Новости
Ракурс

Золотой процент, или Куда делись деньги на «ковидные» надбавки врачам

Дев’ять із десяти найбільших виплат отримали не лікарі, які рятували хворих від коронавірусної хвороби, а керівники медичних закладів або їхні заступники (йдеться про період вересень-грудень 2020 року). Вчора голова Рахункової палати України Валерій Пацкан оприлюднив резонансні факти про те, як розподілялись кошти на «ковідні» надбавки.

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) та Міністерство охорони здоров’я не забезпечили належного моніторингу за здійсненням доплат до зарплат медичним працівникам у рамках боротьби зCOVID-19, що призвело до суттєвих диспропорцій.

У більшості випадків найбільші доплати отримували керівники та адміністративний персонал медзакладів. Про це йдеться у Звіті Рахункової палати про результати аналізу використання у 2020 році коштів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Мало хто не чув, що під час пандемії медпрацівникам, які надають допомогу хворим на COVID-19, Урядом були встановлені доплати. Так, усім лікарям, незалежно від посад, протягом вересня-грудня 2020 року мали доплачувати 70% посадового окладу, фахівцям — 50% мінімальної зарплати, молодшим медичним сестрам – 25% мінімальної зарплати.

За словами голови Рахункової палати, загалом у 2020 році доплати отримали понад 107 тис. лікарів, майже 218 тис. представників середнього медичного персоналу. Виплачувати гроші вчасно з вересня почали лише третина закладів (53 медзаклади), які належать до сфери управління МОЗ, 125 медзакладів (65%) – із жовтня, а 14 (7%) – лише з листопада.

Фахівці Рахункової палати відзначили значну диференціацію у доплатах медправцівникам. Порівняйте: для майже половини (43%) усіх отримувачів доплати становили менше 9,8 тис. грн, тоді як для 1% – більше 179,5 тисяч гривень!

І цей «золотий» 1%  – не лікарі, не медсестри, які рятували хворих, ризикуючи своїм життям та наражаючи на небезпеку свої родини.

«У вересні–грудні 2020 року дев’ять із десяти найбільших виплат отримували керівники закладів або заступники. Наприклад, директор Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб в середньому щомісяця доплачував собі до посадового окладу майже 90 тис. грн! А заступник директора з експертизи тимчасової непрацездатності Київського міського пологового будинку №5 отримував в середньому щомісяця майже 77 тис. грн доплат. Гендиректор Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Івано-Франківської обласної ради – понад 66 тис. грн», — наводить приклади Валерій Пацкан.

Доплати, всупереч законодавства, виплачували не всім. Так, Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ не нарахував та не виплатив доплати до зарплати на 115 тис. грн 22 внутрішнім і 2 зовнішнім сумісникам.

«Ковідні» надбавки нараховували із запізненням. Наприклад, Обласна клінічна лікарня Харківської облради у грудні 2020 року не доплатила до зарплати медпрацівникам, що працювали з ковідними хворими. При цьому на рахунку гроші були — понад 1 млн грн. Додаткові доплати до 300% зарплати також затримували від 1 до 2 місяців.

Чимало лікарів, які лікували ковідних хворих, отримували доплати менші за 300%. А працівникам лабораторних центрів доплати нараховували по-різному.

Нерівні умови праці. Подекуди через відсутність медперсоналу до роботи в екстрених бригадах медичної допомоги (наприклад, Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Донецької області, Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Одеської облради) залучалися молодші медичні сестри (санітарки) замість медсестер.

«Оскільки санітарки не є членами бригади швидкої допомоги, додаткову доплату до 300% зарплати їм не виплатили. Це свідчить про нерівні умови оплати праці. Адже вони однаково перебували в зоні ризику, як і інші члени бригади», — зауважує Валерій Пацкан.

У 2022 році чекає поліпшення

Як обіцяють в Уряді, у 2022 році проблема дисбалансу у рівні зарплат буде вирішена. Днями Уряд ухвалив постанову, згідно якої посадовий оклад керівника державного або комунального закладу охорони здоров’я не перевищуватиме розміру середньої зарплати медичного персоналу більш як на 60%. 

Після прийняття постанови Кабміну про обмеження окладів керівників почались розмови, що не варто так радикально обрізати зарплати директорів. Адже який успішний менеджер працюватиме за зарплату, яка не надто відрізняється від зарплати лікаря. В чому, мовляв, мотивація?

«По-перше, мотивація керівника у тому, щоб збільшувались доходи у всього закладу, а не лише власні та ще кількох наближених осіб з адміністрації, — зазначає голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький  — По-друге, стимули для керівника мають бути. Але стимули за умови досягнення певних KPI. Саме для цього ми постійно наполягаємо на підписанні нових колективних договорів, а в ідеалі ще і створенні спостережної ради медичного закладу. ️В такому випадку не керівник одноосібно сам собі призначає премію та визначає її розмір, а працює чітка система критеріїв для нарахування бонусів, прозора та зрозуміла. А що ще головніше – є система контролю за діями керівника та можливість притягнення його до відповідальності».

Комітет з питань здоров'я нації розробив законопроект № 6306, що надає повноваження Кабміну встановлювати рівень мінімальних зарплат у лікарнях.

«Ми пропонуємо наділити НСЗУ функцією моніторингу за наданням медичних послуг, зокрема медзаклади будуть звітувати про витрати на оплату праці. А кошти ПМГ медичні заклади зможуть витрачати лише за цільовим призначенням – тобто на зарплати медикам та закупівлю ліків. На жаль, з першої спроби 16 грудня ухвалити законопроект № 6306 не вдалось. Не вистачило кількох голосів», — каже голова комітету.


На думку Радуцького, законопроект не прийняли через декілька причин. Перша — це намагання зірвати ініціативу президента про встановлення з наступного року мінімального рівня заробітної плати лікаря у 20 тис грн, середнього медичного персоналу – 13,5 тис грн. (Про те, що не так з цією ініціативою, «Ракурс» писав у цій статті.)  Друга причина — дати можливість місцевим «князькам» від медицини встановлювати собі колосальні зарплати. Законопроект № 6306 планується винести на розгляд та ухвалити на першому пленарному тижні наступного року.

А поки що, за словами експертів, дисбаланс в оплаті праці між керівництвом та звичайними медиками іноді сягає 10-20 разів.


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter

.