Суд зобов’язав крадія прочитати «Кайдашеву сім’ю»

Районний суд Гощі у Рівненській області виніс вирок місцевому жителю за крадіжку. У суді сестра звинувачувала брата у тому, що він проник на територію успадкованого нею будинку й вкрав речі на понад 6 тис. грн.

Обвинувачений же стверджував, що забрав лише своє майно. Суд призначив чоловіку рік іспитового терміну та зобов’язав його прочитати повість «Кайдашева сім’я».

Як йдеться у вироку суду від 28 березня, наприкінці травня 2023 року Віталій Бондар зайшов на приватну територію, зірвав з господарської будівлі замок і забрав звідти різне приладдя на загальну суму 6641 грн. Пізніше чоловік пошкодив двері будинку й виніс плужок і огортач, які нібито належать йому. У суді аргументував свої дії тим, що дізнався про намір сестри продати успадкований нею батьківський будинок, тому вирішив забрати своє майно. Також зазначив, що попереджав родичку про свій приїзд.

Водночас потерпіла розповіла, що про вирвані двері в будинку дізналася від сусідки. Напередодні до домогосподарства приїжджав її брат і казав, що хоче забрати воза та інструменти. Потерпіла тоді викликала поліцію, обвинувачений поїхав, але залишив записку з погрозами. За словами жінки, брат почав приїжджати до неї після того, як її чоловіка мобілізували до ЗСУ, зривав замки, викидав речі, писав повідомлення з погрозами і побажаннями смерті.

Обвинувачений свою вину визнав і щиро розкаявся.

Суддя Петро Тишкун визнав Віталія Бондара винним за ч. 4 ст. 185 ККУ (крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного стану) й призначив покарання — рік іспитового терміну.

Крім того, обвинувачений має прочитати декілька творів, серед яких — повість Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я». Рішення ще можна оскаржити в апеляційному суді.

Нечуй-Левицький написав свій твір у 1879 році. Це соціально-побутова повість, у якій показане життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз'єднаності в родині.

Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (стар­ший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружи­на Лавріна); баба Палажка.

Композиція твору: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діа­логи «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

Сюжет твору: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одру­ження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сва­тання й одруження Карпа (зав'язка) — поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лав­ріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повер­нення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання груші (розв'язка).