Учені «виправдали» одного з «винуватців» виникнення життя на Землі

Комети не були джерелом зародження життя на Землі — нове дослідження учених з Кембриджського університету (Велика Британія) спростувало столітню теорію.

Про це повідомляє прес-служба вишу.

Теорія про те, що комети доставили на Землю молекулярні будівельні блоки для життя, існує вже давно, оскільки відомо, що комети містять багато таких молекул. Однак нове дослідження ставить під сумнів цю ідею:

• дослідники виявили, що доставка цих будівельних блоків кометами була б — у кращому разі — «одноразовим випадком», а не постійним дощем пребіотичних молекул, як передбачалося раніше;
• за допомогою комп’ютерного моделювання вчені встановили, що комети рухаються занадто швидко й під занадто гострим кутом до земної атмосфери, щоб крихкі органічні молекули змогли вижити — вони майже напевно випарувалися б під час зіткнення з поверхнею;
• проте вчені також виявили, що інша планета нашої сонячної системи — Марс — могла б бути дещо більш перспективним кандидатом для доставки пребіотичних молекул кометами, хоча це все ще вкрай малоймовірно.

Раніше вчені вважали, що комети відігравали важливу роль у походженні життя на Землі, оскільки вони переносили молекули, що містять вуглець та азот, — наголошують дослідники. — Це досить романтична ідея, але наші результати свідчать про те, що це вкрай малоймовірно.

У своєму дослідженні вчені зосередилися на ціаністому водні (HCN) — важливій пребіотичній молекулі, яку регулярно виявляють на кометах Сонячної системи. Їхні моделювання показали, що:

• навіть у тих рідкісних випадках, коли молекули HCN витримували зіткнення із Землею, удари, що забезпечували корисну концентрацію цієї речовини, були надзвичайно рідкісними;
• кількість комет, що врізалися в Землю, стрімко зменшувалася протягом перших 500 млн років існування нашої планети, і в ранній історії Землі було, щонайбільше, кілька випадків, коли HCN міг бути доставлений на Землю разом із кометою;
• навіть якби HCN, що містився на кометі, дійшов до поверхні Землі, він не залишався б у концентрованому стані довго, а це означає, що будь-які пребіотичні хімічні процеси мали б розвиватися дуже швидко після зіткнення, що, на думку вчених, є вкрай малоймовірним.

Це мала б бути подія з імовірністю один на мільйон, адже потрібні не лише зіткнення з точно правильною швидкістю та під точно правильним кутом, а й те, щоб після цього все відбувалося належним чином — як щодо концентрації, так і щодо швидкості, з якою запускалися хімічні процеси, що лежать в основі виникнення життя, — наголошують дослідники. — Ми не можемо з упевненістю виключити, що все відбулося саме так. Але це, здається, справді рідкісний випадок — у кращому разі, одиничний збіг обставин.

Так звідки ж взялися молекулярні насіння життя на Землі? Дослідники кажуть, що існує кілька можливостей, включаючи синтез цих молекул після зіткнення астероїдів, які вражають Землю набагато частіше, ніж комети. Або хімічні прекурсори, утворені в результаті процесів, що відбулися на самій Землі, без будь-якого зовнішнього втручання.