Судова реформа передбачає зловживання президентом своїми повноваженнями

«Мабуть, таке може бути, але ж немає ніякого запобіжника, який не дозволяв би главі держави зловживати цим своїм обов’язком. Бо що робити, наприклад, кандидату в судді, стосовно якого Вища рада правосуддя зробила таке подання, а президент не підписує указ? Очевидно, слід іти до суду і судитися з главою держави», — зазначив в інтерв’ю «Ракурсу» керуючий партнер юридичної компанії «Василь Кісіль і партнери» Андрій Стельмащук.

За його словами, люди, які запропонували «церемоніальну функцію», кажуть, що президент не буде цим зловживати. «Але пригадаймо недавню історію: у травні минулого року запрацювала Вища рада юстиції. За рік вона внесла президентові подання на призначення приблизно 130 суддів. Жоден із них не був призначений. Тобто президент порушував закон. Дуже хотілося б вірити, що це не повторюватиметься, але можливість для такого зловживання, безперечно, залишається», — пояснює правник.

Водночас він наголошує, що передбачити запобіжник для цього зовсім нескладно. Приміром, якщо протягом 30 днів немає указу, вважається, що такий суддя набрав повноважень і може працювати. Або дозволити виконувати таку «церемоніальну функцію», наприклад, голові Вищої ради правосуддя.

«Якщо Вища рада правосуддя колегіально вносить подання про призначення судді, то навіщо чекати указу президента? Але окрім того, що на президента покладено функцію підписати указ, наче йому більше немає чого робити, для чогось саме в його присутності суддя має складати присягу?Навіщо цей рудимент? Навіщо збирати всіх новопризначених суддів і дивитися їм у вічі, якщо ми говоримо про те, що судова гілка влади є незалежною? Яку роль тоді відіграє це зібрання?» — питає А. Стельмащук.