Масові смерті можна попередити

«Масові смерті українців ще можна попередити» — під такою назвою відбулася прес-конференція в інформаційному агентстві УНІАН. Мова йшла зовсім не про втрати на війні. Наша країна може не дорахуватися тисяч тяжкохворих українців через нестачу життєво необхідних ліків. Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ) б'є на сполох: якщо в Україні ситуація з постачанням препаратів для лікування ВІЛ-інфікованих не зміниться найближчими днями, травневі свята загрожують спалахом епідемії ВІЛ/СНІД по всій території країни.

Хотілося б вірити, що наша країна, яка йде в Європу, не зверне на африканську стежку. Сьогодні в Україні 1,4% населення ВІЛ-інфіковано, а за позначкою 2% настає так звана точка неповернення (африканський сценарій), коли зупинити епідемію вже неможливо ніякими фінансовими вливаннями або надзвичайними втручаннями.

За словами Сергія Дмитрієва, керівника відділу адвокації Всеукраїнської мережі ЛЖВ, 29 тис. ВІЛ-інфікованих українців (поки дані отримані з десяти регіонів України), через два тижні можуть залишится без життєво необхідних препаратів. Для когось із них це означатиме смерть через кілька місяців. А ще від ВІЛ-інфікованих, які не отримують такої необхідної антиретровірусної терапії (АРТ-терапії), буде на 93% простіше інфікуватися. Адже хвора людина, що приймає лікування, в контексті інфікування практично небезпечна для суспільства: зберігаючи своє здоров'я, вона оберігає також інших. Тому ситуація з поширенням ВІЛ-інфекції в нашій країні катастрофічно погіршиться.

Донецька і Луганська області — це регіони, позначені червоним на карті ВІЛ/СНІДу України (там ситуація з поширенням чуми ХХ століття найкричуща). Переселенці з неблагополучних областей отримують терапію здебільшого в Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях. Саме з цих областей звучить сигнал SOS: у Дніпропетровську близько 6 тис. людей через два тижні залишаться без АРТ-лікування; у Харкові — 1300, в Одесі — 5 тис., у Києві — 4 тис., в Маріуполі — 2 тис... І це не просто цифри, це людські життя.

Ситуацію, що склалася, учасники прес-конференції візуалізували за допомогою російської рулетки — символу безумства і невиправданого ризику. От тільки замість ставок — імена людей. Це чиїсь родичі, колеги, друзі... На жаль, через два тижні доведеться вибирати, хто з них буде жити.

Що ж привело до настільки жалюгідного результату? Катастрофічна ситуація із забезпеченням препаратами для АРТ-терапії обумовлена тим, що майже половина ліків, закуплених ще в минулому році, досі не були поставлені. Причому чотири з препаратів — ключові лікарські засоби першої лінії. Справа в тому, що схеми антиретровірусної терапії складаються з трьох компонентів, тому відсутність одного з них не дозволяє лікарям призначити повну схему лікування, а значить, повноцінно лікувати хворих.

«У листопаді-грудні минулого року були укладені договори з постачальниками лікарських засобів. У грудні внесена передоплата за препрати у розмірі 72 млн. грн. Але у відповідності з постановою №589 Кабінету міністрів, був збільшений термін відстрочки поставки препаратів до шести місяців (тобто, згідно договору, відстрочка може тривати до середини червня), — пояснює Сергій Кондратюк, керівник юридичного відділу Всеукраїнської мережі ЛЖВ. — Станом на сьогодні 44% препаратів не були поставлені. Більшість лікарських засобів недопостачали «Вектр фарм» і «Укроптпостач». Дуже важливо, щоб ці компанії поставили препарати якнайшвидше, протягом двох тижнів. В іншому випадку мова йде про загрозу життю пацієнтів. Ситуація ускладнюється ще й тим, що цього року державні закупівлі препаратів ще не були запущені у зв'язку з реформою системи закупівель — передачі міжнародним агенціям. Закупівлі затягуються. У звичайному порядку оголошення про закупівлю вивішувалися в лютому, в березні проводилися тендери, а в квітні вже повинні бути укладені договори».

У зв'язку з падінням гривні бюджет на охорону здоров'я в цьому році було збільшено на 1 млрд. 800 млн гривень. На жаль, на закупівлю антиретровірусних препаратів витрати не були збільшені ні на копійку. Незважаючи на те, що Президент підписав закон про протидію епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, де була позначена сума, яку держава має виділити на закупівлю необхідних лікарських засобів. Невідомо, якими цифрами оперували чиновники при підрахунку суми, але МОЗ на закупівлю АРТ-препаратів в 2015 р. виділив 218 млн гривень. За розрахунками Українського центру СНІДу, Всеукраїнської мережі ЛЖВ потрібна сума виходить майже в два рази більше і складає 398 млн грн. Проста математика: якщо взяти кількість людей, які приймають антиретровірусне лікування на початок 2015 р. в Україні, і помножити на середню ціну терапії в рік.

До речі, держава бере на себе зобов'язання цьогоріч розширити лікування на 14 тисяч ВІЛ-інфікованих, при цьому виділивши грошей... вдвічі менше.

Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ, неодноразово рятувала пацієнтів. Наприкінці 2014 р. організацією були закуплені препарати для АРТ-терапії більш ніж на 200 млн гривень, розрахованих на лікування 15 тисяч хворих до кінця року. Однак, коли виникли проблеми з держзакупівлями, Всеукраїнська мережа ЛЖВ не могла залишитися осторонь і покрила дефіцит медичних препаратів для лікування ВІЛ-позитивних людей на I квартал 2015 року.

За словами Володимира Жовтяка, голови Координаційної ради Всеукраїнської мережі ЛЖВ, фармкомпанії пішли назустріч і швидко поставили препарати, а розрахуватися за них домовилися через шість місяців. Чому ж наша держава робить все з точністю навпаки? Спочатку віддає гроші, а потім півроку чекає препарати, від яких залежить життя українців?! Хто в здоровому глузді буде платити, наприклад, за операцію з приводу апендициту і чекати її потім півроку?

Днями МОЗ провів переговори з постачальниками «Вектор фарм» і «Укроптпостач», які поки не мали успіху. «Ми закликаємо Міністерство охорони здоров'я продовжити ці переговори, привернути до них представників громадянського суспільства, експертів від міжнародного співтовариства, — говорить В.Жовтяк. — Адже за цими переговорами життя не тільки ВІЛ-інфікованих, а й наших співгромадян, які можуть інфікуватися внаслідок того, що у хворих без терапії збільшується кількість вірусу в крові. Наш досвід показує, що сьогодні можна забезпечити цих людей препаратами за мінімальними цінами. Фармкомпанії йдуть назустріч, розуміючи ситуацію в Україні і знижують ціни. Дії уряду повинні бути більш рішучими. Ми зі свого боку готові черговий раз підставити плече і разом вирішити цю проблему. Поки у нас ще є час зберегти всі досягнення у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в нашій країні».

Дійсно, роль пацієнтських організацій переоцінити складно. Вони надають життєвий формат переговорам. Це не сухі чиновницькі цифри, а люди, їх життя. Участь пацієнтських організацій в моментах, коли вирішується долі багатьох людей, — загальноприйнята світова практика. Це завжди додатковий козир в процесі переговорів.

За всі роки існування Загальнодержавної програми протидії ВІЛ/СНІДу, реалізаторами якої були також громадські організації, сьогодні вперше Україна опинилася в настільки небезпечній ситуації. Незважаючи на це, хочеться вірити, що вихід знайдуть і цього разу. Впевненості додає те, що Всеукраїнська мережа ЛЖВ брала участь у багатьох переговорах. Це завжди приводило до одного результату — підвищенню доступності лікування для людей, які цього потребують.