За мову ненависті відповімо — ЄСПЛ зобов’язав чистити коментарі у соцмережах

Важливе рішення ухвалив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Йдеться про обмеження свободи слова в соціальних мережах, якщо йдеться про вживання у коментарях мови ненависті.

Деталі справи, яку розглядав ЄСПЛ, повідомила на сторінці у Фейсбук суддя від України Анна Юдківська.

Йдеться про справу «Санчес проти Франції» у якій порушили питання відповідальності власників акаунтів в соціальних мережах через неприйнятні коментарі третіх осіб під постами.

Раніше в ЄСПЛ розглядали справу Delfi AS і вона стосувалася відповідальності Інтернет-порталів за мову ненависті. Тоді суд вперше вказав, що власник аккаунту має особливі обов’язки контролю за коментарями під публікацією. Судді вирішили, що публічність аккаунту потенційно здатна спровокувати мову ненависті. Тому в цій ситуації критичною є швидка реакція власника.

У справі «Санчес проти Франції» заявником був місцевий депутат та кандидат на участь у виборах до Національних зборів. Його засудили за розпалювання ворожнечі, оскільки він не видалив негайно коментарі, що містили мову ненависті.

Зокрема, під постом цього політика із критикою опонента користувачі засуджували мусульманську громаду. В коментарях її асоціювали зі злочинністю у місті та прирівнювали до групи «наркоторговців та повій».

Суд вирішив, що заявник свідомо зробив свій акаунт у Facebook загальнодоступним, тому дозволив 1 тис. 829 друзям в мережі розміщувати коментарі. Відтак, заявник був зобов’язаний стежити за змістом опублікованих коментарів. Він не міг не знати, що допис приверне коментарі політичного характеру, які повинні відстежуватися ще ретельніше.

В ЄСПЛ не побачили порушення Конвенції з прав людини у засудженні заявника, оскільки той не видаляв відповідні коментарі упродовж шести тижнів.

З цим висновком не погодилась тільки одна суддя ЄСПЛ. Вона вважає загрозою для свободи слова застосування так званої «похідної» відповідальності власника аккаунту у соцмережі. Ця суддя особливо наголосила на випадку, коли під дію обмеження підпадає публічна особа з дуже великою кількістю друзів.

На її думку, висновок про відсутність порушення ст. 10 Конвенції може перетворити власника акаунта на цензора усіх висловлювань, написаних у його коментарях.

«Ракурс» повідомляв, що у липні суд у Парижі оголосив вирок у так званій «справі Міли» — найрезонанснішій у Франції справі щодо кібербулінгу і «права на богохульство».