Китай почав військові навчання біля Тайваню, Пелосі пояснила мету візиту на острів

Китай наступного дня після візиту спікерки Палати представників США почав військові навчання довкола Тайваню — вони триватимуть до 7 серпня.

Визначені Китаєм зони для навчань місцями перекривають ділянки, які Тайвань вважає своїми територіальними водами, подекуди — впритул до важливих портів. Керівництво Тайваню звинувачує Китай у де-факто блокаді.

В останні кілька днів нашу увагу привернув острів Тайвань та Ненсі Пелосі. Спікер Палати представників пояснила, чому особисто очолили делегацію США. Для цього Пелосі написала статтю у The Washington Post.

На тлі свого гучного візиту Пелосі заявила у статті, що одним із найважливіших стовпів зовнішньої політики США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні є «Закон про відносини з Тайванем» 1979 року.

Цим законом США дало обітницю Тайваню не лише співпрацювати економічно та дипломатично, а й підтримати оборону острова «іншими, ніж мирними засобами».

Пелосі пригадала, що Тайвань був лідером у боротьбі з пандемією та технологічному динамізмі, якому заздрить весь світ.

Однак її непокоїть, що цій стійкій та динамічній демократії, яку очолює жінка — президентка Цай Ін Вень, в останні роки погрожує Пекін.

КНР економічно тисне на Тайвань та на будь-кого, хто намагається з ним співпрацювати. Саме тому візит її делегації від Конгресу слід розглядати як недвозначну заяву про те, що Америка підтримує Тайвань у захисті свободи.

Важливо показати солідарність не тільки із 23 млн жителів острова, а й з усіма пригнобленими в КНР, де не дотримуються верховенство права.

Вона пригадує, як 30 років тому їздила у складі двопартійної делегації Конгресу до Китаю, де на площі Тяньаньмень вони розгорнули чорно-білий банер із написом: «Тим, хто загинув за демократію в Китаї».

Тому метою візиту було показати готовність США захищати спільні інтереси та цінності, проте водночас зберегти статус-кво в регіоні.