Росія зачекає: про що домовилися на саміті лідери «Великої сімки»

Позиція країн-учасниць «Великої сімки» (G7) щодо низки регіональних та міжнародних криз, включаючи ситуацію навколо Ірану, України, Лівії та Гонконга, а також розбіжності з торгівлі та оподаткуванні відображена в спільній заяві за підсумками саміту, що проходив в Біарріці з 24 по 26 серпня.

Питання запрошення російського президента Путіна на наступний саміт не увійшов до документу. Однак Трамп на прес-конференції після закінчення саміту заявив, що планує запросити його на засідання G7 наступного року.

Зможе він приїхати чи ні, психологічно, я думаю, це важко зробити, — додав Трамп, зазначивши, що Путін «горда людина».

Вперше про повернення російського президента в клуб провідних країн світу Трамп публічно заявив 21 серпня у Білому домі.

На цій же прес-конференції у Біарріці прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив проти повернення формату G8, оскільки Росії потрібно змінити свою поведінку, яка привела її до виключення 2014 року.

Президент Франції Еммануель Макрон відзначив, що мова поки не йде про повернення до G8, оскільки «перехід від сімки до вісімки повинен грунтуватися на загальному одностайному рішенні». Макрон назвав повернення до формату G8 несвоєчасним з огляду на отруєння в Солсбері, а також «неврегульованість української кризи».

Щодо Ірану усі учасники саміту досягли домовленості про те, що метою G7 є відсутність ядерної зброї у цієї країни.

Україна також присутня в підсумковому документі. Як повідомляв «Ракурс», Франція і Німеччина організують саміт у нормандському форматі в найближчі тижні, щоб домогтися конкретних результатів.

В контексті протистояння в Лівії лідери країн G7 наголосили на необхідності негайного припинення вогню і політичне врегулювання кризи. Щодо цієї кризи домовлено провести міжнародну конференцію за участю представників всіх сторін конфлікту, а також регіональних гравців для розв’язання кризи.

«Велика сімка» зобов’язується дійти згоди в 2020 році, щоб спростити регламентні бар'єри і модернізувати міжнародну податкову систему. У зв’язку з цим вони виступили за глибоке реформування Світової організації торгівлі заради поліпшення захисту інтелектуальної власності та врегулювання суперечок.

Лідери закликали також уникати насильства у Гонконзі і підтвердили значимість китайсько-британської декларації 1984 року. Вона підтверджує входження цього міста, що був частиною британської колонії, до складу КНР з 1997 року, проте зобов’язує владу Китаю підтримувати високий ступінь автономії Гонконгу.

Підсумкове комюніке займає тільки одну сторінку, однак, за словами Макрона, до нього буде випущено кілька додатків, що стосуються також проблем екології та пожеж в Амазонії.