Новини
Ракурс

Саміт «Східного партнерства» для України: крок вперед, два назад?

24 лис 2017, 11:05

Сьогодні у Брюсселі розпочинається саміт «Східного партнерства» за участі президента Європейської ради Дональда Туска, глави Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, глави зовнішньополітичної служби Федеріки Могеріні та низки інших європейських політиків. Також до Брюсселю прибули глави держав і урядів України, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та міністр закордонних справ Білорусі. Раніше білоруський президент Олександр Лукашенко та президент Молдови Ігор Додон відмовилися їхати на саміт.

Українську делегацію очолює президент Петро Порошенко.

Цьогорічний саміт присвячений розгляду двох основних питань: підведенню підсумків роботи з часів останньої зустрічі в Ризі, а також формулювання майбутніх завдань — програми «20 результатів до 2020 року».

Чотири роки тому саме саміт «Східного партнерства», який тоді проходив у Вільнюсі, став водорозділом для України. Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію. Після цього розпочався Євромайдан, що переріс у Революцію гідності, і згодом президент втік до Росії та втратив свою посаду. Новий саміт 24 листопада відбувається вже на тлі старту Угоди про асоціацію України з ЄС, а також безвізового режиму. Однак, за два дні до зустрічі на найвищому рівні Київ дізнався, що втрачає 600 млн євро макрофінансової підтримки ЄС. Також від європейських дипломатів пролунала критика щодо проблеми корупції в Україні, в тому числі й у судах.

Зустрічі Порошенка напередодні саміту

У четвер, 23 листопада, президент України зустрівся з президентом Європейської ради Дональдом Туском та обговорив напрямки співпраці між Україною та ЄС, а також співпраці у форматі Європейської народної партії (ЄНП).

«У проекті документу, який виноситься на обговорення ЄНП, ми також бачимо дуже сильні повідомлення щодо підтримки України. Зокрема — засудження російської агресії та підтримки України на шляху реформ і європейських прагнень нашої держави», — зауважив Порошенко у Facebook.

Окрім цього, у розмові з очільником ЄНП Джозефом Долею президент висловив сподівання, що політсила підтримає українське бачення концепції «Східне партнерство+» та реалізації «Європейського плану для України». В той же час, як зауважує «Європейська правда», на закритій зустрічі лідерів ЄНП піднімалось питання переслідування команди Михайла Саакашвілі.

Окрім Туска та Долі напередодні саміту Порошенко встиг поспілкуватися з королем Бельгії Філіпом. Український президент зауважив, що король Бельгії у 1990 році був інкогніто у Києві, відвідував Революцію на граніті та «спав на підлозі у звичайній київській квартирі». Порошенко висловив сподівання, що Бельгія і надалі підтримуватиме політику санкцій проти РФ та Україну на шляху євроінтеграції. Також вчора відбулися зустрічі з лідерами Грузії та Азербайджану.

Фото: зустріч з королем Бельгії

Підсумкова декларація саміту «Східного партнерства» — чого чекати Україні?

23 листопада єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганес Ган заявив, що лідери країн-членів ЄС та східних партнерів близькі до домовленості щодо декларації саміту «Східного партнерства». Він не став заперечувати, що узгодження документа було проблемним. ЗМІ повідомляли, що найгарячіша дискусія точилася останніми днями щодо низки пунктів, пов’язаних з російською агресією проти низки країн-членів ЄС, та перспективами подальшого зближення ЄС з Україною, Грузією та Молдовою. ЗМІ повідомили, що Київ вже кілька тижнів поспіль намагався переконати Брюссель відмовитися від згадки про «нідерландське» рішення Ради ЄС, ухвалене в 2016 році, яке дозволило розблокувати ратифікацію Угоди. Для Нідерландів згадка про вплив їхньої держави на підписання Угоди про асоціацію є важливою — через внутрішньополітичні причини.

Також нагадаємо, що раніше Європарламент ухвалив резолюцію для саміту «Східного партнерства», в якій пропонує створити окремий трастовий фонд та винагородити Україну, Молдову та Грузію за реформи. Йдеться про можливість запропонувати трьом країнам приєднатися до митного союзу ЄС, енергетичного союзу, цифрової спілки або навіть Шенгенської зони. Однак, експерти Єврокомісії надали негативний висновок щодо потреби створення митного союзу між Україною та ЄС.

Водночас зараз у проекті декларації саміту дипломати погодили речення: «учасники визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, як вказано в Угоді про асоціацію». Таке формулювання було і в декларації саміту 2015 року в Ризі. Київ прагнув отримати більш чіткий сигнал та перспективу зближення з Євросоюзом.

Зауважимо, AFP 23 листопада повідомила, що агресія Росії та війна на Донбасі не увійшли до офіційного порядку денного саміту, а на засіданні за участі України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі обговорюватимуть 20 питань, серед яких плани з подолання корупції, посилення верховенства права та модернізації економіки.

Війна на сході України не згадується й у спільній декларації, яку планується затвердити за результатами саміту. Проект декларації обмежується закликом «поновити зусилля з просування мирного врегулювання конфліктів в регіоні». Така заява контрастує з формулюваннями затвердженими минулого саміту 2015 року, в яких висловлювалася безпосередня критика дій Росії, зокрема, незаконної анексії Криму.

«Саміт є нагодою продовжувати досягнутий прогрес політики „Східного партнерства“ та обговорити подальші кроки, які ЄС і східні партнери можуть спільно зробити до 2020 року», — заявили у Європейській раді.

Відомо також, що сьогодні лідери обговорять проблематику співпраці у питаннях зміцнення економіки і урядування, зближення суспільств, розвитку транспортної інфраструктури, посилення безпеки постачань у сфері енергетики, візової лібералізації, співпраці у сфері освіти та науки, а також двосторонні відносини між країнами. У кулуарах саміту буде підписана угода між ЄС і Вірменією щодо всеосяжного і покращеного партнерства.

Без «плану Маршалла»

Останніми місяцями у ЄС обговорювали проект так званого «плану Маршалла для України». Це програма, у межах якої Україні щорічно б надавали до 5 млрд євро інвестицій. Офіційно його називають «Європейським планом» допомоги. Таку ініціативу лобіювала Литва. Проте, як визнають європейці, проект поки що не на часі, пише ВВС.

Лобісти України сподівались на прогрес у цьому питанні на саміті. Хоча навіть представники самої Литви визнали, що для плану поки що немає фінансування. Про це нещодавно заявив голова МЗС країни Лінас Лінкявічюс.

На сьогоднішньому саміті варто чекати розмови щодо інвестиційного плану, але конкретних рішень і тут не буде.

Що кажуть лідери ЄС про «Східне партнерство» та Україну

Саміт «Східного партнерства» не є самітом про розширення ЄС чи вступ України до блоку, однак відносини рухаються у правильному напрямку. Про це сьогодні заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, відповідаючи на питання про європейські прагнення України, пише «Європейська правда».

«Це не саміт про розширення ЄС чи про вступ України до нього. Мене не все задовольняє у тому, як розвиваються наші відносини, однак здебільшого все йде у правильному напрямку», — додав Юнкер.

Фото: Зустріч Юнкера та Порошенка

У свою чергу, прем’єр-міністр головуючої в ЄС Естонії Юрі Ратас заявив, що програма «Східне партнерство» на сьогодні залишається пріоритетом для Європейського Союзу.

«Партнерство було пріоритетним ще до того, як ми запустили його у ЄС. Я сподіваюся, що сьогодні ми зможемо відповісти на питання, як зробити „Східне партнерство“ ще сильнішим. Сильнішим для людей шести країн та ЄС», — зауважив Ратас.

Водночас, на думку прем’єр-міністра Люксембургу Ксав’є Беттеля, ЄС зараз переживає не найкращі часи для того, щоб говорити про розширення та прийняття нових країн.

«Країни європейського континенту повинні мати перспективу, знати, що вони можуть бути членами ЄС, але зараз не найкращий час», — сказав Беттель.

Разом з тим, президент Литви Даля Грибаускайте заявила, що тільки від України залежить, коли вона зможе стати членом Євросоюзу.


«Щойно Україна буде готова, вона приєднається до клубу. ЄС пропонує багато. Від України залежить, скільки вона зможе взяти і як швидко проведе реформи», — наголосила Грибаускайте, зазначивши, що тільки від східних партнерів залежить, як ефективно вони використовують фінансову допомогу ЄС та проводять реформи.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.




Загрузка...