Пустеля без води — вчені озвучили прогноз щодо Криму

Вода в анексованому Криму залишається в дефіциті через халатність окупантів. Водний баланс на півострові не відновлюється також через глобальне потепління, впевнені українські вчені.

У Сімферополі, Ялті, Бахчисараї вода вже подається за графіком, в Алушті та Євпаторії — подаватиметься лише в окремі години вже з 2021 року, повідомляє DW.

Представники самопроголошеної влади Криму днями повідомили, що через падіння притоку води у водосховищах Щасливенське і Загірське, зокрема жителям Ялти, подаватимуть воду по шість годин на добу.

Люди жаліються на те, що навіть після включення за графіком, вода іноді має жовтуватий відтінок і тече зі слабким напором, через що багатьом не вдається скористатися бойлерами для підігріву.

Протягом літа та осені в Криму пересохло чи обміліло чимало природних озер, які живилися підземними джерелами води та талою водою з гір.

Користувачі соцмереж з Криму публікують фото та відео, як обміліли та пересохли Краснокам’янське озеро, озеро біля села Залісного, Бахчисарайського району. У вересні цього року стало відомо, що пересохло відоме озеро Сасик-Сиваш між містами Євпаторія та Саки, а раніше зникло озеро Богайли у Сакському районі.

Крим напряму залежить від природно-кліматичних умов. Зазвичай у весняно-літній період у Криму мало опадів та ще й високий рівень випаровування через високу температуру. Але з 2015 року в цій зоні, як і у всій південній Україні, спостерігається дефіцит опадів, що провокує серйозну посуху. Це наслідок глобальних кліматичних змін, потепління, — говорить начальниця відділу агрометеорології «Укргідрометцентру» Тетяна Адаменко.

За її словами, п’ять років тому на анексованому українському півострові випало лише 70% річної норми опадів. Відтоді гідрометеорологи спостерігають, що водний баланс у цій зоні не відновлюється, хоча час від часу там ідуть дощі.

Зараз у Криму ситуація трохи стабілізувалася, бо йшли дощі, однак опади не стали стокоформуючими, а лише поповнили запас вологи в ґрунті. Тобто, вода промочила землю, але її недостатньо, щоб наповнити джерела, річки, озера та водосховища, звідки в Криму можна брати воду, — пояснив заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

Він вказує на те, що сподіватися на рясні опади, сніг та талу воду з гір, які б могли наповнити водойми на півострові, кримчанам не варто, оскільки метеорологи прогнозують цього року таку ж теплу і безсніжну зиму, як і попереднього року.

Північно-Кримський канал не працює, водосховища не наповнюються та вже перетворилися на деградаційні екологічні об'єкти. Через глобальне потепління не наповнюються місцеві річки та озера, які формуються стоками, — підсумовує Михайло Яцюк.

Водночас українські науковці скептично оцінюють заяви про розвідку додаткових природних запасів прісної води у Криму.

Михайло Яцюк вважає, що за поточної ситуації акумулювати водний ресурс можна було б шляхом зменшення кількості населення, а отже і зменшенням обсягів використання вже наявного залишку питної води. Потрібні й роботи з оновлення водомережі півострова, аби скоротити втрати ресурсу через старі водогони.

Росія не вкладатиме гроші у те, аби кримчани були з водою, а продовжить спекулювати на темі води та тиснути на Україну, щоби Київ пустив воду Північно-Кримським каналом, — прогнозує керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Нагадаємо, з місцевих природних стоків у Криму формується лише 15% прісної питної води.

Та останні шість років самопроголошена влада Криму практично вичерпала запаси питної води, сформовані природними стоками. Як відомо, у Севастополі розміщена військова база Чорноморського флоту ВМФ Росії.

Офіційна позиція України залишається непохитною — вода в Північно-Кримський канал піде на півострів тільки після деокупації.

Раніше «Ракурс» повідомляв, що окупанти пообіцяли жителям Криму у квітні 2021 року розпочати постачання прісної води з додаткових джерел.