Новости
Ракурс

Куда ведет «очередь за жизнью» — в аптеку или в кассу?

14 фев 2013, 12:58

Про це третій місяць поспіль попереджають представники фармацевтичних фірм, а також громадські організації, які захищають права пацієнтів, хворих на ВІЛ/СНІД, онкозахворювання тощо. Вони регулярно проводять засідання круглих столів та акції протесту. Саме громадські організації влаштували 12 лютого «чергу за життям» біля дверей аптеки на Печерську. Активісти скаржилися на те, що вони та їхні родини змушені купувати виключно імпортні ліки, із вітчизняних використовують лише перекис водню. А додаткове ліцензування та будь-які заборони на ввезення препаратів відомих виробників призведуть не тільки до погіршення стану хворих, а й до летальних випадків. Який вихід із ситуації? Президент і парламент повинні врахувати думку громадськості і скасувати Закон України № 5038-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів». А пацієнти, знаючи про те, що ліки незабаром можуть зникнути з продажу, повинні подбати про своє здоров’я і запастися необхідними препаратами.

Loading...

Наші громадяни добре знають, що таке дефіцит ліків, — ще не забули порожніх полиць, якими їх зустрічали аптеки не лише за радянських часів, а й у 90-х роках. Постійні скандали, пов’язані з непрозорою, нечесною відносно хворих політикою Міністерства охорони здоров’я, породили тотальну недовіру до всього, що пропонують чиновники. Тож зусилля активістів і дистриб’юторів фармринку увінчалися успіхом — люди вишикувалися у черги перед віконцями аптечних кас. Довірливі пенсіонери, які мають по кілька хронічних захворювань, не лише витрачали всю пенсію, а й позичали, щоб запастися ліками.

«Ми сьогодні спостерігаємо ситуацію, дуже подібну до тієї, яка була наприкінці 2008 року, коли виникла істерія довкола свинячого грипу, — коментує ситуацію Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів. — Тоді ціни на окремі препарати зросли майже у десять разів, аптеки вичистили всі склади, їм вдалося продати навіть ті ліки, термін придатності яких спливав. Істерія довкола закону про ліцензування призвела до значного зростання продажів ще у четвертому кварталі минулого року. Перші два тижні 2013 року побили всі рекорди — за даними Pharm Standart («Моріон»), продажі іноземних препаратів за цей час зросли на 15 %, а ціни — на 5 %. (Зауважте, епідемії грипу не було, все це для лікування «хроніки».) З такими темпами до кінця зими довірливі люди скупляться на півроку наперед, а якщо їх продовжать залякувати — зметуть із полиць усі запаси імпортних ліків.

Ракурс: Але ж не виключено, що з 1 березня дійсно припинять ввозити іноземні ліки через бюрократичну тяганину. Хворі не можуть чекати, доки виробники стоятимуть у чергах по ліцензію.

— Усім, хто до нас звертається, ми радимо заспокоїтися, не панікувати. Для цього немає підстав, бо ліки і після 1 березня будуть в аптеках у повному асортименті.

Ракурс: Звідки така впевненість? Є низка громадських організацій, які б’ють на сполох, бо їхні підопічні, зокрема хворі на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет, рак, можуть залишитися без ліків. Вони стверджують, що ліцензія на кожну серію коштуватиме 30 тис. грн, що призведе до значного зростання цін.

— Ми теж були дуже занепокоєні такими чутками. Наша юридична служба уважно вивчила норми закону № 5038-VI і провела відповідні консультації. Дбаючи про забезпечення прав пацієнтів, ми провели цілу низку зустрічей з відповідними органами державної влади, з представниками фірм-виробників, а також брали участь у засіданнях, де розглядали це питання. Не виникає сумнівів, що в нашій державі існують проблеми із впровадженням європейських норм щодо встановлення відповідальності виробника лікарських засобів за продукцію, яка використовується в Україні. Великою помилкою з боку чиновників була затримка з оприлюдненням проекту підзаконних актів, які покликані врегулювати це питання.

Для громадського обговорення проекти документів стали доступними надто пізно: залишалося два місяці до запровадження нововведень, а ніхто ні про що не міг дізнатися. Це й породило чутки, стало підставою для звинувачень у непрозорості рішень, у лобіюванні, корупції. Список звинувачень — традиційний. Цією ситуацією скористалися деякі нечисті на руку виробники лікарських засобів й аптечні мережі, які на тлі залякувань та істерії знайшли способи «стимулювати» попит і завищувати роздрібні ціни.

Підстав для підвищення цін сьогодні немає — ліцензія коштуватиме всього 840 грн, а не 30 тис., як дехто стверджує. До того ж її будуть видавати не на кожну партію, а на всю фармпродукцію, яку імпортує в Україну фірма-виробник. Чи може сума, еквівалентна ста американським доларам, значно вплинути на рівень цін?!

Ракурс: Однак журналісти чи не щодня отримують запрошення на засідання та акції, які мають відвернути «апокаліпсис 1 березня».

— У нашій державі відсутня будь-яка гарантія, що лікарський препарат, завезений з-за кордону, й надалі матиме супровід на території України. Виробляє ліки одна фірма, завозить інша, реалізує мережа аптек. Хто у цьому ланцюжку відповідає за якість ліків? Йдеться ж не лише про виробництво, а й про той шлях, який проходить пігулка чи ампула від цеху до полиці аптеки. Чи витримали температурний режим під час перевезення? Якщо розчини для ін’єкцій зберігалися на морозі або в спекотних умовах, їх ефективність — під загрозою. Знову ж таки, хто за це відповідальний?

Не потрібно залякувати людей або вигадувати український велосипед. Ліцензування імпорту — це загальноприйнята світова норма. Законодавство і США, і Євросоюзу давно вже врегулювало ці питання. І, як показує досвід, досить успішно. У ст. 40 Директиви Євросоюзу № 83 чітко зазначено, що діяльність, пов’язана з виробництвом лікарських засобів у ЄС, як і діяльність з їх імпорту до ЄС ліцензується в обов’язковому порядку. Вимоги до виробників у Євросоюзі та за його межами абсолютно ідентичні. Також є обов’язковою наявність так званої уповноваженої особи, яка представляє інтереси виробника в Євросоюзі та несе відповідальність за продукт, що перебуває на території ЄС. Аналогічна норма існує і в США, вона викладена в ст. 360 федерального закону про харчові продукти, лікарські засоби та косметичні вироби.

Ракурс: Чи можна зупинити ажіотаж? Якось вгамувати апетити тих, хто сіє паніку, підштовхуючи людей робити запаси ліків?

— Паніка заважає адекватно оцінювати ситуацію. Щоб мінімізувати ризики та збитки пацієнтів, ми виходимо з ініціативою до уряду негайно внести зміни до постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», які тимчасово призупинять положення про неможливість повертати лікарські препарати до аптек. Якщо це питання буде розглянуто, фармацевтам невигідно буде нав’язувати пацієнтам ліки «оптом», посилаючись на те, що з початком весни все це стане дефіцитом».

Під час останньої зустрічі з пацієнтськими організаціями та представниками виробників ліків голова Державної служби України з лікарських засобів О. Соловйов запевнив, що процес видачі ліцензії буде максимально спрощеним. Її видаватимуть лише за заявою суб’єкта господарювання. Він спростував чутки про те, що виробників (власним коштом) зобов’яжуть створити спеціальні лабораторії для контролю якості ліків, які вони завозитимуть в Україну. Насправді у законі про ліцензування не йдеться ні про додатковий контроль якості, ні про будівництво лабораторій за рахунок виробників. Представники фармацевтичних фірм нарешті отримали інформацію про порядок отримання ліцензії на імпорт лікарських засобів та ознайомилися з пакетом документів, який для цього необхідно підготувати.

У свою чергу, представники провідних зарубіжних фірм-виробників (які забезпечують до 90 % імпорту на українському ринку) запевнили держчиновників, що процедура ліцензування імпорту ліків для них цілком зрозуміла та прийнятна, адже вона досить давно діє на території Євросоюзу. Їх влаштовує спрощений порядок отримання ліцензії, і це дає підстави вважати, що перебоїв із поставками імпортних ліків не буде.

За інформацією, яку оприлюднили фірми-постачальники, дефіцит ліків найближчим часом нам не загрожує — на складах зберігаються запаси, яких вистачить на три-чотири місяці. Окрім того, населення вже закупило чимало необхідних препаратів. То чи варто стояти в «черзі за життям» під аптекою? Учасники акції відповідали на це запитання, зазираючи у листівки, де було надруковано кілька варіантів відповідей про ліки для хворих на ВІЛ/СНІД і про перекис водню. Все це дуже нагадувало сумнозвісні «темники», які свого часу обмежували свободу слова. Відтепер технології маніпулювання громадським рухом і думками активістів та волонтерів використовують навіть у аптеках.

А може, це щира турбота про громадян, яким потрібні імпортні ліки? Експерти вважають, що це «відповідь» міністерства охорони здоров’я Держлікслужбі, яка два місяці тому заборонила використовувати вакцини проти гепатиту В. Представники МОЗ запевнили активістів, які організували «чергу за життям», що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект про анулювання закону про ліцензування.

Тепер усі очікують, яким буде наступний удар.


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter