Обіцянка-цяцянка від президента: чому медикам обіцяють підвищити зарплати, а вони виходять на мітинги

Наступного року сфера охорони здоров’я — серед пріоритетів. У проєкті держбюджету-2022 закладено зростання заробітних плат для медичних працівників. Згідно з указом президента України Володимира Зеленського, мінімальна заробітна плата для лікарів має бути не нижчою 20 тисяч гривень, мінімалка для середнього медичного персоналу — 13 500 гривень. Чому ж 21 вересня (цього дня у Верховній Раді презентували держбюджет на наступний рік) медики з усіх регіонів України приїхали під парламент і привезли дірявий медичний халат?

Захищені, мотивовані та щасливі?

Отже, для забезпечення нових рівнів заробітної плати на програму медичних гарантій виділено на 33,8 млрд грн більше, ніж 2021 року.

«Підняття заробітної плати — це крок назустріч якісним медичним послугам, адже коли лікарі та медсестри відчувають підтримку від держави, то почуваються захищеними, мотивованими та щасливими. Повірте, вони заслуговують на це, адже щодня рятують людські життя», — каже міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Білий медхалат у дірках — символ фінансування медицини в Україні. Зовсім не такого «покращення» очікували медики. На програму медичних гарантій закладено лише 157,5 млрд грн (2,9% ВВП замість 5%, як цього вимагає закон про медичні гарантії). Нагадаю, документ було ухвалено 2017-го, і не перший рік цієї норми не виконують.

5% ВВП — це мінімум, який ВООЗ рекомендує виділяти країнам на охорону здоров’я. Будь-яке зниження призводить до дисбалансу і руйнування системи охорони здоров’я, а медична допомога стає недоступною для більшості пацієнтів.

«Цих коштів недостатньо для якісних системних змін. Недофінансування становить аж 110,9 млрд грн, тому обіцянки підвищити зарплати лікарям і середньому медперсоналу виглядають лише обіцянками. Як це неодноразово було у попередні роки», — говорять лікарі.

Чимало медиків виживають сьогодні на 4–7 тисяч гривень за вирахування всіх податків. Пандемічні роки видалися особливо важкими, кинувши людей у білих халатах на передову війни з новим захворюванням.

Як виживають медики — погляд зсередини

Вознесенська багатопрофільна лікарня є опорною в Миколаївській області. Медзаклад, згідно з медреформою, фінансується за кількістю наданих медичних послуг (гроші йдуть за пацієнтом, пам’ятаєте?). Лікарню можна віднести до успішних — за кількістю наданих медичних послуг посідає третє місце в області.

«За ці послуги ми отримали кошти, 85% з яких ідуть на зарплату. Це мінімальна заробітна плата. Лікарям перераховують 6 тисяч гривень, на руки вони отримують 4800 грн», — розповідає головний лікар Вознесенської лікарні, співзасновник ГО «Медичні лідери» Володимир Красьоха, що також приїхав до Києва.

За словами лікаря, під час підготовки до медреформи в лікарні було оптимізовано всі процеси, в тому числі закупівлі, здійснено енергоефективні заходи, скорочено 188 штатних одиниць. Тож оптимізувати далі нікуди.

«Для того щоб ми виконали указ президента, за нашими розрахунками, з наступного року потрібно ще половину нашого бюджету (лікарня щомісяця отримує 6,3 мільйона гривень на існування, з яких 5,3 мільйона йде на оплату праці на мінімалку), — зауважує лікар. — Якщо мова йде про місцеві бюджети, то вони цих коштів не добавлять».

Однак у медичних закладах працюють не лише лікарі та медсестри. Є ще молодші медичні працівники, технічний медперсонал (вони часто становлять 30–40% персоналу в лікарнях). Про підвищення оплати праці цих категорій уряд узагалі «забув».

Якщо говорити про «первинку», існує велика ілюзія, що сімейні лікарі, терапевти і педіатри дуже успішні та заробляють багато грошей. Насправді є чимало центрів надання первинної медичної допомоги, якими пацієнти дуже незадоволені, там погані не тільки умови, а й зарплати.

Пацієнти з COVID-19 насамперед звертаються до лікарів первинної ланки. Дивно, але держава недоплачує їм за лікування таких хворих. Але ж більшість із нас лікувалися саме амбулаторно, дякувати Богові, не потрапляючи до стаціонару.

За словами головного лікаря КП «Шепетівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Хмельницька область) Андрія Нечипорука, для того щоб закладу вийти на озвучений президентом мінімальний рівень зарплат, запланованих коштів не вистачить. Не кажучи вже про розвиток — закупівлю обладнання чи покращення умов. До речі, цей медзаклад одним із перших увійшов у медреформу і є досить успішним.

«Маючи бюджет близько 4 мільйонів гривень місячного фонду, майже 3,3 мільйона йде на заробітну плату. На інші речі залишаються невеликі кошти. В цьому році на програму медичних гарантій виділено 2,7% ВВП, заплановано 2,9%. Ми просимо 5% — це мінімум. Інакше неможливо забезпечити розвиток амбулаторій», — зауважує головлікар.

Ще раз хочу акцентувати увагу, що це досить благополучні медзаклади. Всього по Україні їх налічується більш як 1000, успішних із них — приблизно 10%. А в основному це не відремонтовані лікарні та амбулаторії, маленькі зарплати, старі матраци, обдерті стіни і скарги, які ми чуємо від пацієнтів.

* * *

Як і увесь світ, Україна перебуває в стані пожежі COVID-19. Найголовніший чинник, через який наша система охорони здоров’я потрапила в аварію, полягає в тому, що їй не дали ресурсу. 5% ВВП — сума, зафіксована законодавчо як цільова, що має йти на медицину. Подейкують, є ініціатива цю норму просто прибрати з офіційних документів.

Медицина — це передусім про порятунок життя і жертовність. Але кожен із нас мусить розуміти, що охорона здоров’я — дуже дорога галузь. Якщо ми хочемо лікуватися сучасними медикаментами, на сучасному обладнанні, у лікарів, що не думають, як вижити на зарплату, це потребує чималих коштів.

Українські медики, особливо молоді фахівці, для працевлаштування дедалі частіше поглядають у бік сусідніх Польщі, Словаччині чи Німеччини... В Україні сьогодні є регіони, де укомплектованість лікарськими кадрами становить менш як 60%.

На жаль, схоже, 2022 рік буде таким само, як і попередній. Трохи підвищеному ресурсу не під силу виправити загальну картину. Звичайно, всі ми хочемо і гарних доріг, і спортивних майданчиків, і красивих фонтанів... Але коли в будинку пожежа, не годиться клеїти шпалери.