Новини
Ракурс

Масові смерті можна попередити

«Масові смерті українців ще можна попередити» — під такою назвою відбулася прес-конференція в інформаційному агентстві УНІАН. Мова йшла зовсім не про втрати на війні. Наша країна може не дорахуватися тисяч тяжкохворих українців через нестачу життєво необхідних ліків. Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ) б'є на сполох: якщо в Україні ситуація з постачанням препаратів для лікування ВІЛ-інфікованих не зміниться найближчими днями, травневі свята загрожують спалахом епідемії ВІЛ/СНІД по всій території країни.

Хотілося б вірити, що наша країна, яка йде в Європу, не зверне на африканську стежку. Сьогодні в Україні 1,4% населення ВІЛ-інфіковано, а за позначкою 2% настає так звана точка неповернення (африканський сценарій), коли зупинити епідемію вже неможливо ніякими фінансовими вливаннями або надзвичайними втручаннями.


.

За словами Сергія Дмитрієва, керівника відділу адвокації Всеукраїнської мережі ЛЖВ, 29 тис. ВІЛ-інфікованих українців (поки дані отримані з десяти регіонів України), через два тижні можуть залишится без життєво необхідних препаратів. Для когось із них це означатиме смерть через кілька місяців. А ще від ВІЛ-інфікованих, які не отримують такої необхідної антиретровірусної терапії (АРТ-терапії), буде на 93% простіше інфікуватися. Адже хвора людина, що приймає лікування, в контексті інфікування практично небезпечна для суспільства: зберігаючи своє здоров'я, вона оберігає також інших. Тому ситуація з поширенням ВІЛ-інфекції в нашій країні катастрофічно погіршиться.

Донецька і Луганська області — це регіони, позначені червоним на карті ВІЛ/СНІДу України (там ситуація з поширенням чуми ХХ століття найкричуща). Переселенці з неблагополучних областей отримують терапію здебільшого в Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях. Саме з цих областей звучить сигнал SOS: у Дніпропетровську близько 6 тис. людей через два тижні залишаться без АРТ-лікування; у Харкові — 1300, в Одесі — 5 тис., у Києві — 4 тис., в Маріуполі — 2 тис... І це не просто цифри, це людські життя.

Ситуацію, що склалася, учасники прес-конференції візуалізували за допомогою російської рулетки — символу безумства і невиправданого ризику. От тільки замість ставок — імена людей. Це чиїсь родичі, колеги, друзі... На жаль, через два тижні доведеться вибирати, хто з них буде жити.

Що ж привело до настільки жалюгідного результату? Катастрофічна ситуація із забезпеченням препаратами для АРТ-терапії обумовлена тим, що майже половина ліків, закуплених ще в минулому році, досі не були поставлені. Причому чотири з препаратів — ключові лікарські засоби першої лінії. Справа в тому, що схеми антиретровірусної терапії складаються з трьох компонентів, тому відсутність одного з них не дозволяє лікарям призначити повну схему лікування, а значить, повноцінно лікувати хворих.

«У листопаді-грудні минулого року були укладені договори з постачальниками лікарських засобів. У грудні внесена передоплата за препрати у розмірі 72 млн. грн. Але у відповідності з постановою №589 Кабінету міністрів, був збільшений термін відстрочки поставки препаратів до шести місяців (тобто, згідно договору, відстрочка може тривати до середини червня), — пояснює Сергій Кондратюк, керівник юридичного відділу Всеукраїнської мережі ЛЖВ. — Станом на сьогодні 44% препаратів не були поставлені. Більшість лікарських засобів недопостачали «Вектр фарм» і «Укроптпостач». Дуже важливо, щоб ці компанії поставили препарати якнайшвидше, протягом двох тижнів. В іншому випадку мова йде про загрозу життю пацієнтів. Ситуація ускладнюється ще й тим, що цього року державні закупівлі препаратів ще не були запущені у зв'язку з реформою системи закупівель — передачі міжнародним агенціям. Закупівлі затягуються. У звичайному порядку оголошення про закупівлю вивішувалися в лютому, в березні проводилися тендери, а в квітні вже повинні бути укладені договори».

У зв'язку з падінням гривні бюджет на охорону здоров'я в цьому році було збільшено на 1 млрд. 800 млн гривень. На жаль, на закупівлю антиретровірусних препаратів витрати не були збільшені ні на копійку. Незважаючи на те, що Президент підписав закон про протидію епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, де була позначена сума, яку держава має виділити на закупівлю необхідних лікарських засобів. Невідомо, якими цифрами оперували чиновники при підрахунку суми, але МОЗ на закупівлю АРТ-препаратів в 2015 р. виділив 218 млн гривень. За розрахунками Українського центру СНІДу, Всеукраїнської мережі ЛЖВ потрібна сума виходить майже в два рази більше і складає 398 млн грн. Проста математика: якщо взяти кількість людей, які приймають антиретровірусне лікування на початок 2015 р. в Україні, і помножити на середню ціну терапії в рік.

До речі, держава бере на себе зобов'язання цьогоріч розширити лікування на 14 тисяч ВІЛ-інфікованих, при цьому виділивши грошей... вдвічі менше.

Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ, неодноразово рятувала пацієнтів. Наприкінці 2014 р. організацією були закуплені препарати для АРТ-терапії більш ніж на 200 млн гривень, розрахованих на лікування 15 тисяч хворих до кінця року. Однак, коли виникли проблеми з держзакупівлями, Всеукраїнська мережа ЛЖВ не могла залишитися осторонь і покрила дефіцит медичних препаратів для лікування ВІЛ-позитивних людей на I квартал 2015 року.

За словами Володимира Жовтяка, голови Координаційної ради Всеукраїнської мережі ЛЖВ, фармкомпанії пішли назустріч і швидко поставили препарати, а розрахуватися за них домовилися через шість місяців. Чому ж наша держава робить все з точністю навпаки? Спочатку віддає гроші, а потім півроку чекає препарати, від яких залежить життя українців?! Хто в здоровому глузді буде платити, наприклад, за операцію з приводу апендициту і чекати її потім півроку?

Днями МОЗ провів переговори з постачальниками «Вектор фарм» і «Укроптпостач», які поки не мали успіху. «Ми закликаємо Міністерство охорони здоров'я продовжити ці переговори, привернути до них представників громадянського суспільства, експертів від міжнародного співтовариства, — говорить В.Жовтяк. — Адже за цими переговорами життя не тільки ВІЛ-інфікованих, а й наших співгромадян, які можуть інфікуватися внаслідок того, що у хворих без терапії збільшується кількість вірусу в крові. Наш досвід показує, що сьогодні можна забезпечити цих людей препаратами за мінімальними цінами. Фармкомпанії йдуть назустріч, розуміючи ситуацію в Україні і знижують ціни. Дії уряду повинні бути більш рішучими. Ми зі свого боку готові черговий раз підставити плече і разом вирішити цю проблему. Поки у нас ще є час зберегти всі досягнення у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в нашій країні».

Дійсно, роль пацієнтських організацій переоцінити складно. Вони надають життєвий формат переговорам. Це не сухі чиновницькі цифри, а люди, їх життя. Участь пацієнтських організацій в моментах, коли вирішується долі багатьох людей, — загальноприйнята світова практика. Це завжди додатковий козир в процесі переговорів.

За всі роки існування Загальнодержавної програми протидії ВІЛ/СНІДу, реалізаторами якої були також громадські організації, сьогодні вперше Україна опинилася в настільки небезпечній ситуації. Незважаючи на це, хочеться вірити, що вихід знайдуть і цього разу. Впевненості додає те, що Всеукраїнська мережа ЛЖВ брала участь у багатьох переговорах. Це завжди приводило до одного результату — підвищенню доступності лікування для людей, які цього потребують.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter