1 квітня: неймовірний розіграш з виверженням вулкану у День сміху наполохав жителів Аляски (ФОТО)

1 квітня на День сміху пропонуємо вам ознайомитися з історією про неймовірний розіграш мешканців містечка Ситка на Алясці, який впродовж трьох років планував їхній невгамовний сусід Олівер (Поркі) Бікар. Розіграш вважається одним із найдотепніших у світі. Його вдалося реалізувати завдяки добрій уяві, пляшці віскі, кільком друзям та сотні старих шин.

1 квітня: що сталося у День сміху 1974 року на Алясці?

Жертвою розіграшу 1 квітня 1974 року стало ціле місто у штаті Аляска. Того дня мешканці містечка Ситка, незважаючи на прогнози метеорологів про безхмарний день, побачили як з кратера давно згаслого вулкану, біля підніжжя якого розташоване місто, підіймається шлейф чорного диму. Густа хмара розросталася все більше. Люди почали панікувати, очікуючи на ймовірне виверження вулкану. Шоковані мешканці Ситки почали залишати місто. На виїзді утворився корок.

Хтось телефонував на метеорологічну станцію, але там нічого не розуміли, адже вулкан на горі Еджекумбе дрімав щонайменше кілька сотень років. Нарешті вертоліт берегової охорони піднявся у небо і почав оглядати територію. Згодом рятувальники побачили сотню шин, які горіли у кратері вулкану. Навколо жерла вулкану у снігу майорів гігантський напис «З Днем дурня!» (APRIL FOOL). Це була ретельна робота місцевого жартівника. За деякими розповідями, поряд з величезною палаючою купою старих покришок з пляшкою віскі стояв Поркі Бікар і гучно реготав, пише Hoaxes.

На той час Поркі було 50 років. Однак, перед тим, як влаштувати цей жарт, він повідомив місцеву поліцію, але забув повідомити берегову охорону. Згодом про цю витівку Поркі дізнався увесь світ.

За словами пілота гелікоптера, коли він опинився над окутаним чорним димом кратером, спочатку не міг повірити власним очам. Він придивився пильніше і тоді засміявся. Величезна купа старих шин палахкотіла, а фарбою на снігу чорними літерами повідомлялося про першоквітневу витівку.

1 квітня: як виникла ідея розіграшу?

Ідея з виверженням вулкану виникла у Поркі Бікара у 1971 році. Тож він зібрав 70 старих шин, які зберігав в ангарі для аероплану. Але йому довелося зачекати три роки — до Дня дурня 1 квітня 1974 року, щоб втілити її у життя, оскільки погодні умови лише тоді виявилися ідеальними.

Відомо, що жартівнику допомагали друзі — Гаррі Сульсер, Кен Стедман та Ларрі Нельсон. Всі вони були частиною групи, яка називала себе «Брудна дюжина» (Dirty Dozen) і щотижня збиралася на каву та розмови в ресторані Revard’s. Авантюру допоміг реалізувати ще один пілот літака, який скинув у кратер вулкану шини, кілька димових бомб і галонів газу. 1 квітня склавши та підпаливши шини, жартівники попрямували додому.

Новину про пустощі у День сміху 50-річного Поркі підхопили Associated Press і поширювали газети по всьому світу. Реакція людей у Ситці була майже рівномірно позитивною. Навіть берегова охорона не надто образилася через цю витівку. Авіакомпанія Alaska Airlines також оцінила цей жарт і включила історію про Поркі в свою рекламну кампанію у 1975 році, яка розповідала про непохитний дух мешканців Аляски. Цей розіграш займає третє місце у списку найкращих 100 першоквітневих жартів усіх часів.

День сміху: хто такий Поркі Бікар

Поркі Бікар народився 1 листопада 1923 року в місті Чехаліс, штат Вашингтон. Він воював у Другій світовій війні та брав участь у вторгненні в Нормандію, за що згодом французький уряд нагородив його медаллю. У 1950 році він одружився зі своєю дружиною Патрісією та виховав трьох дітей. Сім’я переїхала до Ситки у 1960 році, а Поркі працював у лісозаготівельній компанії Barton and Reynvaan.

У 1964 році він розпочав власний лісозаготівельний бізнес і створив компанію Porky’s Equipment Inc. Поркі був талановитим лісорубом, також працював з металом, створюючи арт-об'єкти. Але найбільше його знали як легендарного жартівника — він використав екскаватор, щоб притягнути і скинути дерево посеред заїзду свого друга, розміщував пластикові фламінго на деревах, щоб заплутати туристичні катери поціновувачів дикої природи.

Помер Поркі Бікар 11 серпня 2003 року у віці 79 років.