Ракурсhttps://racurs.ua/
Обіцянка-цяцянка від президента: чому медикам обіцяють підвищити зарплати, а вони виходять на мітинги
https://racurs.ua/ua/2933-obicyanka-cyacyanka-vid-prezydenta-chomu-medykam-obicyaut-pidvyschyty-zarplaty-a-vony-vyhodyat.htmlРакурсНаступного року сфера охорони здоров’я — серед пріоритетів. У проєкті держбюджету-2022 закладено зростання заробітних плат для медичних працівників. Згідно з указом президента України Володимира Зеленського, мінімальна заробітна плата для лікарів має бути не нижчою 20 тисяч гривень, мінімалка для середнього медичного персоналу — 13 500 гривень. Чому ж 21 вересня (цього дня у Верховній Раді презентували держбюджет на наступний рік) медики з усіх регіонів України приїхали під парламент і привезли дірявий медичний халат?
.
Захищені, мотивовані та щасливі?
Отже, для забезпечення нових рівнів заробітної плати на програму медичних гарантій виділено на 33,8 млрд грн більше, ніж 2021 року.
«Підняття заробітної плати — це крок назустріч якісним медичним послугам, адже коли лікарі та медсестри відчувають підтримку від держави, то почуваються захищеними, мотивованими та щасливими. Повірте, вони заслуговують на це, адже щодня рятують людські життя», — каже міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Білий медхалат у дірках — символ фінансування медицини в Україні. Зовсім не такого «покращення» очікували медики. На програму медичних гарантій закладено лише 157,5 млрд грн (2,9% ВВП замість 5%, як цього вимагає закон про медичні гарантії). Нагадаю, документ було ухвалено 2017-го, і не перший рік цієї норми не виконують.
5% ВВП — це мінімум, який ВООЗ рекомендує виділяти країнам на охорону здоров’я. Будь-яке зниження призводить до дисбалансу і руйнування системи охорони здоров’я, а медична допомога стає недоступною для більшості пацієнтів.
«Цих коштів недостатньо для якісних системних змін. Недофінансування становить аж 110,9 млрд грн, тому обіцянки підвищити зарплати лікарям і середньому медперсоналу виглядають лише обіцянками. Як це неодноразово було у попередні роки», — говорять лікарі.
Чимало медиків виживають сьогодні на 4–7 тисяч гривень за вирахування всіх податків. Пандемічні роки видалися особливо важкими, кинувши людей у білих халатах на передову війни з новим захворюванням.
Як виживають медики — погляд зсередини
Вознесенська багатопрофільна лікарня є опорною в Миколаївській області. Медзаклад, згідно з медреформою, фінансується за кількістю наданих медичних послуг (гроші йдуть за пацієнтом, пам’ятаєте?). Лікарню можна віднести до успішних — за кількістю наданих медичних послуг посідає третє місце в області.
«За ці послуги ми отримали кошти, 85% з яких ідуть на зарплату. Це мінімальна заробітна плата. Лікарям перераховують 6 тисяч гривень, на руки вони отримують 4800 грн», — розповідає головний лікар Вознесенської лікарні, співзасновник ГО «Медичні лідери» Володимир Красьоха, що також приїхав до Києва.
За словами лікаря, під час підготовки до медреформи в лікарні було оптимізовано всі процеси, в тому числі закупівлі, здійснено енергоефективні заходи, скорочено 188 штатних одиниць. Тож оптимізувати далі нікуди.
«Для того щоб ми виконали указ президента, за нашими розрахунками, з наступного року потрібно ще половину нашого бюджету (лікарня щомісяця отримує 6,3 мільйона гривень на існування, з яких 5,3 мільйона йде на оплату праці на мінімалку), — зауважує лікар. — Якщо мова йде про місцеві бюджети, то вони цих коштів не добавлять».
Однак у медичних закладах працюють не лише лікарі та медсестри. Є ще молодші медичні працівники, технічний медперсонал (вони часто становлять 30–40% персоналу в лікарнях). Про підвищення оплати праці цих категорій уряд узагалі «забув».
Якщо говорити про «первинку», існує велика ілюзія, що сімейні лікарі, терапевти і педіатри дуже успішні та заробляють багато грошей. Насправді є чимало центрів надання первинної медичної допомоги, якими пацієнти дуже незадоволені, там погані не тільки умови, а й зарплати.
Пацієнти з COVID-19 насамперед звертаються до лікарів первинної ланки. Дивно, але держава недоплачує їм за лікування таких хворих. Але ж більшість із нас лікувалися саме амбулаторно, дякувати Богові, не потрапляючи до стаціонару.
За словами головного лікаря КП «Шепетівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Хмельницька область) Андрія Нечипорука, для того щоб закладу вийти на озвучений президентом мінімальний рівень зарплат, запланованих коштів не вистачить. Не кажучи вже про розвиток — закупівлю обладнання чи покращення умов. До речі, цей медзаклад одним із перших увійшов у медреформу і є досить успішним.
«Маючи бюджет близько 4 мільйонів гривень місячного фонду, майже 3,3 мільйона йде на заробітну плату. На інші речі залишаються невеликі кошти. В цьому році на програму медичних гарантій виділено 2,7% ВВП, заплановано 2,9%. Ми просимо 5% — це мінімум. Інакше неможливо забезпечити розвиток амбулаторій», — зауважує головлікар.
Ще раз хочу акцентувати увагу, що це досить благополучні медзаклади. Всього по Україні їх налічується більш як 1000, успішних із них — приблизно 10%. А в основному це не відремонтовані лікарні та амбулаторії, маленькі зарплати, старі матраци, обдерті стіни і скарги, які ми чуємо від пацієнтів.
* * *
Як і увесь світ, Україна перебуває в стані пожежі COVID-19. Найголовніший чинник, через який наша система охорони здоров’я потрапила в аварію, полягає в тому, що їй не дали ресурсу. 5% ВВП — сума, зафіксована законодавчо як цільова, що має йти на медицину. Подейкують, є ініціатива цю норму просто прибрати з офіційних документів.
Медицина — це передусім про порятунок життя і жертовність. Але кожен із нас мусить розуміти, що охорона здоров’я — дуже дорога галузь. Якщо ми хочемо лікуватися сучасними медикаментами, на сучасному обладнанні, у лікарів, що не думають, як вижити на зарплату, це потребує чималих коштів.
Українські медики, особливо молоді фахівці, для працевлаштування дедалі частіше поглядають у бік сусідніх Польщі, Словаччині чи Німеччини... В Україні сьогодні є регіони, де укомплектованість лікарськими кадрами становить менш як 60%.
На жаль, схоже, 2022 рік буде таким само, як і попередній. Трохи підвищеному ресурсу не під силу виправити загальну картину. Звичайно, всі ми хочемо і гарних доріг, і спортивних майданчиків, і красивих фонтанів... Але коли в будинку пожежа, не годиться клеїти шпалери.