Венера потрапила в об'єктив сонячного зонда NASA (ФОТО)

Сонячний зонд NASA Parker зафіксував Венеру під час близького прольоту у 2020 році. Завдяки гравітаційним маневрам зонд Parker підлітатиме все ближче до Сонця у рамках своєї місії з вивчення динаміки сонячного вітру поблизу його джерела, а також дасть змогу детальніше вивчити найближчу до Землі планету — Венеру.

Під час третього наближення до гравітаційного поля Венери 11 липня 2020 року бортова камера апарата WISPR змогла захопити зображення неосвіченої сонцем сторони планети з відстані всього 12 тис. 378 км. Про це повідомляє NASA.

На фото можна розпізнати темну пляму, яка знаходиться трохи вище від центру Венери — ця область відома, як Земля Афродіти. Це найбільший з трьох великих так званих «материків» Венери. Його площа співмірна з площею Африки. Особливість, через яку ця зона здається темнішою, це низька температура, що на 30 градусів відрізняється від іншого оточення.

Також на фото можна помітити яскравий диск по краю планет. Так виглядає нічне світіння атмосфери, що виникає під час рекомбінації атомів кисню у молекули, що відбувається високо в атмосфері на темній стороні. Яскраві смуги зазвичай з’являються через комбінацію частинок космічного пилу, космічних променів і частинок матеріалу космічного корабля.

Зауважимо, що невелике чорна пляма в нижній частині Венери є артефактом матриці WISPR. Вчені очікували побачити хмари газу, але камера захопила не лише видимий світловий спектр, але й теплове випромінювання планети, що дозволило побачити її поверхню.

Несподіване спостереження змусило команду перевірити чутливість приладу до інфрачервоного світла. Якщо WISPR дійсно може вловлювати хвилі світла в ближньому інфрачервоному діапазоні, то незадокументована раніше можливість надасть нові способи для вивчення пилу навколо Сонця й у внутрішній Сонячній системі.

Якщо камера не може вловлювати додаткові інфрачервоні хвилі, то нові зображення, на яких видно особливості поверхні Венери, можуть вказувати на існування раніше невідомих «вікон» у венеріанській атмосфері.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Місяць, природний супутник Землі, з’явився приблизно 4,5 млрд років тому, але земні вчені досі не встановили, як саме наша планета отримала білосніжного супутника. Наразі є три основні теорії, які розглядають як найімовірніші.