САП підозрює у корупції двох топ-менеджерів «Укрзалізниці», які займалися е-квитками для «Бориспільського експресу»

Корупцію в «Укрзалізниці» розслідує Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Йдеться про справу «Бориспільського експресу». САП повідомила про підозру двом чиновникам «Укрзалізниці», які причетні до створення сервісу з продажу е-квитків на «Бориспільський експрес».

Прес-служба Антикорупційної прокуратури оголосила підозру директору філії інформаційно-обчислювального центру, його екс-заступнику та двом бізнесменам.

Їм повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 (незакінчений замах на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, вчинений службовими особами державної компанії шляхом зловживання власним службовим становищем за попередньою змовою групою осіб) КК України.

22 травня НАБУ провело обшуки в «Укрзалізниці». Слідчі дії тривали в кабінетах кількох посадовців, зокрема у кабінеті члена правління Романа Веприцького. Того ж дня обшукували кілька приватних компаній.

Йшлося про ймовірні зловживання під час закупівлі програмного забезпечення для електронного обладнання з продажу квитків на «Бориспільський експрес». Розслідування триває із грудня 2018 року.

За версією слідства, у філії «Південно-Західна залізниця» провели процедуру закупівлі вищевказаного програмного забезпечення лише в одного учасника, що суперечить вимогам закону про державні закупівлі.

В «Укрзалізниці» пояснювали, що ТОВ «Віртуальні технології та системи» є єдиним постачальником необхідного програмного забезпечення і посилалися на експертний висновок Харківської торгово-промислової палати.

Слідство вважало, що «Укрзалізниця» документально не обґрунтувала твердження, що виконання робіт іншими потенційними учасниками конкурсу може привести до проблем у роботі системи.

САП підозрює, що службовці «Укрзалізниці» підробили документацію і організували закупівлю за переговорною процедурою. Експертиза з’ясувала, що надане для продажу квитків на «Бориспільський експрес» програмне забезпечення «Укрзалізниці» дублювало наявний електронний сервіс. Однак «Укрзалізниця» витратила 10,4 млн грн за придбання цієї опції у іншої компанії.

Згодом менеджмент зупинив розрахунок за програмне забезпечення і гроші залишились на рахунках державної компанії.