План виходу з конституційної кризи презентували у Раді

Робоча група Верховної Ради з врегулювання конституційної кризи зареєструвала два законопроекти про запобігання корупції та виходу з конституційної кризи.

Внесено зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо складення протоколу про адмінправопорушення стосовно суддів.

На брифінгу у Раді нардеп з фракції «Слуга народу», заступниця голови комітету Верховної ради з питань правової політики Ольга Совгиря розповіла, що у змінах до закону «Про запобігання корупції» запроваджується особливе регулювання контролю за дотримання антикорупційного законодавства суддями і суддями Конституційного суду.

Нова редакція враховуватиме скандальне рішення КСУ від 27 жовтня та дозволить зберегти ефективність та пропорційність інституційного механізму запобігання корупції.

Також передбачається, що буде відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Другим став проект закону про внесення змін до КзАП щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172−4 (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172−9 (невжиття заходів щодо протидії корупції), 188−46 (невиконання законних вимог (приписів) НАЗК) та 212−15 стосовно судді, судді Конституційного суду

Передбачається, що скласти адміністративний протокол судді може тільки голова НАЗК або його заступник — із обов’язковим повідомленням про це Вищої ради правосуддя і голови Конституційного суду. Протокол вручатиметься судді поштою із наданням йому можливості надати свої письмові зауваження і заперечення, або відмовитись від його підписання з наведенням відповідних мотивів.

Совгиря переконує, що такий порядок вручення протоколу про адміністративне правопорушення усуває можливості будь-яких зловживань чи тиску на суддю.

Раніше в НАЗК повідомили, профільний комітет Ради у компромісному законопроекті щодо відновлення відповідальності за недостовірне декларування запропонував недостатньо жорстке покарання.

Голова агентства Олександр Новікова назвав максимальне покарання за брехню в декларації «санаторними умовами».

Нагадаємо, що 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною ст. 366−1 Кримінального кодексу. Рішення КСУ розцінили як скасування електронного декларування, скасування повноважень НАЗК на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

У КСУ запевнили, що з цієї норми ККУ треба лише прибрати «навмисне недекларування» та скорегувати повноваження НАЗК. Судді також запевнили, що їхнє рішення не вимагало закриття реєстру е-декларацій.

Президент подав у Раду закон, у якому запропонував припинити повноваження суддів КСУ, визнати його рішення про декларування «нікчемним». Згодом у парламенті напрацювали компромісний варіант закону і ухвалили його 4 грудня.