Війна Зеленського і КСУ — що відбувається

27 жовтня Велика палата Конституційного суду України визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. КСУ також вивів за межі правового поля моніторення Нацагентством з питань запобігання корупції способу життя чиновників. Йдеться про ст. 366−1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування), незаконне збагачення, електронне декларування, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. Скасовані КСУ норми лежали в основі антикорупційної реформи, що є умовою безвізового режиму та підтримки західних партнерів.

29 жовтня відбулося термінове засідання Кабінету міністрів і Ради нацбезпеки та оборони, після чого президент Володимир Зеленський запевнив, що система е-декларування працюватиме попри рішення КСУ. Того ж дня уряд зобов’язав НАЗК опівночі 30 жовтня відновити доступ до декларацій чиновників.

Згодом Зеленський зареєстрував у Раді законопроект, яким пропонується звільнити весь склад Конституційного суду, а рішення суду вважати «нікчемним» і таким, що не має юридичних наслідків. Глава КСУ Олександр Тупицький у відповідь заявив, що цей проект закону містить ознаки конституційного перевороту.

2 листопада понад 100 нардепів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували у Раді альтернативний президентському законопроект щодо відновлення е-декларування.

З чого все почалося?

Конституційний суд України, до складу якого, як зазначають ЗМІ, входять судді Віктора Януковича, екс-президента Петра Порошенка, а також креатури «Батьківщини», «Свободи», «Народного фронту» та олігарха Ігоря Коломойського, своїм резонансним рішенням 27 жовтня унеможливив моніторинг способу життя депутатів і чиновників і закрив від українців їхні декларації.

З 15 суддів, які нині працюють у складі КСУ, лише четверо не голосували за скасування е-декларування. Йдеться про Віктора Колісника, Сергія Головатого, Василя Лемака (призначені Порошенком у 2016−2018 роках), а також Олега Первомайського (призначений за квотою «Народного Фронту»).

НАЗК спочатку закрило доступ до реєстру декларацій, однак вже наступного дня доступ до реєстру було відновлено на виконання рішення Кабміну.

Зауважимо, що ініціювали перевірку на предмет конституційності антикорупційного законодавства 47 нардепів від проросійської політсили «Опозиційна платформа — За життя», які назвали відкритий доступ до їхніх декларацій — «незаконним втручанням в особисте та сімейне життя». Не влаштовувало політиків і те, що НАЗК могло перевіряти достовірність декларацій, базуючись на інформації громадян і ЗМІ. Наприклад, завдяки деклараціям стало відомо, що Віктор Медведчук володіє супер-яхтою, нерухомістю і нафтовим бізнесом в Росії. Окрім яхти, Медведчуку довелося публічно розповісти про 18 автомобілів, 17 земельних ділянок, п’ять будинків та низку іншого майна. Партнером Медведчука у нафтовому бізнесі в Росії є його колега по фракції ОПЗЖ Тарас Козак. Ще одна співавторка конституційного подання — депутат ОПЗЖ Юлія Льовочкіна раніше мусила задекларувати близько 20 земельних ділянок в Україні та Франції і віллу на Лазуровому узбережжі площею у понад 1 тис. кв. м. Також вона є співвласницею активів олігарха Дмитра Фірташа.

Окрім цього, влітку ЗМІ повідомили про 1,2 млн грн доходів депутата Іллі Киви, які він нібито заробив на здачі в оренду помийної ями. НАЗК взялося перевіряти цю інформацію. Однак тепер робота Нацагентства «зависла», оскільки суд визнав неконституційними ряд його повноважень. Також не менш цікавими виявилися й декларації суддів КСУ.

Що ще розглядає КСУ?

Конституційний суд України розглядає й інші антикорупційні новації, запроваджені впродовж останніх років в Україні. Зокрема, судді мають розглянути законність створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), механізму спецконфіскації у кримінальному провадженні, кримінальної відповідальності за незаконне збагачення посадовців. Раніше КСУ визнав неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро, а також вивів за рамки закону призначення директора НАБУ Артема Ситника.

Окрім питань антикорупційної реформи, нині на розгляді у КСУ перебувають:

• закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (торік суд визнав конституційною мовну статтю закону про освіту, яка дублюється і в законі про державну мову);

• закон про діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (цей документ вважають основоположним для стабільної роботи українських банків, а його скасування додасть аргументів Коломойському у суді проти «ПриватБанку»);

• «антиколомойський» закон (закон щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності, ухвалення якого було однією з умов Міжнародного валютного фонду, оскарження в КСУ ініціювала «Батьківщина»);

• закон про відкриття ринку землі (КСУ має розтлумачити норми Конституції, які стосуються права власності на землю, і своїм рішенням може скасувати земельну реформу);

• медична реформа Супрун (йдеться про закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», подання до КСУ підписали переважно екс-регіонали).

Хто призначає суддів КСУ?

18 суддів призначають три органи — президент, Верховна Рада та з’їзд суддів. Спочатку проводяться відкриті конкурси, після чого служителів Феміди обирають з переліку переможців.

У КСУ досі вакантні три посади суддів (два місця за квотою Ради, одне — з’їзду суддів). Раніше законодавство допускало звільнення судді КСУ через «порушення присяги», проте з 2016 року подібні можливості заборонені Конституцією.

Ст. 149 (1) Основного закону дає вичерпний перелік підстав для звільнення судді КСУ:

• неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

• порушення ним вимог щодо несумісності (якщо суддя поєднує роботу в КСУ з іншою);

• вчинення ним істотного дисциплінарного проступку;

• подання заяви про звільнення за власним бажанням.

При цьому виключне право звільняти суддю за таких підстав має сам КСУ щонайменше 12 голосами з 18.

Також робота судді припиняється у разі смерті, досягнення 70 років, припинення громадянства України, визнання судді зниклим безвісти, померлим чи недієздатним. А також у разі визнання судом винним у вчинені злочину.

Притягнути суддів до кримінальної відповідальності за їхні рішення неможливо. Нещодавно Держбюро розслідувань порушило справу за заявою депутата Ярослава Юрчишина («змова з метою захоплення влади»). Якщо слідчі доведуть, що така змова в КСУ існувала і вона була не повʼязана лише з голосуванням, тоді суддів можна притягнути до кримінальної відповідальності. Крім того, ДБР розслідує можливу державну зраду очільника КСУ Олександра Тупицького, а НАЗК обіцяє передати в ДБР матеріали на суддю Володимира Мойсика щодо підробки документів.

Що каже Зеленський?

1 листопада президент заявив, що «демарш КСУ — це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і країни». Зеленський, за повідомленнями ЗМІ, натякав на Коломойського, Медведчука та Порошенка, який нібито «особисто все інспірував, щоб розхитати владу».

Разом з тим пропозиція Володимира Зеленського просто розпустити Конституційний суд руками Верховної Ради спровокувала низку дискусій щодо законності подібних дій влади. Нагадаємо, що президент направив депутатам проект закону про перезавантаження КСУ, яким пропонує розпустити нинішній склад Конституційного суду та обрати новий. Також цим же законом президент пропонує відновити усі антикорупційні норми закону, які 27 жовтня скасував КСУ.

Такий проект закону Зеленського викликав хвилю критики, оскільки існує чітка процедура призначення та звільнення суддів КСУ.

Щодо роботи суддів і доброчесності судової гілки влади — вже сформована комісія при Офісі президента України. Ми чекаємо від них напрацювання: реальні, серйозні, фундаментальні, щоб ми дійсно довели цю реформу до кінця… за моєї каденції. Або навіть за найближчі місяці, — заявив Зеленський в телеефірі 2 листопада.

Глава держави не виключив й розпуску Верховної Ради, якщо депутати не звільнять суддів КСУ.

У нас з вами, незважаючи на цей політичний кут, є реальний шанс повністю перезавантажити й реально почати реформування судової гілки влади. У нас же багато нормальних суддів, але й реально багато небезпечних суддів…, через що багато проблем і немає довіри до судової гілки влади… Якщо буде політичний колапс і реальний політичний конфлікт, і я побачу, що немає підтримки у Верховній Раді, а перш за все у «Слуг народу»… Якщо ми підемо врозріз, ми виходитимемо з цього кута навіть таким шляхом (йдеться про розпуск парламенту — ред.), — наголосив Зеленський.

Водночас понад 100 депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим 2 листопада зареєстрували законопроект № 4304 «Про відновлення дії окремих положень закону України „Про запобігання корупції“ та Кримінального кодексу України», у якому не йдеться про звільнення суддів КСУ.

Позиція Конституційного суду

За ніч склепали. Законопроект президента має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю, — так глава КСУ Олександр Тупицький прокоментував проект закону Зеленського.

Він назвав цей документ «апріорі неконституційним». Тупицький також звинуватив оточення президента у спробі взяти під контроль КСУ.

Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко, який був доповідачем та автором рішення у справі щодо скасування відповідальності чиновників за корупцію, переконує, що дії Зеленського спрямовані на узурпацію влади. Коли Сліденка запитали, як розвиватимуться події, якщо парламент ухвалить президентський законопроект щодо припинення повноважень суддів КСУ, він заявив:

Я думаю, що далі — розпад України і війна, тому що, крім тих 226-ти депутатів, ніхто це не визнає. Якщо будуть спроби силовим шляхом захопити Конституційний суд, маю на увазі будівлю суду, то це означатиме війну. Є політичні сили, які ні за яких обставин не погодяться на такий розвиток подій, на узурпацію влади. Хіба ви самі не бачите, що відбувається? Ви що не бачите, що президент сказав в аудіозаписі (глава держави записав звернення до «слуг» щодо КСУ — ред.)? Зеленський наговорив собі на 150 років тюрми. Президент вголос закликає депутатів до повалення державного ладу. Це вже не вигадки РНБО, що КСУ зазіхав на державний лад. Чим зазіхав? Що Конституційний суд скасував 366−1 статтю Кримінального кодексу і сказав, що її треба вдосконалити? Це навіть коментувати незручно.

Чи підтримує Верховна Рада Зеленського?

Найближчим часом парламент обиратиме, чий законопроект підтримати: Зеленського — про перезавантаження КСУ чи Разумкова — щодо відновлення електронного декларування в первинному вигляді. Антикорупційний комітет Ради під час засідання 3 листопада підтримав законопроект спікера, а до розгляду президентського не дійшов.

Ініціатива Зеленського щодо розпуску КСУ не має підтримки серед «слуг». Окрім цього, фракції «Голосу», «Європейської солідарності», ОПЗЖ та депутатська група «За майбутнє" виступили проти ухвалення цього законопроекту. Не підтримують його і в «Батьківщині».

Оптимістично налаштований щодо долі законопроекту Зеленського лише його представник в КСУ Федір Веніславський:

Оцінюю законопроект Зеленського як адекватне політико-правове вирішення ситуації, яка виникла внаслідок антидержавних рішень КСУ. Думаю, нардепи розуміють, що, якщо залишити ситуацію в нинішньому стані, це призведе до руйнування держави, — заявив він в коментарі LIGA.net.

Зауважимо, що до 6 листопада парламентарі можуть подати альтернативні законопроекти. Раніше задля агітації «слуг» за свій законопроект Зеленський записав емоційне аудіозвернення, в якому згадав про «смерть держави», «кривавий хаос» і протистояння на вулицях як «жорстка, але справедлива» відповідь суспільства.

Також відомо, що на засіданні фракції «Слуга народу» Зеленський запитав у Разумкова, чому той не погодив свій законопроект з ним. Разумков відповів, що погодив із заступниками, а коли Зеленський пішов, спікер заявив, що не можна ухвалювати закони, які порушують інші закони. У середовищі «слуг» ініціатива Разумкова отримала більшу підтримку, аніж Зеленського. Також «слуги» вирішили звернутися до суддів КСУ із закликом піти у відставку. Відповідне звернення 3 листопада було озвучене під час пленарного засідання Верховної Ради.

Крім того, фракція монобільшості вирішила зареєструвати законопроект № 4311 авторства Олександра Корнієнка та нардепа від «Голосу» Ярослава Юрчишина щодо збільшення мінімальної кількості голосів, необхідних для прийняття рішень КСУ. Документ пропонує збільшити це число з 12 до 17.

Підняти кворум — це наш план Б. Якщо ми не можемо перемогти КСУ, ми повинні ускладнити йому життя, — заявили у «Слузі народу».

Реакція світу на конституційну кризу в Україні

У Європейському Союзі закликають Київ якомога швидше вирішити конфлікт з КСУ. За словами посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, рішення КСУ ставить під питання останні досягнення України у галузі боротьби з корупцією, а також зобов’язання, які взяла на себе Україна у відносинах з ЄС.

Ми взяли до уваги, наскільки терміново президент та інші органи влади почали вирішувати цю проблему. Дуже важливо, щоб зараз українська влада, особливо парламент, швидко знайшли розумний вихід із ситуації, — заявив він.

Також Маасікас зазначив, що в ЄС звернули увагу і на заклик Зеленського до проведення загальної судової реформи в Україні і готові її підтримати.

Окрім цього, у посольстві США в Україні закликали усі гілки влади в Україні об'єднатися заради діалогу і напрацювання спільне рішення.

США, Велика Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина з дедалі більшою стурбованістю стежать за останніми подіями, пов’язаними з рішенням Конституційного суду. Ми закликаємо всі сторони об'єднатися у діалозі, прийняти цей виклик та знайти вирішення кризи. Це потрібно для відновлення віри людей у те, що держава здатна як боротися з корупцією, так і продовжувати закріплений Конституцією України європейський та євроатлантичний курс, — йдеться у повідомленні американського посольства у Фейсбук.

Водночас очільники Венеційської комісії і Групи держав проти корупції заявили, що припинення повноважень суддів КСУ стало б «кричущим порушенням Конституції і засадничого принципу розподілу повноважень гілок влади».

Що далі?

Наразі голосів за законопроект Зеленського немає. «Група Коломойського» у «Слузі народу» та інших фракціях не підтримуватиме цей проект закону. Також нині щонайменше 13 нардепів хворіють на коронавірусну інфекцію. На думку експертів, законопроект Зеленського виглядає як інструмент для підняття ставок в переговорах з КСУ.

Мій законопроект — це дамоклів меч, який висітиме над суддями, і вони не скасують ані земельну реформу, ані закон про мову, ані закон про ВАКС, — заявив Зеленський на телеефірі 3 листопада.

У Конституції закладено принцип розподілу влади. Повноваження Конституційного суду були спеціально виписані так, аби на нього не було впливу виконавчої та законодавчої гілок, щоб він фактично був «фінальним арбітром». Запропонований президентом законопроект суперечитиме Конституції, — вважає заслужений юрист Роман Марченко.

Якщо можна розпустити КСУ законом, тоді можна скасувати результати президентських виборів рішенням ЖЕКу. Відновити повноцінну дію антикорупційного законодавства можна ухваленням відповідного закону. І в цій ситуації він легко набере необхідну кількість голосів… Спроба відновити право, порушуючи право, називається безправ’ям, — написав на своїй сторінці у Фейсбук очільник фракції «Голос» Сергій Рахманін.

Критиці піддають не лише ініціативу Зеленського, але й законопроект Разумкова.

Щодо законопроекту Разумкова. Норма про посилення / відновлення адміністративної та кримінальної відповідальності не може мати зворотної дії у часі. Ретроактивність такої норми неможлива. Тому все одно матимемо зебру: смуга наявності відповідальності до 27 жовтня, смуга відсутності відповідальності після цієї дати; смуга встановлення відповідальності після ухвалення та оприлюднення закону Разумкова. Наявність нетривалого періоду відсутності відповідальності означає, що всі кримінальні провадження, зареєстровані до 27 жовтня, підлягають закриттю. Тому проект закону Разумкова, на мою думку, гірший від альтернативних законопроектів, які не грішать дефектом ретроактивності, — переконаний суддя Східного апеляційного госпсуду Михайло Слободін.

Зауважимо, що Конституційний суд може виправити ситуацію сам, якщо судді змінять юридичну позицію в рішенні і спробують це обґрунтувати, спираючись на міжнародні зобов’язання України. Або ж судді можуть за власною ініціативою подати у відставку.