських військових в основному забирають госпіталі, так відбувається не завжди. Наприклад, після бою під Волновахою українські військовослужбовці потрапили в комунальні лікарні, так само було після бою під Карлівкою», — пояснив «Ракурсу» начальник прес-служби Донецької ОДА Ілля Суздалев.

За даними Донецької ОДА, починаючи з 13 березня, коли в лікарні почали масово надходити постраждалі (нагадаємо, 13 березня в Донецьку мітинг за єдину Україну в центрі міста закінчився кривавим побоїщем) у комунальні лікувальні заклади було госпіталізовано 340 осіб, тіла 140 людей доставлено в морг. «Тут і мирні жителі, і ополченці... Лікарі не розділяють, хто до них потрапляє. Це неповна статистика, бо ми ще не знаємо, скільки загиблих у районі донецького аеропорту», — сказав І. Суздалев.

У Луганській області людських жертв набагато менше. Щоправда, і облік жертв масових заворушень і військових дій там ведуть тільки з 15 квітня (за вказівкою МОЗ). У Департаменті охорони здоров'я Луганської ОДА повідомили, що, починаючи з цієї дати, в області постраждали 124 людини (більшість з яких вже виписані з лікарень), загинуло 25 людей (при цьому дев'ять — під час і після вибуху в Луганській ОДА 2 червня). Внаслідок вибуху в центрі міста було госпіталізовано восьмеро луганчан, усі вони ще в лікарні. Дітей серед постраждалих або убитих в ході військових дій на території Луганської області немає.

А от у Донецькій області постраждали й діти. За інформацією донецької влади на 29 травня, після 9 травня в області було поранено семеро неповнолітніх, з яких троє (13, 12 і 4 років) — у Слов'янську під час прогулянки. 17 травня в Макіївці семирічна дитина була поранена в ногу на автобусній зупинці, а 24 травня кулю в грудну клітину отримала 17-річна горлівчанка. В обох випадках все обійшлося і діти одужують. Залишається важким стан 15-річного хлопця з села Маринівка Шахтарського району, якого поранили в живіт, коли він за кермом машини проїжджав блокпост у Сніжному. Постраждалий під час АТО в Донецьку 28 травня восьмирічний хлопчик отримав осколкове поранення в ногу, але госпіталізація не знадобилася і його відпустили додому після надання медичної допомоги.

Фото: Одне з останніх фото італійського журналіста Андреа Роккеллі, який загинув під Слов'янськом

Щоб уникнути ризику для життя мирного населення місцева влада Луганська, Донецька, Слов'янська, Краматорська, Красного Лимана випустила попередження мешканців з проханням не виходити з дому і не підходити до позицій бойовиків. Напруженою на сьогодні залишається ситуація в Горлівці, Дзержинську, Дружківці, Єнакієвому, Маріуполі, Харцизьку, Шахтарську, Волноваському і Слов'янському районах.

Пережити вдома

Не виходити з дому, якщо твій будинок стоїть у зоні бойових дій, на жаль, не завжди може бути рецептом особистого спасіння. Яскравий приклад тому — новий приватний будинок у Донецьку, від якого залишилися одні руїни після того, як у нього влучив артснаряд. Господарі будинку (три покоління однієї сім'ї), на щастя, не постраждали і зараз живуть по сусідству у своєму старому будинку. Голова родини, з яким поспілкувалася журналістка «Громадського телебачення», розповів, що на компенсацію від держави вони не розраховують і збираються виїжджати з Донбасу.

Дах над головою — це добре, але для життя недостатньо. 4 червня без води і електрики залишилися жителі Слов'янська, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Дзержинська, бо в результаті збройного протистояння на півночі регіону були пошкоджені водовід і лінія електропередачі. ЛЕП змогли полагодити сьогодні вранці, а ось відремонтувати водовід, як заявили в комунальній службі, поки не можуть через безперервне збройне протистояння в цьому районі і домовляються про «зелені коридори» для ремонтних бригад. Для жителів чотирьох міст (усіх, крім Слов'янська) міськводоканал і ДСНС організували підвезення води.

Після боїв біля станції Красний Лиман значно пошкоджено виробничі, адміністративні та соціальні об'єкти залізничного вузла, зокрема, залізничне полотно.

У Слов'янську центр міста вже не раз ставав місцем артобстрілу, унаслідок якого вилітають шибки не тільки в житлових будинках, але й у дитячій лікарні, евакуація якої ще триває. Учасники АТО і бойовики по черзі звинувачують одне одного в обстрілі житлових кварталів і місцевого населення, і знайти винних в умовах воєнних дії навряд чи взагалі можливо. Але пробиті кулями балкони і вибиті вікна в Слов'янську вже давно стали страшною повсякденністю.

У Донецьку, де, починаючи з минулого тижня, також проходить активна фаза АТО, місцева влада розповіла про те, що бомбосховища в місті здатні вмістити не більше 20% населення. Луганська міськрада оприлюднила перелік пропонованих місць для укриття населення, але попередила, що приміщення не підключені до систем життєзабезпечення, бо в них немає водопостачання, подачі повітря, каналізації та частково освітлення. Мешканцям приватного сектора пропонують ховатися в підвали власних будинків.

У Донецьку та Луганську для жителів міста представники самопроголошених республік давно встановили комендантську годину. «Після восьмої вечора у нас не ходить транспорт, а комендантська година починається з 22.00. Я живу далеко від аеропорту, тому в нас з цим не так суворо, а от у районах біля аеропорту патрулі ДНР підходять до перехожих і радять іти додому, щоб було менше жертв. Там же снайпери на дахах, чиї, правда, незрозуміло», — розповідає 25-річна жителька Донецька Надія. Через комендантську годину є проблеми з викликом таксі в нічний час. Однак такі обмеження згодні виконувати не всі. «Минулого тижня ми проводили тусовку недалеко від центру міста. Але обійшлося без проблем, близько одинадцятої вечора (у Луганську комендантська година починається з 23.00. — Ред.) тільки підійшли товариші з ЛНР, попросили бути тихіше», — розповів 29-річний луганчанин Антон, який захоплюється електронною музикою.

Втім, такі вилазки в небезпечні райони для жителів, як правило, рідкість, і більшість населення давно відмовилася від прогулянок. Багато хто запасається їжею, щоб пережити вдома лихі часи. Місцева влада стверджує, що магазини всіх міст Донецької області забезпечені продуктами, навіть у Слов'янську і Краматорську.

Без пенсії та соцдопомоги

Проблем з харчами і підвозом продуктів у більшості населених пунктів немає, але не в усіх є можливість їх купити. Нагадаємо, з минулого місяця в деяких містах Донецької області припинилася виплата пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери в Слов'янську і Краматорську. Трохи пізніше аналогічні проблеми почалися в Красному Лимані. За даними Донецької ОДА, управління Держказначейства в цих містах відключені від електронного зв'язку з обласним казначейством через блокування роботи прихильниками ДНР. Станом на 26 травня сума непроведених платежів у Слов'янську і Краматорську становила майже 9,5 млн грн, з соціальних виплат — понад 222 тис. грн, з непрямої зарплатні — близько 103 тис. грн. У Красному Лимані заборгованість перед бюджетниками набагато менша, але теж уже є.

Менеджер представництва міжнародної компанії 28-річний Артем, який живе і працює в Києві, розповів, що висилає батькам у Краматорськ гроші, бо їм перестали платити пенсію. «У Краматорську бої йдуть тільки біля аеродрому, у спальних районах більш-менш спокійно, але центр перегороджений спаленими тролейбусами і автобусами», — розповів він. Центральна влада запевняє, що вже найближчим часом питання з соцвиплатами буде опрацьовано. Зокрема, про це заявив на селекторній нараді уряду з донецькою владою заступник міністра фінансів України Володимир Матвійчук. При цьому в прес-службі Донецької ОДА повідомляють про створення в Краматорську антикризового центру, що працює над проблемою виплат зарплат і пенсій і діє під керівництвом представників ДНР (!). Але поки що жителям, які залежать від соцвиплат і не мають годувальників на стороні, доводиться нелегко. «Родині в Слов'янську припинили виплачувати соціальну допомогу, банківська карта заблокована, і в сім'ї з двома маленькими дітьми вже практично немає грошей на їжу», — розповіли в правозахисному центрі «Ла Страда-Україна», який отримав уже більше 80 дзвінків з Донецької та Луганської областей, що надійшли як на телефонні «гарячі лінії», так і через Facebook і Skype.

Як пережити війну хворим

Правозахисникам повідомляють і про проблеми з медичними послугами, які не надаються в звичайному порядку через майже військовий стан у регіоні. «Кажуть, що практично не ведеться патронаж новонароджених, і «штатний» доступ до поліклінік теж неможливий через небезпеку переміщення по місту», — розповіла президент правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко. Разом з тим, місцева влада запевняє, що майже всі лікувальні заклади Донбасу продовжують роботу в звичайному режимі.

У Луганській міськраді «Ракурс» запевнили, що «в умовах воєнних дій у регіоні всі без винятку установи охорони здоров'я Луганська працюють у звичайному режимі». Крім того, на базі медустанов з хірургічними і травматологічними відділеннями готують резервні ліжка і цілодобове чергування необхідної кількості медперсоналу. У Луганську в цілодобовому режимі працюють 20 операційних. В області всі медустанови працюють у звичайному режимі. «Робота лікарень не переривається. Єдине, коли блокуються міста і проходить артобстріл, не виїжджає на виклик «швидка допомога» і зупиняється підвезення медикаментів, але це тимчасове явище», — розповів Дем'ян Пархомчук, головний спеціаліст з питань невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф Департаменту охорони здоров'я Луганської ОДА. Чиновник також спростував чутки про захоплення декількох корпусів онкологічного диспансеру в Луганську, розташованого біля військкомату.

На сайті Луганської міськради декілька днів поспіль з'являється повідомлення про те, що постраждалі внаслідок вибуху в ОДА потребують допомоги, і публікується рекомендований перелік найнеобхідніших лікарських засобів і виробів медичного призначення (бинти, вата, марля, спирт, перекис водню, лейкопластир, новокаїн, гіпс, рукавички хірургічні і т. п.). В управлінні охорони здоров'я Луганської міськради прокоментували повідомлення і заявили, що постраждалі внаслідок вибуху в ОДА забезпечені всім необхідним за рахунок міського бюджету, а список публікують на прохання безлічі громадян, які хочуть надати допомогу пораненим.

У Донецькій області, де АТО набагато активніша, ситуація з лікарнями гірша. У самому Донецьку і більшості населених пунктів краю (навіть Краматорську) усі лікарні продовжують працювати, хоча й намагаються мінімізувати кількість пацієнтів, виписуючи кого тільки можна. Але от у Слов'янську лікувати людей під вогнем все складніше. «У Слов'янську надається тільки екстренна допомога. Функції центральної міськлікарні виконує центральна районна лікарня в Миколаївці (15 км від Слов'янська. — Ред.). Стаціонари всіх лікарень у Слов'янську по максимуму переведені в інші сусідні міста. У спеціалізованих лікарнях, наприклад, наркології, виписують тих пацієнтів, яких можна виписати. Спеціалізовані лікарні, зокрема, дитяча, до кінця ще не евакуйовані, але цей процес триває», — заявили «Ракурсу» в прес-службі Донецької ОДА.

Діти

У сфері освіти ситуація на Донбасі, напевно, найобнадійливіша, хоча б завдяки літнім канікулам у школах. Втім, організація літнього відпочинку для школярів в оздоровчих таборах йде в регіоні повним ходом. Наприклад, у Маріуполі вже відкрилися 65 пришкільних таборів, 35 оздоровчих майданчиків, а також дев'ять літніх шкіл для обдарованих дітей. В цілому, у літніх дитячих установах міста тільки в червні зможуть відпочити близько 6 тис. дітей. «Відправили двох дітей (7 і 12 років) на зміну в дитячий табір «Алые паруса» за містом. Перед тим, як відправляти, дізналася, що табір охороняє дві охоронні фірми і міліція», — розповіла місцева мешканка 38-річна Ольга.

Можливість відправити дитину до табору мають не тільки жителі Маріуполя, а й Слов'янська, Краматорська. За даними управління Донецької ОДА у справах сім'ї та молоді, на минулих вихідних майже 500 дітей з цих міст та Слов'янського району виїхали в Святогірськ у санаторно-оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» (за рахунок обласного бюджету). Крім того, 95 дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, відправили до Одеси в український дитячий центр «Молода гвардія».

У Донецькій області вже розпочали роботу заміські дитячі табори «Лісова казка», «Райдужний», «Алые паруса», «Перлина Донеччини» і «Смарагдове місто». Нагадаємо, що оприлюднена в ЗМІ інформація про зниклих 200 дітей зі Слов'янська, яких нібито вивезли з міста в невідомому напрямку терористи, не підтвердилася. За даними донецької влади, 148 дітей виїхали в «Артек» у супроводі ДАІ та 26 дорослих, серед яких батьки, вчителі і медики, і щасливо дісталися до Фороса 30 травня. За словами в. о. заступника голови Донецької облдержадміністрації Тамари Лук'янчук, відпочинок в Криму був організований з ініціативи компартії.

У школах, незважаючи на літній час, проходить практика. Зокрема, в Маріуполі: бойових дій у місті немає, а якщо стріляють, то лише в старій частині міста, де розташувався штаб ДНР. «Син ходить вранці до школи на практику, вони там допомагають розкладати підручники в бібліотеці. На днях їх водили на екскурсію по старому місту. Я була шокована, коли дізналася, але синові нічого не казала, вони зараз такі вразливі в цьому віці», — розповідає 38-річна жителька Маріуполя Алла, мама 12-річного Гліба.

Про те, коли і де випускники шкіл Донецької та Луганської області будуть писати ЗНО, читайте в матеріалі «Ракурсу» «ЗНО на тлі бойових дій».

Марина БЛУДША