Новини
Ракурс

«Чужих меж нами нет»: президент призначив нового куратора судової системи

25 лип 2014, 10:35

Коли гримить зброя, закони мовчать.
Марк Туллій Цицерон

Loading...

Реформи перебувають на такому етапі, на якому їх не видно.
В. Черномирдін

Як і багато хто в нашій державі, я пов'язував прихід (обрання) нового президента з імпульсом реформам у країні, послідовним наведенням не декларованого, а реального порядку. Але, на жаль. Зараз, в екстремальній ситуації, коли на території країни йде війна з іноземним агресором, яку намагаються камуфлювати під АТО, як ніколи потрібні нові вольові, авторитетні та досвідчені кризові менеджери в кожній галузі державного управління. Хто приходить до влади і який принцип відбору?

Торкнемося сфери юриспруденції, вірніше, ролі її представників у державному управлінні. Адже наш президент, юрист-міжнародник (1982–1989, Київський університет імені Т. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права, спеціалізація: міжнародні економічні відносини). І попередній президент був юристом-міжнародником (у 2001 році він закінчив факультет міжнародного права Української академії зовнішньої торгівлі за фахом «міжнародне право»). Напевно, це символічно, але не більше.

Чим людина розумніша і вправніша, тим вона стає ненависнішою, коли втрачає свою репутацію чесності.

Марк Туллій Цицерон

Озирнемося в недалеке минуле: Андрій Портнов (який незалежно від першої частини найменування своєї посади незмінно залишався при другій: керівник Головного управління з питань судової реформи та судоустрою Адміністрації президента України, за часів президентства Януковича) — у кого із суддів не стискалося серце при згадуванні його прізвища? Юрист, адвокат, який не був «вихідцем» з державної «машини», зміг за порівняно короткий час без перебільшення підпорядкувати собі мало не всю судову та правозастосовчу систему країни. Як йому це вдалося? Можна, звісно, вихваляти його без сумніву неординарні особистісні риси, але цього було б недостатньо для пояснення того ефекту, якого він досяг за короткий проміжок часу. У нього була команда, що має, як і він, нестандартне юридичне мислення, здатна швидко, в будь-який час дня і ночі реалізовувати ідеї свого боса в законопроекти, проекти указів і постанов. Були свої народні депутати, які не просто працювали в «потрібних» комітетах ВР, а й були здатні «лобіювати» поставлені завдання і законопроекти. З чуток, Андрій Володимирович опосередковано також володів одним із великих юридичних друкованих видань. Звичайно, авторитет тримався і на страху, невідворотності покарання за непослух. Зокрема, нинішній заступник генпрокурора Олег Бачун свого часу відчув це на власному досвіді. Хоча на той момент його опонента ще не було наділено владними повноваженнями на рівні державної машини.

Нехай це буде природний відбір, але прискорений і такий, що дбайливо скеровується.
В. Черномирдін

Олексій ФілатовКому ж дістався тягар перейняти такий відповідальний пост у настільки безвідповідальний час? Як радісно повідомила у своїй розсилці Асоціація правників України: «У юридичної громадськості з'явився черговий привід для привітань — ще один провідний український юрист посів високу державну посаду». І далі: «Член АПУ, партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Олексій Філатов указом президента призначений на посаду заступника глави Адміністрації президента України». «Чарівним чином» після цієї розсилки з сайту ЮФ «Василь Кісіль і партнери» зникли всі згадки про такого партнера — Олексія Філатова, а також про всі справи, які він супроводжував, працюючи там. Залишилася лише сама -->новина про призначення-->.

Втім, це не єдиний співробітник фірми, згадки про якого тепер не знайти на сайті ЮК. Ярослав Теклюк, який раніше працював партнером у цій відомій юридичній компанії, нещодавно теж обійняв солідну державну посаду начальника юрдепартаменту НАК «Нафтогаз України».

Виникає запитання: з чим пов'язане кар'єрне зростання окремих співробітників цієї компанії? Відповідь прийшла просто, шляхом порівняння біографічних даних з відкритих джерел: з сайту президента України і сайту самої ЮФ «Василь Кісіль і партнери». За збігом обставин керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Олег Макаров і президент України Петро Порошенко навчалися в одному вищому навчальному закладі, в один і той самий час. Є ще старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Василь Іванович Кисіль, авторитетний і шанований професор, що викладає не одне десятиріччя в тому ж навчальному закладі, доктор юридичних наук, без участі якого, мабуть, не обходиться жоден кандидатський захист у цьому виші. До речі, Петро Порошенко три роки працював аспірантом-асистентом кафедри міжнародних економічних відносин цього вишу і є кандидатом юридичних наук — 2002 року він захистив дисертацію на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні».

Зрозуміло, усе перераховане вище жодним чином не применшує професійних якостей ні пана Теклюка, ні пана Філатова. Тим більше що з останнім голові Адміністрації президента пану Ложкіну вже довелося стикатися і, мабуть, буде комфортно працювати. Адже саме Філатов керував групою юристів компанії «Василь Кісіль і партнери», яка супроводжувала продаж холдингу, що належав Ложкіну (UMH group), групі компаній ВЕТЕК (раніше, за повідомленнями ЗМІ, підконтрольних Сергію Курченку).

Для довідки: UMH group об'єднує медіапроекти в сегментах преси, радіо та інтернету в Україні та Росії. Серед найвідоміших видань — «Кореспондент», Forbes, «Теленеделя», «Комсомольська правда в Україні», «Аргументи і факти в Україні», «Команда», «Футбол», Vogue. Володіє також радіостанціями «Наше радіо», «Авторадіо», Europa Plus, «Ретро FM», «Радіо Алла», низкою локальних радіостанцій.

Риторичне запитання полягає в іншому: чи є необхідний досвід, ресурс і команда в новоприбулого на місце Портнова юриста, щоб реалізувати в такий складний час державну політику на дорученому напрямку? Адже, як відомо, один у полі не воїн.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter