Законопроект про блогерів: аналіз і коментарі юриста

— Законопроект №2111, внесений депутатом Петьовкою, є спробою врегулювати питання щодо поширення інформації блогерами в інтернеті, однак положення цього проекту не відповідають принципам свободи слова, закріпленим у міжнародних актах та законодавстві України.

Наприклад, блогерам пропонується заборонити поширювати матеріали, які містять нецензурну лайку. Водночас Комітет міністрів Ради Європи в своїй Рекомендації CM/REC(2014)6 зазначив, що особа може вільно висловлюватись в інтернеті та мати доступ до інформації, поглядів і висловлювань інших осіб. До них належать, зокрема, і висловлювання, що можуть завдати образу, шокувати або виводити інших осіб за стану рівноваги. Без сумніву, право на висловлювання в інтернеті не є абсолютним, воно має використовуватись розумно і не ставати інструментом пропаганди дискримінації, ненависті тощо.

Варто пам'ятати також, що є різні межі критики публічних та приватних осіб. Наприклад, межі політичної критики, зокрема в інтернеті, є ширшими за критику приватної особи, оскільки питання, що є предметом публічної дискусії, практично завжди становлять суспільний інтерес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Renaud v France від 25 лютого 2010 року, заява №13290/07). Звісно, особа, яка бере участь у публічних дебатах з суспільно значущих питань, не повинна порушувати прав інших осіб. Однак у деяких випадках вона може вдаватися до перебільшень та провокацій (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Willem v. France від 16 липня 2009 р., заява № 10883/05).

Хочу зазначити також, що поняття «блогер» у законопроекті є недосконалим та не відповідає загальноприйнятому визначенню таких осіб. Зазвичай, блогерами називають журналістів-фрілансерів або осіб, які регулярно публікують свої дописи в інтернеті. Окрім цього, законодавство України не містить визначення поняття «власник сайту». Вважається, що ним може бути як власник домену, так і, наприклад, особа, що користується сайтом на підставі цивільно-правового договору.

Натомість визначення поняття «блогер» у законопроекті в поєднанні з заборонами та обмеженнями, які пропонується накласти на останніх, а також пропозицією зобов’язати блогерів вказувати на сайті/сторінці сайту свої прізвище, ініціали та електронну адресу, може стати поштовхом до появи цензури. Окрім цього, звертає на себе увагу і пропозиція заборонити «використання сайту або сторінки сайту в мережі «інтернет» з метою приховання або фальсифікації суспільно значущих відомостей, поширення завідомо недостовірної інформації під виглядом достовірних повідомлень». Одразу виникає питання: що таке «суспільно значущі відомості» і як можна використати сайт або його сторінку для їх приховання?

Незважаючи на те, що законопроект №2111 спрямований на захист «життєво важливих інтересів суспільства, держави та особи», можна констатувати, що його положення не відповідають його меті. Він містить нечіткі, занадто загальні норми, які в кожному окремому випадку можуть тлумачитись по-різному. А це означає, що на осіб, які підпадатимуть під визначення «блогер», може чинитися тиск.