Конституційний суд у турборежимі розглядає ринок землі

Конституційний суд України сьогодні, 2 листопада, змінив свій порядок денний і замість проведення загальних зборів суддів перейшов до розгляду справи, яка стосується ринку землі. За словами першого заступника спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, КСУ з порушенням процедур змінив порядок денний.

Про це Стефанчук заявив на засіданні погоджувальної ради парламентських фракцій у понеділок.

Доводжу до вашого відома, що об 11.00 сьогодні були скасовані загальні збори суддів. І був з порушенням всіх процедур змінений порядок денний роботи КСУ. О 12.00 почнеться пленарне засідання Великої палати КСУ, яка продовжить розгляд справи за конституційним поданням 46 нардепів щодо офіційного тлумачення положень першого речення ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України. Це стосується тлумачення по землі, — сказав Стефанчук.

За його словами, потрібно шукати вихід з цієї ситуації.

Нагадаємо, у вересні Конституційний суд відклав розгляд подання народних депутатів щодо конституційності закону, що відкриває ринок землі. 46 нардепів з «Батьківщини», «Довіри» і «За майбутнє" просили КСУ уточнити ст. 13 Конституції, в якій вказано, що «земля, її надра, атмосферне повітря… є об'єктами права власності українського народу» і ч. 1 ст. 14 — «земля є основним природним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».

КСУ раніше сьогодні оприлюднив на своєму сайті офіційне повідомлення про скасування зборів суддів, призначених 2 листопада. Згідно із законом про КСУ, збори суддів Конституційного суду вирішують питання, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує КСУ на своїх засіданнях. Збори суддів КСУ є повноважними за умови присутності на них щонайменше двох третин від загального складу суду.

Також сьогодні стало відомо, що завтра КСУ може розглянути закон про мову. 7 липня КСУ почав розгляд подання 51 народного депутата щодо відповідності Конституції закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Автори подання переконують, що цей закон спрямований на дискримінацію російської та інших мов нацменшин.