Комітет Ради вдруге підтримав до повторного читання законопроєкт, який може обмежити свободу слова

Комітет Ради знову підтримав до повторного читання законопроєкт № 10242, який може обмежити свободу слова.

У першому читанні проєкт ухвалили ще в січні, але вже двічі Рада провалювала голосування у другому читанні.

Документ пропонує впровадити кримінальну відповідальність за розповсюдження закритих даних із реєстрів. Спершу йшлося про вісім років ув’язнення, до другого читання зменшили до п’яти.

Медіа та правозахисники вважають, що цей закон можуть використати як інструмент для переслідування журналістів-розслідувачів та викривачів корупції. Цей законопроєкт продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

У заяві Інститут масової інформації ідеться:

Оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували у попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься у примітці до ст. 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому.

У законопроєкті, що пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції. Як ми вже зазначали у попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції ст. 361−2 Кримінального кодексу.

Попри зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування.