«Колишній читав мої соцмережі і листування»: ЄСПЛ розглянув першу справу про кібернасилля
https://racurs.ua/ua/n133526-kolyshniy-chytav-moyi-socmereji-i-lystuvannya-iespl-rozglyanuv-pershu-spravu-pro-kibernasyllya.htmlРакурсЄвропейський суд з прав людини 11 лютого розглянув першу справу про кібернасилля. Йдеться про позов, який подала громадянка Румунії Джина-Аврелія Бутуруга.
Це перша справа про кібернасилля як форму насилля над жінками, розповіла у Фейсбук Анна Юдківська, суддя ЄСПЛ від України.
Заявниця скаржилася на насильницьку поведінку свого колишнього чоловіка, але в Румунії кримінальне провадження припинили. Жінка вимагала, щоб правоохоронці оглянули сімейний комп’ютер, стверджуючи, що колишній чоловік протиправно дивився її електронні сторінки, включаючи акаунт у Facebook, робив копії розмов, приватних документів та фотографій.
Місцева Феміда вирішила, що оскаржувані дії колишнього чоловіка не є складовою насилля. Судді вирішили, що його поведінка була недостатньо серйозною, щоб кваліфікуватись як правопорушення. Крім того, влада не розглядала справу з точки зору домашнього насильства.
ЄСПЛ нагадав, що домашне насилля не є виключно фізичним, а включає й психологічне насильство чи цькування. Кібернасилля може приймати форму вторгнення в комп’ютер жертви, а також доступ і маніпулювання даними та зображеннями, включаючи особисті дані.
В контексті домашнього насильства кіберспостереження часто здійснюють інтимні партнери. Отже, ЄСПЛ погоджується із аргументом заявниці, що такі дії, як моніторинг, доступ чи збереження кореспонденції подружжя без права на це, мають бути враховані, коли національні органи розслідують факти домашнього насильства, — йдеться у повідомленні ЄСПЛ.
Суд звернув увагу, що держава повинна у таких справах захищати права і свободи, визначені у ст. 3 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Заборона катування» і «Право на повагу до приватного і сімейного життя»).
Раніше «Ракурс» розповідав про те, що суд Європейського Союзу (CJEU) ухвалив два важливі рішення щодо «права на забуття» (права людини вимагати за певних умов видалення її особових даних із загального доступу через пошукові системи) та обробки запитів на видалення посилань в пошуковій системі Google.