Відповідальність судді: порушення і покарання. Частина 1

Коли йдеться про суддівський корпус, найболючішими виявляються два питання: незалежність та відповідальність суддів. Щоправда, про незалежність здебільшого говорять самі судді, а про відповідальність — суспільство, яке прагне незаангажованого і справедливого правосуддя, дотримання суддею норм законів та поваги до гідності учасників судових процесів. Ці поняття — незалежність і відповідальність — часто чомусь сприймаються як протилежні, мовляв, посилення відповідальності суддів — це тиск, замах на їхню незалежність. Водночас справжня суддівська незалежність — це право і обов'язок за будь-яких обставин приймати законні, справедливі рішення, а не суддівська вседозволеність і безкарність.

Після Майдану ми усі очікували кардинальних змін у системі правосуддя і навіть не стільки реформування цієї системи, скільки її очищення від корумпованих та знахабнілих суддів, які виконували політичні та «комерційні» замовлення.

Теорія

Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», на який покладалися великі надії, не став люстраційним по своїй суті, водночас він дав певні позитивні результати, принаймні, послабив адміністративний тиск на суддів. Але громадськість вимагала повноцінної люстрації суддів, чия репутація є давно і міцно заплямованою. В нас є і окремі судді, і цілі суди, які стали притчею во язицех. Вони й досі виносять сумнівні рішення, що викликають громадське обурення.

Прийнятним і дієвим є законний спосіб дисциплінарного впливу на несумлінного суддю.

Конституція України і Закон «Про судоустрій і статус суддів» гарантують суддям безстрокові повноваження та недоторканність, проте й визначають підстави для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та звільнення. Отже, шанс позбутися несумлінних суддів є.

Порівняно недавно на великому суддівському зібранні поважна посадова особа, представник Міністерства юстиції, закликала нових голів судів позбутися «баласту», який ганьбить систему, тобто звільнити несумлінних та одіозних суддів. Чи свідчить такий вислів про те, що ця посадова особа з дипломом юриста читала Конституцію? Яким чином голова суду може звільнити суддю? За нормами чинної Конституції, суддю призначає і звільняє один і той самий орган. У разі призначення судді на початковий п'ятирічний термін і звільнення у рамках цього терміну питання працевлаштування судді вирішує президент України. При подальшому безстроковому обранні судді ці питання вирішує Верховна Рада. Призначення здійснюється за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, звільнення — за поданням Вищої ради юстиції.

Серед дев'яти підстав для звільнення судді, які наведено у ст. 126 Конституції України, є такі: порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги та набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Інші підстави стосуються поважного віку судді, стану його здоров'я, громадянства та такого іншого. Отже, суддів все ж таки можна звільняти за протиправні діяння, і це обнадійливо, хоча ця процедура важка і марудна, й довести її до логічного завершення можна лише доклавши чималих зусиль.

Звільнення судді за кримінальний злочин, причому, як пов'язаний з професійною діяльністю судді, так і не пов'язаний, — зрозумілий пункт. Так само, як і сумісництво: не може людина, перебуваючи на посаді судді, поєднувати свою діяльність з будь-якою іншою роботою, окрім викладацької, наукової та творчої. Перебування на посаді судді несумісне із комерційною діяльністю, зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Також суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.

Тепер спробуємо розібратися з найбільш заплутаною категорією — порушенням присяги судді. Текст присяги викладений у ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади».

Таку присягу суддя складає під час урочистої церемонії у присутності президента України. Підписаний новообраним суддею текст присяги потім зберігається у його особовій справі. Що ж вважається її порушенням? Згідно ст. 32 Закону «Про Вищу раду юстиції», порушенням суддею присяги є:

— вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

— недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

— умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

— порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Порушенням присяги судді, який обіймає адміністративну посаду в суді, є також невиконання ним посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов'язаних з процесуальними діями.

Про те, що відбувається на практиці, читайте у наступній статті.

Ця публікація була здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)в рамках Проекту «Справедливе правосуддя». Погляди авторів та окремі думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.