Позов України проти РФ у Гаазі: шанси Києва на успіх в суді та його наслідки

Сьогодні, 19 квітня, Міжнародний суд ООН винесе проміжне рішення за позовом України проти Росії щодо анексії Криму та окупації Донбасу, пише Deutsche Welle.

У січні цього року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Київ наполягає, що Москва порушила дві міжнародні конвенції — Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Наразі Україна просить суд ухвалити проміжне рішення про тимчасові заходи, щоб уже зараз змусити Росію дотримуватися конвенцій.

Шанси Києва на успіх

За подібним позовом Грузії проти Росії у 2008 році суд ухвалив рішення проти РФ, яким Москву зобов’язали вжити тимчасових заходів задля припинення расової дискримінації грузинів в окупованих Абхазії та Південній Осетії. Рішення було дискусійним: восьмеро суддів проголосували «за» і семеро — «проти». Серед тих, хто не повірив словам росіян про те, що вони «не здійснюють фактичний контроль над цими територіями», був француз Ронні Абрагам. У справі «Україна проти Росії» Абрагам є суддею-доповідачем.

Водночас, через три роки Грузія програла основний позов — Міжнародний суд ООН вирішив, що позов проти РФ не входить до його компетенції. Адже міжнародні конвенції регулюють питання расової дискримінації чи фінансування тероризму не державами, а окремими фізичними особами. Саме на це робить ставку Кремль і зараз.

Наслідки рішення суду про тимчасові заходи

Яке б рішення не ухвалив Міжнародний суд щодо тимчасових заходів чи навіть загалом по суті позову України проти Росії, воно матиме радше символічне, а не практичне значення. Адже для його імплементації у життя потрібні резолюції Ради безпеки ООН. Як відомо, Росія часто використовує право вето для блокування невигідних Кремлю рішень.

Окрім цього, наприклад, у 1986 році за позовом Нікарагуа проти США (щодо військових операцій американців на території Нікарагуа) суд визнав, що ці операції суперечили принципу міжнародного права щодо відмови від застосування сили проти інших держав. Утім, після винесення рішення на користь Нікарагуа, США вийшли з-під юрисдикції Міжнародного суду ООН.

Тож не можна виключити, що Москва в разі програшу вчинить так само, як і свого часу Вашингтон.

Претензії України

Київ заявляє, що Росія не виконує своїх міжнародних зобов’язань щодо протидії фінансуванню тероризму: не вживає заходів, аби зупинити постачання зброї та коштів бойовикам терористичних ДНР-ЛНР. Окрім цього, Росія опосередковано сприяла вчиненню нападів з боку бойовиків на цивільне населення — зокрема, розстрілу рейсового автобуса під Волновахою, удару по житлових мікрорайонах Маріуполя та Краматорська, а також збиття літака МН-17 Malaysia Airlines.

Щодо Криму Україна вказує на дискримінацію українців і кримських татар як національних меншин. Йдеться, зокрема, про заборону Меджлісу, арешти активістів і закриття низки ЗМІ.

Що вимагає Київ

Очікується, що розгляд справи у повному обсязі триватиме кілька років. На цей час українська сторона вимагає у суду розпорядитися про застосування тимчасових заходів. Їхня мета - зобов’язати Росію виконувати положення міжнародних конвенцій, що передбачає повне припинення фінансування терористів ОРДЛО. Також РФ має докласти всіх можливих зусиль, аби російська зброя була виведена з території України і «забезпечити належний контроль на кордоні України і Росії».

Про що говорить Москва

Дипломати та юристи, які представляють Росію на суді у Гаазі заявляють, що жодна зброя з РФ на Донбас не постачається. А озброєння бойовики роздобули на старих складах (шахтах) радянської армії у Бахмуті.

Водночас ключовий юридичний аргумент представників Росії — взагалі поставити під сумнів юрисдикцію Міжнародного суду ООН розглядати цю справу. Річ, зокрема, у тім, що конвенція з протидії тероризму не передбачає конкретної відповідальності держав за можливе фінансування тероризму. Суд може лише перевірити, чи достатніх зусиль докладає держава, аби унеможливити фінансування і озброєння терористів. Схожа аргументація стосується і питання расової дискримінації у Криму.

Між тим, раніше спікер російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва визнає рішення суду ООН за позовом України.

Нагадаємо, голова суду Ронні Абрахам прочитає рішення на публічному засіданні, яке відбудеться сьогодні о 15.00 (16.00 за Києвом) в офіційній резиденції Міжнародного суду в Гаазі — у Палаці миру.