Рада ратифікувала Римський статут

Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

«За» свій голос віддав 281 нардеп.

Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за і проти, — зазначив нардеп Ярослав Железняк.

Законопроєкт передбачає ратифікацію Україною положень Римського статуту МКС, це означатиме повноцінне долучення країни до Міжнародного кримінального суду. Крім того, це одна з вимог вступу України до ЄС.

Народним депутатам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу та Буданова.

Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за і проти. Від нас виступав (військовослужбовець СБУ) Костенко проти, — додав депутат із фракції «Голос».

Це дійсно одне з євроінтеграційних зобовʼязань. Але владою повністю провалена комунікаційна кампанія, особливо серед військових, які не отримали чітких відповідей щодо захисту, — написала нардепка Ірина Геращенко з фракції «Євросолідарності».

Ратифікація дозволить Україні:

• брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
• висувати свого кандидата на посаду судді;
• затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
• брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.

Україна ратифікувала Римський статут з окремою заявою, згідно з якою протягом 7 років після набрання чинності, «Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту».

Зважаючи на те, що Україна вже зараз надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території, прокурори МКС вже можуть проводити розслідування, але є норма відтермінування інших дій МКС, зокрема, щодо вручення ордерів і переслідувань громадян України.

Україна планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis, яка з’явилась у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії.

Утім, ратифікація діє ретроспективно (тобто не має зворотної сили) і не поширюється на країни, які не ратифікували Кампальських поправок (у тому числі Росію, що не є членом МКС). Через це для притягнення керівництва РФ до відповідальності за агресію 2022 року Україна продовжить працювати над створенням спецтрибуналу.

Римський статут — це міжнародний договір, згідно якого у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд.

Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут Китай, Індія, білорусь, Туреччина, Казахстан. росія, як і США, підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Ізраїль також не ратифікував Римський статут. І це один з аргументів тих, хто був проти ратифікації Україною статуту під час активних бойових дій.

МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема владіміра путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова та інших генералів.

Україна підписала Римський статут у 2000 році. У 2014- 2015 році ВР України направила 2 листи до МКС щодо розслідування вбивств на Майдані і злочинів російської агресії з початку війни 2014 року.

Але через побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України в умовах війни точиться дискусія щодо часу ратифікації.

Україна вже дала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території, тобто фактично визнала його юрисдикцію.

Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:

• геноцид;
• злочини проти людяності;
• воєнні злочини;
• злочини агресії.

Світова спільнота обговорює й поправку до статуту про виокремлення п’ятого міжнародного злочину — екоциду.

До Міжнародного кримінального суду можуть звертатись:

• Держави-учасниці;
• Інші держави шляхом визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо конкретної ситуації через подання односторонньої заяви;
• Рада Безпеки ООН;
• Прокурор Міжнародного кримінального суду.

Наразі для того, щоб МКС міг розглядати злочин агресії, обидві сторони конфлікту мають бути учасницями Римського статуту. Тому росію неможливо притягти до відповідальності за злочин агресії і початок вторгнення в рамках МКС.

Варто скасувати цю норму та дати суду можливість розслідувати цей злочин на таких самих засадах, що й інші.

Асамблея країн-учасниць має зібратися та розглянути це питання у 2024 році.

Водночас зміни в Римському статуті не вплинуть на справу України в суді, адже поправки не стосуються подій, що сталися до цього.