Захисник «Азовсталі» Михайло Діанов, фотографії якого облетіли весь світ, дав перше інтерв’ю (ВІДЕО)

За долю Михайла Діанова переживали тисячі українців, коли побачили на заводі пораненого чоловіка з апаратом зовнішньої фіксації, який продовжував вести боротьбу. Зараз він їсть омріяні еклери на волі після тривалого полону і ділиться спогадами про пережите.

Михайлу 42 роки, він тернополянин. Він мріяв бути бас-гітаристом, але знайшов себе в армії. Він пішов воювати після Революції гідності. Рідним Діанов сказав: «Я йду туди, щоби вам тут було спокійніше».

Під час повномасштабної війни Михайло боронив Маріуполь, був на «Азовсталі» та отримав поранення. В обох ногах — кульові, кістка правої руки роздроблена.

Усі місяці, поки Михайло був в полоні, його рідні не знали, де саме його утримували та в яких умовах.

21 вересня Михайло повернувся в Україну у межах обміну. Він потроху відновлюється після полону. Йому треба набрати 30 кг ваги, щоб зробити операцію з нарощування 4 см кістки на руці.

Український телеканал «1+1» поговорив з Діановим про те, як він пережив оборону «Азовсталі», а за нею — російський полон.

За словами Михайла, захисники «Азовсталі» не могли нормально дихати — у підземеллях заводу їм доводилося постійно носити маски, бо після регулярних обстрілів пил підіймався у повітря та проникав у вентиляційні шахти.

У полоні Діанов потрапив у трагічно відому колонію в Оленівці, де внаслідок обстрілу загинули десятки людей — відчувалася сильна нестача їжі та води.

У Оленівці був жах, це концтабір, — згадує своє перебування там український військовий.

У полон Діанов потрапив із серйозними травмами: так, на руці він мав спеціальний зовнішній фіксатор, який допомагав відновлюватися після поранення.

За словами Михайла, російські військові вирішили видалити пристрій і зробили це максимально жорстоко — щипцями, без жодної анестезії. Для цього один тримав полоненого, а другий діставав металеву раму.

Зараз Діанов не вистачає чотирьох сантиметрів кістки в руці, проте він упевнений, що після операції зможе повернутися до свого хобі — гри на піаніно. Крім того, військовий має й інші плани.

Я хочу працювати. Моя мрія — відкрити майстерню з металу, — розповів він в інтерв’ю.

Інші цитати Діанова:

Охорона Оленівки — це садисти. Вони отримують задоволення від того, що тобі погано.

До того часу, поки ми не почали відступати, ми знищили 1800 росіян. А нас на тому напрямку було лише 80 осіб з батальйону.

Нас бомбили не просто літаки, а бомбардувальники, бомби-тисячки. Ми виходимо — нічого немає, самі вирви. Азовсталь — то був жах.

Навколо Оленівки і 15 донецької лікарні постійно стояла артилерія. Тобто вони нами прикривалися.

Тебе можуть різати, бити, намотувати скотч. Біль можна витримати будь-який. А от голод — це найстрашніше.

В Оленівці раціон такий: сніданок — комбікорм, обід — так звані щі, а це вода і трошки капусти, вечеря — знов комбікорм. І малесенький шматочок хліба.

Залужний сказав, що ми настільки дістали росіян, що путін кинув майже всі сили на Маріуполь. Ми взяли на себе основну масу військ, саме тому лінія фронту ні на сантиметр не посунулася.