Обсяги незаконної вирубки лісу залишилися такими ж, як за Януковича

У Чернівецькій області директори, які очолювали лісгоспи впродовж років, залишилися на своїх місцях. А, приміром, проти нинішнього голови адмністрації Путильського району Михайла Ямницького ще за минулої влади було порушено справу щодо викрадення державних дотацій, виділених державою для місцевих жителей. Тоді сплатив штраф і був звільнений з роботи... 

Як стверджують місцеві жителі, незаконна вирубка лісу нині збереглася в тому ж обсязі, як це було за Януковича.

Україна багата своїми ресурсами, але бідна, бо користь від них отримує не держава, а приватні особи і керівники лісової галузі, які завжди прагнули того, аби «ліс був в одних руках». Неконтрольовані вирубки лісового фонду — справа рук не лише браконьєрів, але й законних покупців, які укладають з держлісгоспами договори, скріплені державними печатками. При цьому збитки держави набагато більші, ніж просто вартість спиляного лісу, необрахованого в документах.

Понаднормова вирубка лісів, особливо у Карпатах, спричиняє зсуви та повені, які обертаються екологічною катастрофою та людськими трагедіями. Уявлення про обсяг оборудок з лісами в масштабах всієї України можна отримати, аналізуючи стан справ у двох типових у цьому сенсі державних лісгоспах  Путильського району Чернівецької області.

Ліс рублять — тріски летять

За часів Віктора Януковича головою Державного агентства лісових ресурсів України був Віктор Сівець. А порядки були такі: лісгосп мусив продавати дерево лише певним компаніям, ще й за заниженою ціною. Потім ці компанії вивозили деревину за кордон, де отримували свою дельту за кубометр. Сьогодні так само ліс іде переважно за кордон, всередині України його продають дуже мало.

На даний момент увесь ліс продано наперед. З приходом нового губернатора чи директора лісгоспу схема не змінюється, бо в цьому ніхто не зацікавлений. Така ситуація по всіх лісгоспах Чернівецької області. Схема приблизно однакова всюди з певними непринциповими місцевими особливостями. Візьмемо для прикладу Путильський лісгосп, де керує колишній регіонал Петро Фрей.

За всі роки незалежності України Путильський державний лісгосп не створив жодного серйозного підприємства з переробки деревини, хоча б на якийсь напівфабрикат. Ліс іде за кордон одразу кругляком, бо так значно простіше, хоча навіть напівфабрикат коштує набагато дорожче — щонайменше вдвічі. Переробка деревини дала би змогу створити додаткові робочі місця, відтак сплачувалися би податки і відрахування в Пенсійний фонд. Є приклади, коли в районі було перероблено 100% деревини, але загалом це невигідно обласній і місцевій адміністрації. Тому переробки немає і все спрямовано на те, щоб її й не було. За цим стоять як місцеві, так і обласні керівники. За бажання цю ситуацію можна було би докорінно змінити за півроку, але на це, як то кажуть, має бути політична воля.

Лісовпорядкування виконувало розрахунки по дозволеній вирубці на десять років. Для Путильського лісового господарства розрахункова річна вирубка становить 68 тис. кубометрів на рік, тобто вирубувати більше цього обсягу заборонено без поважних причин (буревій, сніголом, хвороби). За період керівництва директора Путильського лісгоспу Петра Фрея рубки щоразу перевищували норму вдвічі. Рубаються подвійні обсяги, вивозяться в с. Іспас Вижницького району і вже звідти відправляються за кордон.

Для того, щоб не виснажувати лісові ресурси і водночас безперервно їх використовувати, Лісовий кодекс передбачає розрахункову лісосіку. Це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини, яка затверджується окремо за групами порід для кожного власника, постійного користувача лісів. Такі розрахунки роблять щодесять років.

Розрахункова лісосіка вирубується в рамках так званих рубок головного користування. Окрім них, є ще три види рубок: для формування і оздоровлення лісів (санітарні, лісовідновні, ландшафтні тощо) та рубки під час заходів, пов’язаних з лісовим господарством (будівництво або ремонт лісових шляхів, прорідження захаращених ділянок лісу). Під егідою цих видів рубок лісу, а фактично шляхом зловживань, вирубується ще такий само, а то й більший обсяг лісу. Це ж наскільки хворими мають бути ліси, щоби з вищевказаних причин вирубувалася фактично ще одна лісосіка? Така собі регулярна щорічна масштабна «епідемія».

У Путильському районі замість 68 тис. кубометрів лісу щороку вирубували вдвічі більше — до 150 тис. кубів. За словами місцевих жителів, навіть коли в Карпатах був справжній буревій, то й тоді вирубали менше, ніж під час оцих щорічних «додаткових рубок» на постійній основі. І якщо вирубувати стільки щороку, то через 10 років рубати вже буде нічого…

Торги деревиною

Закон порушується не лише при вирубці, але й при продажу дерева. Як уже вказувалося вище, за попередньої влади купляти ліс могли тільки певні компанії і ніхто більше. Але якась сума все-таки потрапляла в державний бюджет. «Життя по-новому» для Карпат ознаменувалося, зокрема, тим, що нині торги ідуть по схемах,  відповідно до яких купує той, хто має купити, відповідно до домовленостей. 

За умовами торгів, деревина має бути вже на складі: спочатку лісництво повинно заготувати її й відвезти на склад, а потім уже продавати. Але насправді деревини на складі немає. Підприємець купує її на торгах, а потім іде в лісгосп і… укладає договір про лісозаготівлю. Тобто торги проводять про людське око, а дерево вирубують уже після них. За те, щоб лісгосп співпрацював саме з вашою конторою, треба заплатити з кожного куба певну суму, залежно від відстані та витрат на транспортування дерева.

На торгах зазвичай перемагає наперед визначений підприємець, бо торги проходять відповідно до домовленості між покупцями. Потім такі підприємці не сушать собі голову над переробкою дерева, а відразу відправляють його  вагонами (90%) за межі району.

При цьому, за даними Держлісагентства України, ціна знеособленого (без вказування породи дерева) кубометра реалізованої деревини в 2014 році становила 465 грн. Однак ті, хто стикаються з цим на практиці, розповідають, що підприємець може купити кубометр деревини за 100 або 200 грн, а часом і за 50 грн. Причина в тому, що купується лісосіка, по накладній підприємець отримує там дрова, а насправді — так звану ділову деревину, бо робиться це без належного контролю з боку відповідних інстанцій. Щодо електронного обліку, то це ілюзія, бо в підприємця тих бірок для обліку — цілі мішки. 

Зазвичай ліс вивозиться з України кругляком (так називаються необроблені зрубані стовбури дерев), 80% деревини підприємці  реалізують в непереробленому вигляді. 

Контора «Роги і копита»

Якщо раніше в лісгоспі працювали лісозаготівельні бригади, де люди були оформлені офіційно, то зараз, аби обійти державу й не платити податків, трактористи і вальщики лісу працюють на тих самих підприємців нелегально. Підприємці платять єдиний податок і розписують виконання всіх робіт на декількох людей. Лісозаготівельні бригади працюють через спеціально створені фірми (люди там офіційно не влаштовані, це оформлюється як надання послуг), працюють без належного обладнання та правил безпеки.

Офіційно такий підприємець не має бригад, платить податок на підприємницьку діяльність та організовує вирубку лісу. Робітники, яких скорочували в лісгоспах, переходили до приватних підприємців на більшу зарплатню, адже з неї вже не роблять відрахування на користь держави. Таким чином лісозаготівельники, які працюють на небезпечних роботах, тепер не мають ні соціального захисту на випадок професійної травми, ні права на пенсію в 55 років. У випадку хвороби, смерті або травми на робочому місці вони можуть розраховувати хіба що на ласку господаря.

Не деревом єдиним

Крім того, держлісгоспи примудряються отримувати від держави кошти, наприклад, на будівництво доріг та перевезення деревини на склад для відправлення на експорт. Проте за ці гроші переважно будують потім під’їзні шляхи для нових лісосік, так звані тракторні волоки. Тобто купуються самосвали, бульдозери, екскаватори тощо, але ця техніка використовується не для будівництва доріг, якими потім зможуть користуватися люди, а просік для тракторів, що вивозять ліс.

Навіть техніку, що її держава безкоштовно надала Путильському лісгоспу в 2011 році, використовували не для будівництва доріг. Нею просто вивозили ліс.

Вже за нинішнього керівника пана Фрея було виділено техніку для будівництва доріг, але вона використовувалася не за призначенням, а для вивезення деревини. 

Схеми лісозаготівлі працюють з легкої руки Державного агентства лісових ресурсів України. Приміром, держлісгоспи змушують купувати через їхні фірми комп’ютерну техніку для електронного обліку деревини. У розвинутих країнах, наприклад, в Австрії, Німеччині лісник веде електронний облік дерев, але навіть там це поки що перебуває на стадії експериментів. Але в нас не кожен лісник має нормальну сокиру, а його змушують купувати комп’ютер. Водночас електронний облік не дає жодних результатів, бо як робили фіктивні накладні, так і роблять...

«Ракурс» звернувся до компетентних органів із запитами про надання інформації щодо результатів розслідування фактів корупційних зловживань посадовими особами Путильського району Чернівецької області та Путильського державного лісового господарства (кримінальне провадження 12013270050001168). В обласній прокуратурі відповіли, що слідчим прийнято рішення про закриття справи за відсутністю події кримінального правопорушення. Водночас в прокуратурі області встановили, що таке рішення було прийняте передчасно, без дослідження всіх обставин правопорушення, тому вказану постанову було скасовано, а матеріали кримінального провадження передано для подальшого проведення досудового розслідування. Потому знову розслідували-розслідували, але справу закрили…

Не змінився стан справ і з приходом нового прокурора. Ну не можуть нічого знайти, хоча що там особливо шукати: лісгосп перевищив вирубку в два рази. Але слідство на чолі з обласною прокуратурою вкотре заблукало в трьох соснах.

Схеми всіх попередніх влад, що по черзі оголошувалися їх наступниками «злочинними», продовжують працювати і вдосконалюватися.