Злочинцям в ОРДЛО більше не сховатися — ухвалено закон

Закон про заочне засудження злочинців ухвалила Верховна Рада.

Він вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які стосуються спеціального досудового розслідування — процедури, що передбачає заочне слідство без участі підозрюваного/обвинуваченого. В Україні процедура заочного засудження з’явилася в 2014 році, але в світі таке розслідування досить поширене і спрямоване на те, щоб жоден злочинець не уникнув відповідальності за скоєний злочин.

Особливої популярності дана процедура не набула, так як спеціальне розслідування могло застосовуватися виключно до злочинців, оголошеним в міжнародний розшук, що вимагало додаткових дій з боку слідства і прокурора. Крім того, здійснювати заочне розслідування можна було тільки в певних категоріях справ, в основному, в разі вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, таких як вбивство, державна зрада тощо.

Що ж змінить новий закон?

Автором законопроекту № 2164 є депутат від партії «Слуга народу» Владлен Неклюдов. Він стверджує, що документ передбачає можливість проведення спеціального досудового розслідування не тільки щодо осіб, які перебувають у міжнародному розшуку, а й осіб, які виїхали на тимчасово окуповану територію України або на територію держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором.

Підставою для початку спеціального провадження стане ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора або судді (неявка без поважної причини більше двох разів) підозрюваного/обвинуваченого, який виїхав до РФ, окупованого Криму або в ОРДЛО.

Також закон змінює й порядок вручення повістки. Якщо правоохоронці підозрюють, що підозрюваний втік на окупований Донбас чи в Росію, то повістку опублікують в ЗМІ та на сайті Офісу генпрокурора. Таким чином повістка вважатиметься офіційно врученою. Якщо ж у підозрюваного є захисник, то повістку направлять і йому. Примітно, що в початковій редакції законопроекту такої норми не було.

Крім того, сам виїзд на окуповану територію або в Росію стане підставою для оголошення підозрюваного в розшук. При цьому мета такого виїзду (ухилення від слідства або проведення родичів) для слідства буде не важлива.

Враховуючи, що слідство зазвичай отримує інформацію від прикордонників про перетин особами українського кордону, то навіть проїзд через територію Росії транзитом буде підставою для оголошення їх у розшук.

Закон також передбачає, що тепер слідчому не буде треба кожні 60 днів звертатися за продовженням термінів запобіжного заходу: якщо рішення суду було винесено щодо особи, яка виїхала на тимчасово окуповану територію або в Росію, його термін дії не обмежується.

Варто зазначити, що Головне науково-експертне управління у своєму висновку звертало увагу на те, що подібна зміна процедури спеціального виробництва може містити значні корупційні ризики. На небезпеку прийняття законопроекту в розрізі подальшого звернення обвинувачених, засуджених заочно, до Європейського суду з прав людини, у своєму висновку вказало і Головне юридичне управління ВРУ. Але підсумком стало прийняття законопроекту в цілому, що може мати надалі тотальне порушення прав підозрюваних і обвинувачених.

Зокрема, ЄСПЛ встановлює порушення ст. 6 Конвенції з прав людини, якщо законодавство не передбачає можливість для людини, засудженої заочно, повторно розглянути справу в суді вже з його присутністю. На даний момент, ні чинний КПК, ні новий закон такої процедури не передбачає.

Нагадаємо, Верховна Рада заборонила призначати заставу в якості запобіжного заходу при скоєнні злочинів, пов’язаних зі збутом і оборотом наркотиків.