Новини
Ракурс
Bellingcat оприлюднив розслідування про затримання «вагнерівців» у Білорусі. Фото: bellingcat.com

Як планували спецоперацію — розслідування Bellingcat про «вагнерівців»

17 лис 2021, 18:19

Розслідування про спецоперацію України з затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі оприлюднив проект Bellingcat.



.

У першій частині матеріалу розслідувачі розповідають, як українські розвідники завербували «вагнерівців» та отримали від них прямі докази їхньої участі у військових злочинах. Зазначається, що українська розвідка вивчала найманців з 2014 року. А у 2018 році Державна служба розвідки дізналася, що після повернення до Росії найманці залишаються без роботи й вирішила, що цим можна скористатися. Розслідування опубліковане на сайті The Insider.

Як вербували найманців?

Українські спецслужби зібрали інформацію про методи вербування, ротацію бойовиків між групою «Вагнера» та іншими приватними військовими компаніями. Вивчалася їхня взаємодія з Федеральною службою безпеки РФ та Головним розвідувальним управлінням Генштабу Росії. Понад 2 тис. даних «вагнерівців» вдалося зібрати до вересня 2019 року. Більшість цих бойовиків вчиняли злочини на Донбасі з 2014 по 2018 роки.

Українські розвідники планували створити власну підставну ПВК, щоб під виглядом вербування затримати найманців. Легенда про «роботу» повинна була бути правдоподібною, а куратор теж мав би відображати представника російських спецслужб.

Нагадаємо, влітку 2020 року у Білорусі затримали 33 бойовиків приватної військової кампанії «Вагнера», серед яких були підозрювані у причетності до військових злочинів на Донбасі. Офіс президента України направив Білорусі запит на їхню екстрадицію, натомість «вагнерівців» передали Російській Федерації.

Згодом журналіст Юрій Бутусов заявив, що українські спецслужби нібито понад рік готувалися до затримання «вагнерівців», однак за кілька днів до цього офіс Зеленського «попросив відтермінувати спецоперацію», після чого вона провалилася.

Легенда про «роботу» та «куратора»

Українські спецслужби використовували фейкову приватну військову компанію МАР, яку створили у 2012 році в Санкт-Петербурзі, але на момент спецоперації вона вже не діяла. Тому розвідка в 2019 році зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР.

«Вагнерівцям» пояснили, що робота полягає з нібито охорони нафтових об'єктів «Роснафти» на Близькому Сході. При цьому нафтові свердловини були розташовані недалеко від лінії фронту і справді потребували захисту. Тож легенда була правдивою. Для електронного листування з кандидатами використовували доменне ім’я office-rosneft.org. Роль так званого головного рекрутера і куратора проекту від російських спецслужб зіграв спецназівець із реальним бойовим досвідом.

План затримання

Після того, як бойовики погодилися на запропоновану «роботу», СБУ створила список з 28 осіб. Серед цих осіб були бойовики, які воювали під Іловайськом та Дебальцевим. Також серед них — терористи, які збили у червні 2014 року український військовий літак під Луганськом та найманці, які можуть бути свідками збиття малазійського Боїнга МН17.

Планувалося, що «вагнерівці» мали опинитися в Україні унаслідок примусової посадки літака, який прямував з Мінська до Стамбула, через загрозу вибуху. При цьому пасажирам не планували повідомляти про зміну траєкторії польоту та надзвичайну ситуацію.

Днями, 14 листопада, тимчасова слідча комісія ВРУ підтвердила факт зриву спецоперації по затриманню бойовиків ПВК «Вагнера». У звіті комісії йшлося про те, що у Києві справді ухвалили рішення скасувати цю операцію, однак невідомо, хто прийняв таке рішення. У Раді відкидають причетність до цього президента Володимира Зеленського та глави Офісу президента Андрія Єрмака. У ТСК заявили, що всю операцію контролювала ФСБ Росії.

Джерела: Bellingcat, The Insider

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter