Український політв’язень Таран переніс клінічну смерть під час тортур — Денісова

Олег Таран, громадянин України, який незаконно утримується окупантами у Торезькій виправній колонії № 28 (тимчасово окупована територія Донецької області), під час тортур переніс клінічну смерть.

Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомила український омбудсмен Людмила Денісова.

Тарана затримали 23 березня 2017 року так звані «співробітники відділу по боротьбі з організованою злочинністю» під приводом перевірки документів на автомобіль. Йому одягли мішок на голову та вивезли у невідомому напрямку.

Лише через 10 днів стало відомо, що він перебуває у облаштованій бойовиками в Донецьку сумнозвісній в’язниці «Ізоляція».

Протягом тривалого часу він піддавався жорстоким знущанням: його били та катували електричним струмом. За словами Олега, він переніс клінічну смерть, — зазначає Денісова.

Денісова наголошує, що Таран страждає на гіпертонію і до затримання щороку проходив курс лікування, а через катування електрострумом його стан суттєво погіршився — у політв’язня постійні перепади тиску та головні болі.

Після утримання в «Ізоляції», Тарана відправили до СІЗО Донецька, де він провів 2,5 роки в сирому підвальному приміщенні. 12 серпня 2019 року його незаконно засудили до шести років позбавлення волі за нібито участь «в терористичній організації та незаконному перевезенні зброї».

Задля запобігання нападу інсульту Олег потребує консультації та діагностики судинного лікаря, — наголошує омбудсмен.

Проте керівництво колонії, де утримують Тарана, не реагує на скарги щодо стану його здоров’я та не надає медичної допомоги, а окупаційна «влада» вже чотири роки не вносить його в списки на обмін полоненими.

На момент затримання Олег був єдиним годувальником для дружини і восьмимісячного сина, — зазначає Денісова.

Денісова наголошує, що такі дії стосовно Тарана порушують не лише українське законодавство, а й норми міжнародного права, зокрема:

• Женевські Конвенції 1949 року про правила ведення війни;
• Додаткові протоколи до Женевських Конвенцій від 1977 року;
• Європейську Конвенцію із захисту прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Вона звертається до керівництва Червоного Христа в Україні та місії ОБСЄ із закликом посприяти негайній госпіталізації політв’язня.