«Закон не відповідає нашим стандартам»: Рада Європи погодилася із рішенням КСУ щодо судової реформи Зеленського

Судова реформа в Україні стала предметом розгляду Ради Європи. Цей орган прокоментував рішення Конституційного суду України, який у лютому і березні визнав деякі положення судової реформи такими, що не відповідають нормам Основного Закону.

У висновку, який сьогодні оприлюднив цей орган, йдеться про те, що парламентська більшість та уряд не повинні ставити під сумнів призначення чи перебування на посаді суддів, які були призначені належним чином.

Немотивоване та різке зменшення кількості суддів викликає серйозні питання стосовно порушення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Для суддів, які пройшли публічну процедуру відбору та призначення, не слід повторно проводити відбір та оцінювання, — зауважують у Раді Європи.

РЄ фактично підтримала рішення КСУ, базовані на висновку Венеційської комісії від 9 грудня 2019 року, щодо неконституційності законодавчих положень закону № 193, який вніс до Ради президент Володимир Зеленський.

У Раді Європи наполягають, що «висновок Венеційської комісії та стандарти РЄ мають використовуватися як орієнтир на очікувані законодавчі поправки, які повинні замінити неконституційні положення закону».

Крім того, в РЄ зазначили, що скорочені строки в дисциплінарному провадженні можуть мати серйозний вплив на незалежність суддів і призвести до безпідставних рішень через брак часу у суддів, а також через брак часу у Вищій раді правосуддя на належну підготовку.

Дисциплінарні провадження, що проводяться заочно, та провадження, розпочаті анонімно, суперечать праву на справедливий судовий розгляд і не підтримуються стандартами РЄ. Суддя повинен мати повноцінне слухання та право на представництво, щоб захищати себе, — зазначено у висновку.

У Раді Європи вважають, що право подавати скарги має бути надане особам, які постраждали від дій Феміди або «мають певну форму правового інтересу» у справі.

Експертизу пройшли і положення щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та дисциплінарних проваджень щодо суддів. Зазначено, що звільнення членів ВККСУ до закінчення їхніх повноважень та без перехідного періоду є проблемним. Нова процедура відбору членів ВККСУ відхиляється від стандартів та обмежує роль Вищої ради правосуддя. Формування складу ВККСУ не повинно відходити від раніше запровадженого правила, згідно з яким половина членів ВККСУ є суддями, обраними їхніми колегами.

У резюме експерт РЄ стверджує, що «деякі з проблемних питань закону № 193 не є неконституційними в суворому розумінні цього терміну, однак вони не відповідають стандартам РЄ та викликають серйозне занепокоєння щодо незалежності судової влади».

Нагадаємо, що 11 березня Конституційний суд України визнав, що низка положень закону № 193-IX, який подавав президент Зеленський, не відповідають вимогам Конституції України.

Закон передбачав скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб, а також проходження ними повторного кваліфікаційного оцінювання для підтвердження займаної посади.

Закон передбачав створення комісії з питань етики і доброчесності при Вищій раді правосуддя, скорочення рівня суддівської винагороди для суддів Верховного суду, ліквідацію і новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інші нововведення.

Закон № 193-IX набрав чинності 7 листопада 2019 року, а вже 15 листопада Пленум Верховного суду звернувся до КСУ щодо відповідності Конституції України деяких його положень.